Депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич пояснив, чому депутатський корпус не голосував за взяття нових кредитів «на транспорт» і відповів на звинувачення, які посипались з боку мерії та підконтрольних їй ЗМІ.
Про це Зінкевич написав на своїй сторінці у «Фейсбуці»:
Мої останні дописи на транспортну тематику виявилися цікавими для моїх читачів. Це я бачу по «вподобайках», поширення та коментарях. Дякую за пропозиції, викладені в коментарях. На їх основі я планую подати депутатські зверненя.
Сьогодні продовжу писати про болючу для міста транспортну проблему. Не в останню чергу тому, що в мою адресу, та в адресу моїх колег, які не захотіли підтримати нові кредити «на транспорт» зі сторони мерії та підконтрольних їй ЗМІ уже посипалися різноманітні звинувачення. Кожен депутат Львівської міськради, який голосував чи не голосував за нові кредити зможе особисто висловити свою думку щодо мотивів голосування. У мене було багато мотивів не голосувати за пропоновані рішення по кредитам. Перший – я не впевнений у тому, що нові кредити будуть ефективно використані. Другий – я не хочу погоджувати кредит для підприємства із нестабільним керівництвом і відсутністю чітких планів розвитку: в «Львівелектротрансі» наразі уже шостий керівник з 2015 року . Для такого великого і стратегічного підприємства це не нормально.
А тепер по порядку:
1. Сьогодні прес-служба ЛМР опублікувала інформацію про закупівлю на тендере 100 нових автобусів. Паралельно із уст пана Ореста Хамули прозвучало звинувачення в адресу депутатів: «ми можемо опинитися в ситуації, коли отримаємо нові автобуси, а депо не буде збудоване. Відповідно, ми не матимемо місця для розміщення і обслуговування автобусів, тому вони не зможуть виїжджати на маршрути» (Посилання – https://city-adm.lviv.ua/…/279354-misto-otrymaie-shche-100-… ).
Це звучить фактично, як обмовка по Фрейду. Пан Орест фактично визнав невігластво і непрофесійність «транспортних гуру», які готували плани кредитування. Вони, фактично, поставили воза перед конем: вирішили купувати автобуси, але не потурбувалися про інфраструктуру для їх обслуговування.
Отож, нагадую: територія ЛК АТП № 1 на вулиці Авіаційній належить Міністерству оборони України! Комунальне АТП орендує її. Цей факт не завадив у 2018 році купувати в лізинг 150 нових автобусів. Про те, що місця для них недостатньо тоді не думали. Отож, коли нові автобуси прибули, частину майна ЛК АТП №1 (старі автобуси європейського виробництва) вивезли на територію тролейбусного депо ЛКП «Львівелектротранс». Я чомусь не впевнений у тому, що вони там надійно охороняються…
Зауважу таку історичну деталь – на будівництво першої черги існуючого тролейбусного депо місту потрібно було 4 роки – почали будівництво у 1960 році, завершили – у 1964. І це у часи, коли не потрібно було проводити тендерів на будівництво! Отож, я можу Вам впевнено сказати – за 6 – 9 місяців до планованого прибуття нових автобусів (а це І квартал 2021 року, як сказав пан Хамула) ніякий автобусний парк на Вернадського побудувати ніхто не зможе. Тим більше, що будівництво планують за кошти європейського банку, в якого своя особлива тендерна процедура. Отож, в мерії нас намагаються в черговий раз ввести в оману.
Якщо уже говорити про ремонтно-експлуатаційну базу для комунального транспорту, то місто мало всі шанси тим чи іншим способом придбати колишню територію АТП № 14630 між вулицями Липинського і Городницькою. Виробничі потужності цього АТП на початку 1990-х обслуговували понад 500 автобусів! Тут була і облаштована територія для відстою машин, і цехи для обслуговування і ремонту, сюди були підведені комунікації… Готовий комплекс для обслуговування міських автобусів керівництво АТП № 14630 … продало забудовнику. Зараз на цій території зводяться нові багатоповерхівки. У мене питання – невже місто не могло придбати цю територію для комунального автопідприємства?
2. Щодо модернізації трамваїв… Нам пропонують погодити черговий кредит для «Львівелектротрансу» в 3 мільйони євро. Про це у своєму дописі пише пані речниця ЛМР пані Христина Процак – 
Перше, що мене збентежило – вартість модернізації трамвая. Пані Христина пише, що вартість модернізації одного вагона аж … 600 тисяч євро! Отож, витративши 3 мільйони євро ми модернізуємо … аж 5 трамваїв. Для довідки – нині ми маємо загалом 133 трамвая. Із них 9 нових вагонів «Електрон», 30 вживаних модернізованих вагонів із Берліна, 26 вживаних трамваїв із міст Ерфурта і Гери. Решта – старі вагони, які весь час експлуатувалися у Львові – 68 вагонів. Чи щось змінить модернізація 5 – питання риторичне.
Друге: у 2018 році пан «куратор громадського транспорту Львова» Андрій Білий хизувався тим, що Львів придбав у Берліні 30 вживаних і уже модернізованих трамваїв по ціні … менше 18 тисяч євро за один вагон. Насправді ідея закупівлі вагонів належить не пану Білому, але зараз не про це. Екс-директор «Львівелектротрансу» В’ячеслав Кокошко розповів, що загальна вартість одного вживаного вагона із Берліна із врахуванням витрат на транспортування, розмитнення, адаптацію візків до вузької колії – 42 тисячі євро. Аналогічну ціну вживаного вагона із Лейпціга (із врахуванням транспортування, розмитнення і переобладнання) називав і мер Дніпра Борис Філатов. Отож, беремо в руки калькулятор і ділимо 3 мільйони євро на 42 тисячі. Отримуємо 71,42! А це значить – за ті кошти, які планують вкласти в модернізацію 5 старих вагонів (вочевидь, від нього лишаться візки) можна придбати 70 (!) вживаних і уже модернізованих вагонів. Додам також, що столиця Фінляндії Гельсінкі кілька років тому вивела із експлуатації низькопідлогові трамваї. Ширина колії у Гельсінкі така ж як у Львові – 1000 мм. Можливо Львову варто дізнатися, по якій ціні фіни продадуть вживані низькопідлогові вагони?
Мені закинуть, що ці вживані трамваї будуть високопідлоговими, а модернізовані – низькопідлоговими, зручними для людей із інвалідністю. Я задам цим людям інше питання – скільки у Львові зупинок, де висадка і посадка в трамваї здійснюється із проїзної частини? На більшості маршрутів, окрім № 3 і 8 більшість зупинок саме такого типу. Отож, який транспорт обере людина із інвалідністю: автобус чи тролейбус, який під’їде під крайку тротуару чи трамвай, на який треба сідати із проїзної частини?
Зауважу, що в Україні уже є досвід модернізації старих трамваїв у частково низькопідлогові. Такі трамваї уже їздять в Одесі, Запоріжжі, Вінниці, Харкові. Ці трамваї мають новий кузов, нову сучасну «начинку», але побудовані на базі старих капітально відремонтованих візків. Вартість модернізації односекційного трамвайного вагона – біля 6,5 мільйонів гривень тобто біля 220 тисяч євро. Що ж до трамваїв «Tatra KT4SU», то вони також експлуатуються у Вінниці. Тут на базі таких вагонів побудували трьохсекційні трамваї, пристосований для перевезення осіб із інвалідністю – до двох секцій додали третю – низькопідлогову. Вартість реалізації проекту – 250 – 300 тисяч євро. Зауважу, що кузови для односекційних частково низькопідлогових вагонів виготовляються в Україні – це завод «Будмаш» в Калуші. Цей же завод виготовив секцію-вставку для трьохсекційного трамвая.
Які висновки? Та дуже прості – проблема доступних для людей із інвалідністю трамваїв уже вирішується українськими містами майже втричі дешевше, а ніж нам пропонують за кредитні кошти. Причому ці трамваї збирають силами депо… Наприкінці зауважу: у другій половині 2017 року «Львівелектротранс» уже планував провести глибоку модернізацію трамвайних вагонів «Tatra KT4SU» Почати мали із заміни електричної «начинки». (посилання – https://city-adm.lviv.ua/…/241800-lkp-lvivelektrotrans-ohol… ).
Був уже проведений навіть тендер (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-08-09-000738-c), в якому переміг український виробник силового електричного обладнання для трамваїв – Запорізький електроапаратний завод. Більше того – «Львівелектротранс» і ПрАТ «Запорізький електроапаратний завод» 18 жовтня 2017 року підписали договір. Відповідно до цього договору силове електрообладнання для модернізації трамвая мало вартувати аж … 808 тисяч гривень! Інший елемент електрообладнання – статичний перетворювач мав постачати київський завод «Електронмаш» (не плутати із львівським підприємством із аналогічною назвою). Вартість цього вузла – 49 тисяч гривень. Отож, вартість основного обладнання для модернізації мала становити 857 тисяч гривень (біля 29 тисяч євро по тодішньому курсу). Загальна вартість робіт із капітального ремонту і модернізації одного трамвая (за розрахунками тодішнього керівника «Львівелектротрансу») становила 2 – 2,5 млн. грн., тобто в районі 80 тисяч євро. Проект чомусь так і не відбувся – це, вочевидь, пов’язане із звільненням із посади директора «Львівелектротрансу» Михайла Сидоровича.
Отож у мене питання: чому керівництво мерії у 2017 році «злило» проект модернізації трамвая за 80 тисяч євро (в цьому проекті мали брати участь українські виробники), а тепер активно пропихає значно дорожчий – за 600 тисяч євро?
3. Щодо погодження додаткових витрат на кабельні мережі, то тут, як на мене, спочатку мали б попрацювати правоохоронці. Вони мали б вияснити, як сталося так, що під час реконструкції вулиць із трамвайним рухом (Городоцька, Замарстинівська, Личаківська і т.п.) «забули» про необхідність заміни кабелів. Щодо Личаківської, то мені вдалося вчасно «нагадати» пану в.о. керівника «Львівавтодору» Роману Познанському про необхідність заміни підземних кабелів. І, як не дивно, це таки зробили.
4. Напевно не тільки я, але і більшість моїх колег депутатів, хотіли б нарешті почути інформацію про те, коли нарешті завершиться ремонт трамвайного депо № 2 на вулиці Промисловій. Він, нагадаю, почався іще у 2014 році. Фінансування робіт мало здійснюватися за кошти кредиту ЄБРР. Пройшло уже шість років із початку робіт із реконструкції профілакторію трамвайного депо, але вони досі не завершені. Перед отриманням нових кредитів хотілося б почути відповіді по реконструкції трамвайного депо № 2.
5. Але це іще не все: Львів уже отримав «тролейбусний кредит» від Європейського банку реконструкції і розвитку. Використана тільки частина коштів цього кредиту – на закупівлю 50 тролейбусів «Електрон» в місцевого виробника. Але там були інші кошти – на реконструкцію тролейбусного депо, на контактні мережі. У 2018 році «Львівелектротранс» навіть витрачав бюджетні кошти на проекти реконструкцій. Так ось цікаво: тендери уже відбулися? Як там справи із реконструкцією тролейбусного депо?
Це далеко не всі питання, які б хотів адресувати керівництву транспортної галузі Львова і меру особисто. І до тих пір, доки я не почую ґрунтовні відповіді, не побачу техніко-економічне обґрунтування проектів, не порівняю їх вартість із аналогічними, які реалізуються в Вінниці, Запоріжжі, Кривому Розі, Одесі, Харкові та інших містах України, я голосувати за нові транспортні кредити не буду!
На фото: прохідна Львівського АТП-14630 і модернізовані трамваї із міст України.
ІА "Вголос": НОВИНИ