Такими є результати дослідження ГО «Інститут масової інформації», яке проводили в Києві та 10 регіонах країни в період передвиборної кампанії з 1 вересня по 22 жовтня.
Основними замовниками прихованої політичної реклами в загальноукраїнських друкованих та Інтернет-ЗМІ стали мер Києва Віталій Кличко (21% загальної кількості матеріалів з ознаками замовності), політична партія «УКРОП» (15%), «Опозиційний блок» (12%), партія «Відродження» (9%) та кандидат на посаду мера Києва Геннадій Корбан (5%).
У регіональних друкованих та Інтернет-виданнях, які підлягали моніторингу, найбільше матеріалів з ознаками замовності було розміщено на користь партій «УКРОП» (понад чверть усіх «джинсових» матеріалів, або 26%), «Відродження» (15%), «Опозиційний блок» (12%) та «Наш край» (11%). Звертаємо увагу, що три регіональні «джинсові антилідери» — «Відродження», «Опоблок» і «Наш край» — є політичними силами, які постали на уламках колишньої Партії регіонів.
Основними темами, на яких піарилися партії та кандидати, стали обіцянки «інновацій» та реформ, прихід «нової команди», підтримка місцевих підприємців, ЖКГ, медицина, та ветерани.
Найбільшу кількість корумпованих журналістських матеріалів за час моніторингу зафіксовано в Дніпропетровській (934 «джинсові» матеріали), Запорізькій (483) та Миколаївській (160) областях. ІМІ особливо звертає увагу на те, що кількість «джинси» в Дніпропетровську виросла майже в п’ять разів, порівняно з парламентською передвиборною кампанією 2014 року, а в Запоріжжі —майже у 2,5 разу.
Кількість матеріалів з ознаками замовності у Львові зменшилася майже вдвічі, порівняно з виборами 2014 року (2014 – 124 матеріали, 2015 — 63). У регіоні аналізували контент 2 Інтернет-видань (zaxid.net, zik.ua) та 2 друкованих видань («Експрес», «Високий замок»). Більшість матеріалів з ознаками замовлення на користь політичних партій та кандидатів у мери було виявлено в Інтернет-ЗМІ (79%).
Варто зауважити, що, на відміну від загальноукраїнського дослідження, у львівських виданнях 54% матеріалів з ознаками замовлення були на користь політичних партій і лише 14% на користь кандидатів на посаду міського голови. Ще одна відмінність – велика кількість матеріалів з елементами чорного піару, спрямованих проти окремих кандидатів та партій (32% загальної кількості). 50% таких матеріалів було спрямовано проти Андрія Садового, 20% – проти Дмитра Добродомова.
У зазначених виданнях лідерами з розміщення матеріалів з ознаками замовності стали «Об’єднання «Самопоміч» – 35%, Українська галицька партія – 30%, «УКРОП» – 12%, «Наш край» – 9%, Радикальна партія – 6%. Основні теми для піару – «нові обличчя» у владі, законодавчі, економічні та культурні ініціативи.
Цифрові та відсоткові дані щодо Львова вказано станом на 20 жовтня.
Загальна кількість матеріалів замовного характеру, що виявили експерти ІМІ в регіональній пресі за цей період, – 2188, з них чорного піару — 2% (56 публікацій, для порівняння, 2014-го – 5%), матеріалів з ознаками замовлення на користь політичних партій — 48% (1040) та 50% (1092) — «джинсових» матеріалів на користь кандидатів, що балотуються на посади мерів.
У рамках моніторингу брали до уваги матеріали рекламного або іміджевого характеру, спрямовані на отримання політичних дивідендів і розміщені з порушенням закону, тобто без позначок: «реклама», «на правах реклами», «політична реклама», «політична агітація», «агітація» тощо.
Юристи ІМІ наголошують, що всі матеріали передвиборної агітації повинні бути відокремленими від інших матеріалів і означені як такі (абзац 2 ч. 9 ст. 60 ЗУ «Про місцеві вибори»). «Порушення передбаченого законом порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням друкованих, електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації або надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи друкованих засобах масової інформації, в продукції інформаційного агентства будь-якому кандидату, політичній партії (блоку), їх передвиборним програмам власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації, інформаційних агентств тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», — йдеться в ч. 1 ст. 212-9 Кодексу про адмінправопорушення.
ІА "Вголос": НОВИНИ