...And You Will Know Us By The Trail of Dead, історія назви повинна бути досить цікавою, не розкажете?

Справа в тому, що історій, стосовно історії назви групи, дуже багато. Люди люблять інтерпретувати назву. Багато версій, багато способів пояснити, що ж вона все-таки означає. Але насправді, я не можу сказати, що вона означає. Вам самим вирішувати яка історія назви. Будь-яке тлумачення буде вірним. Як ми прийшли до цієї назви? Вона просто було дана нам згори, якимсь божеством.

Значить, у назви біблійне походження?

Розумієш, я не можу сказати, що це саме так. Це буде виглядати, начебто я нав'язую певну думку. Я справді, не можу сказати точно, це секрет. Ну, а якщо ж вам вдасться розгадати секрет, може ви зрозумієте, про що це все.

У вас найбільш довга назва у світі музики. З вами зв'язувались з книги рекордів Гіннеса?

Зараз я не думаю, що нам належить найбільш довга назва. Адже існують групи з більше довгими назвами: Godspeed You! Black Emperor, ні, не таке довге. I Love You But I've Chosen Darkness, наприклад.

Коли ви зрозуміли що, все, настав час займатись музикою?

Я думаю, це все почалось, коли я почав займатись бутлегами на касетах і CD. І мені постійно попадалися касети The Clash, The Cure, всі ті божевільні групи, які виховали покоління, Minor Threat. Тоді я почав слухати всю андеграунд музику, ту, котра вважалась андеграундом, сам я досить важко визначав, до чого вона відноситься. І та енергія, яка йшла від виконавців, надихнула мене на те, щоб стати чимось більшим, ніж пересічний музикант.

Пам'ятаю, тоді я був дрібним злочинцем і просто не розумів, що відбувається з моїм життям, що мені робити далі. Я робив погані речі, зовсім не концентрував свою енергію на позитив. Тому музика стала способом робити щось гарне. У середній школі я викрадав автомобілі, крав деталі для їх подальшого продажу. Було все, дрібний вандалізм, хуліганство, за яке я міг потрапити до в'язниці.

Як сформувалася група? Як група знайшла нинішній склад?

Група сформувалася...в Арктиці...зима, море, сніг, кисень, вода, усе з'єдналось, це було схоже на пустище, на якій зароджується життя. Вогонь, сніг і лід, пустеля та океан, які межують один з одним.

Всі стихії зібрались?

Так, всі земні стихії. Вони зібралися разом – таким чином, з'явились Trail of Dead.

Повернімось в 1998. Чи були які-небудь проблеми, пов'язані з підготовкою, а згодом випуском вашого першого однойменного LP?

Було дуже складно. Я б сказав, що всі ми були дуже молоді, ми не знали, чим конкретно зайнятись, що робити далі. Кращим рішенням було зібрати всі ідеї та втілити їх, але справа в тому, що тоді в нас було мало грошей і їх вистачило лише на пару днів запису в студії. Тому нам доводилося швидко приймати рішення в сформованій ситуації і звичайно ж записуватись оперативно.

Ми сильно поспішали з записом, що в принципі, відчутно на альбомі. Адже працювали з обмеженим часом. Все, що нам хотілось тоді – це швидше випустити платівку та відправитись у тур. Вибратись нарешті з проклятого Остіна. Техас настільки здоровий і одноманітний штат, що ти, так чи інакше, захочеш вибратись з нього і подивитись світ. Залишатись там було просто неможливо.

Група гастролює майже вже 10 років. Розповідайте про свій перший тур.

Перший тур був по Середньому Заходу США, ми відвідали Сент-Луїс, Чікаго, Мілуокі, Міннеаполіс. Знаєте, такі гладкі рівнини, той самий пейзаж увесь час. Дуже нудно, для мене, принаймні.

Але ж ті місця, де ви грали концерти, були не так важливі, як самі концерти.

Так, звичайно. І знаєте що, нас виганяли з кожного клубу, де ми грали на першому турі. Ми використовували феєрверки на сцені під час концерту, не маючи на це дозволу. Так, на нас кричали, але ми, скриплячи зубами, вислухували все це, намагаючись показати, що ми кращі, ніж вони. Це допомагало нам справитись і продовжувати грати в тому ж дусі.

Типу, нам було пофіг...хоча не було насправді, ми турбувались, ми піклувались про нашу музику, але ми не турбувались про виродків, які намагаються зрубати на ній бабок.

Увесь час ми розмовляли з людьми зі сцени. Але на деяких концертах публіка так і реагувала: “Чорт! Ще одна гівняна група! Вони хочуть сьогодні заробити грошей і набухатись!” Проте, були люди, які справді зацікавились нашою музикою.

Яка група на сьогоднішній день "гівняна" для вас? Адже у вас повинні бути переваги, як у гарній, так і у поганій музиці. Яку платівку ви відмовляєтесь купувати? Стосовно рок-музики, звичайно.

Рок-альбом, який я не куплю сьогодні в жодному разі – Avenged Sevenfolds. Так, що ще...нy Chemical Romance. Я знаю, що їм подобається наша музика, але я не можу в'їхати в їх музику, навіть не знаю чому. Fall Out Boy, всі ці сучасні емо-групи, для яких те, як вони виглядають, набагато важливіше їхньої музики. Чортові myspace-групи. Вони просто смішні.

Так, але адже Arctic Monkeys прославились саме завдяки myspace.

Ну, так адже вони шикарна група. У них класні вірші. Для мене вони звучать як The Kinks і The Jam, весь цей британський рок-н-рол з 60-х, 70-х. Вони співають про своє життя, про своє рідне місто, дуже цікава та відверта музика, як сповідь перед слухачем. А що стосується Fall Out Boy, я знаю, вони були першими, хто почав робити щось подібне, я маю на увазі всі ці солодкі, галімі мелодії. Адже, коли слухаєш їх, можна й струганути: хлопці стрибають як мавпи, безмежно випендрюються. Але це ніяк не характеризує концепцію. Це не “темне”.

Повернімось до першого туру. Що це була за історія з фургоном?

Так, була історія. Ми були в Новому Орлеані, і там усе було вкрадено. Ми поїхали в тур на фургоні, багато американських лажових груп купують дешеві фургони для туру. Їх не можна порівняти з нашим здоровенним автобусом, який стоїть зараз перед клубом, вони й справді крихітні, для 5 чоловік і мінімум устаткування. Члени групи по черзі ведуть машину.

Природньо, це питання грошей. Отже, ми були в Новому Орлеані, після концерту наші друзі влаштували вечірку, і нам було просто наплювати, що відбувалося навколо, ми просто відривались. Тим часом, скажу, Новий Орлеан – досить кримінальне місто, так як і Москва...люди крадуть тут і там, всім пофіг...я був у Москві, я знаю.

Коли у вас вкрали фургон з усім устаткуванням, ви продовжили тур?

Ми подзвонили друзям у місті, вони підігнали нам деяке устаткування, підкинули до наступного міста. Так ми продовжили тур. Звичайно ж, ми були дуже фігово від цього, адже в нас на очах розбивалась мрія. І що нам тоді залишалося робити? Поплакати і вертатись додому? Ні, ми зібрались і рушили далі, тим більше, в нас були плани. Навіщо ж їх було скасовувати. Таким чином, нам допоміг тур, згодом так вже було щоразу, концерти знімали стрес.

До 2000 ви записали альбом "Madonna", який мав певний успіх і залучив інтерес великих фірм грамзапису. Багато чого змінилось. Тоді ви, мабуть, подумали: "Ось воно, почалось!"

Так, але головна ідея була аж ніяк в залученні великих фірм, усе сталось саме по собі. Коли ми записали "Madonna", нашим наступним кроком було не підкорення більшого лейбла, а, швидше за все, організувати тур у Європу в підтримку альбому. Що нам і вдалось. Нам були потрібні слухачі Великобританії, щоб про нас писали в місцевій пресі, в NME і т.д.

І тільки після повернення з туру з нами зв'язались представники Interscope Records. Тоді нам довелося покинути Merge Records, на ньому, до речі, записуються Arcade Fire. Merge Records – добра компанія, але нашою метою на той період було розширення аудиторії слухачів. Interscope Records дали нам багато можливостей, грошей для запису, свободи для думки і достатньо часу. Зрозуміло, що це відбилось на нашій музиці.

Великим успіхом став випуск альбому "Source Tags & Codes" в 2002. Група випустила 2 успішних сингла "Another Morning Stoner" і "Relative Ways" та зняла відео на пісні. Це була особлива ера для вас?

Так, це був гарний час. Ми зняли відео в Мексиці, прямо в джунглях. Його зняли наші друзі з Британії, тому воно обійшлосяь недорого. Це була перша платівка, записана на великому лейблі, так що це був час великих очікувань. Це була класна робота, після якої ми дуже виросли в професійному плані

Гадаю, пісня "Intelligence" з "The Secret of Elena's Tomb" (EP) була для вас цікавою і експериментальною роботою. Ви спробували електронний звук. Як ви прийшли до такого нововведення?

В принципі, Джейсон (Ріс) якийсь час грав у групі A Roman Scandal, вони використовували багато електронного звуку. Отож, один з учасників групи контролював наші дії при зведенні, неабияк допомагав. Запис і зведення проходили дуже складно. Але знаєте, ми ніколи не були групою, яка встановлює собі якісь ліміти на те, що ми робимо або створюємо. Ми завжди експериментуємо, це і є форма музики. Ми ніколи не говоримо, що от це, наприклад, ми не можемо зробити, це звучання занадто електронне або занадто класичне.

На четвертому альбомі "Worlds Apart" фігурує інструментальний трек, що виділяється, "Russia My Homeland". Розповідайте, звідки з'явилась ідея?

Я написав цю мелодію, коли був у коледжі. Домашнім завданням було написати менует. Я ніколи не думав про те, щоб продюсувати цю мелодію для альбому, поки не зустрівся з Хілари Хон (Hilary Hahn). Спочатку, ми хотіли записати пісню з іншим музикантом, який дуже надихав мене, коли я був підлітком. Але коли ми почули, як грає Хіларі, Боже мій, ми відразу ж запропонували їй зіграти з нами. Таким чином, з'явилася ця пісня. Перша моя мелодія, написана для групи.

Ваш останній п'ятий альбом "So Divided" (2006). Платівка вийшла дуже сильною. Що вплинуло на вас під час запису? Чи було це щось особливе?

Не зовсім. Платівка вийшла досить автоматичною, ми просто зібрали всі ідеї разом, не надаючи їй жодної концепції. Платівка за задумом, не так далеко втікла від попереднього альбому "Worlds Apart".

Вас часто порівнюють із Fugazi, Sonic Youth. Але зараз порівняння не такі прискіпливі, тому що тепер ви самі впливаєте на молоді колективи. Яке це?

Взагалі, я не був у курсі, що ми зробили на когось вплив, тільки якщо гаражні групи. Коли ти створюєш музику, ти хочеш тільки одного – продовжувати робити те, за що тебе полюбили, те, що справді впливає. На нас теж вплинуло багато груп. Це щось типу замкнутого кола натхнення.

Найголовне те, що воно не замикається на рок-музиці. Тому для молодих груп особливо важливо не встановлювати обмеження, а намагатись експериментувати, а не зациклюватись на сучасному модному звуці і виконанні.

Звідки з'явилась любов трощити апаратуру на сцені?

Це прийшло одиного разу нізвідки. Це було несвідоме рішення. Люди в залі слемились, було таке відчуття, що повинен статись нещасний випадок. Вже почали ламати речі навколо, все пішло коту під хвіст, ми нічого не могли зробити із цим. І розбивання апаратури було вчасним, усе сталось природньо. Може, пізніше це вже мало відтінок награнності, тому ми перестали ламати устаткування.

Зараз ви перебуваєте в середині European Summer Festival Tour 2007. Як він триває?

Все добре. Тільки ми зіштовхнулись з невеликими траблами. Зараз ми вчимо одного з гітаристів басових партій, тому що басист не поїхав у тур. Ще в нас є новий барабанщик.

Зараз ви тимчасово граєте без барабанщика Доні Шродера. Розповідайте про цю комп'ютерну історію, про яку писали на сайті.

Я написав це тільки для веселухи, не хочу, щоб хтось серйозно це сприйняв, адже це просто жарт. Не хочу відривати людей від реальності, я лише треную свій літературний м'яз.

Торік ви були в Москві. Побачене, багатьма було охарактеризовано як феєричне видовище. Сподіваюся, віддача була відповідною. Чи є бажання заїхати до нас ще раз? Можливо, представите "Russia My Homeland 2", але вже з віршами?

Так, я дуже хочу повернутись в Москву, я полюбив це місто, там було класно. Ми пили абсент в одному крутому місці, там потрібно надягати шолом, коли п'єш. Випиваєш стопку, і тебе б'ють по голові.

Продовжіть ланцюжок: наступний крок And You Will Know Us By The Trail Of Dead...

...наступний крок, хм...наступний крок...записати подвійний альбом.

Ваш шостий альбом готується до випуску на початку 2008. Чим ви здивуєте фанатів?

Альбом, швидше за все, вийде таким, яким його очікують почути. Те ж звичне звучання.

Ваша музика часто називається “гімновою”. Якби вам запропонували написати державний гімн для якої-небудь країни, який би ви віддали перевагу?

Кувейт. Насправді, в нас уже є пісня про Кувейт. Співають:
Kuwait, Kuwait, I can't wait to go to Kuwait
Well it's a national anthem of Kuwait
We got camel jockey and playing hockey
Kuwait, Kuwait, can't wait, can't wait
It's great

Будь ласка, кілька слів для російських читачів.

Що б я сказав вашим читачам? Напевно, те ж саме, що й вашим лідерам. Розслабтеся, чуваки. Займайтеся любов'ю, а не війною. Будьте обережні, тому що ми можемо почати атаку техаських бджіл-убивць.

p.s. Просто не міг пропустити деякі подробиці, які залишились по ту сторону інтерв'ю:

Джейсон: Хрумтів начос, хоча поруч стояв стіл з більше здоровою їжею. Намагався дізнатись в мене, чому я пропустив їх шоу в Москві. Запитав, зі скількома дівчатами максимум я переспав за раз. Попросив привезти з хостелу горілки.

Конрад: Першу частину інтерв'ю голився, другу – малював на стіні тег "AYWKUBT Trail of Dead", третю – намагався відкоркувати горілку. Спробував використовувати мене як перекладача з тупим чеським секурітя. Відкрив нове слово – vodkaholic.

musical-express.ru

фото: photos.lacoccinelle.net, danmusic.cz, usounds.com, soundvision.at

ІА "Вголос": НОВИНИ