Як подає “Поступ” у № 4 від 13.01.2005, обласна профспілка освіти й науки з ініціативи “згори” вирішила створити громадську раду освітян та науковців, яка повинна, за словами Марії Яцейко, голови Львівської обласної профспілки працівників освіти та науки, “об”єднати всі сфери освіти й науки… і розв”язувати ті проблеми, за які ніхто не брався досі”. Досить оригінально окреслено завдання створюваної чи вже створеної громадської ради. Ніби до цього часу органам державної влади та одержавленій профспілці бракувало повноважень розв”язувати ці самі “проблеми, за які ніхто не брався досі”.
Створюючи поспіхом “громадську” раду, державні чиновники намагаються виконати постанову Кабміну України від 15 жовтня 2004 р. № 1378 «Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», підписану В. Януковичем за 2 тижні до виборів Президента. Цікаві викрутаси влади. Без попереднього обговорення самими освітянами створюється «рада». Громадськості не говорять, які особи і де проводили установчі збори, хто входить до складу цієї ради та хто її очолює. Повідомляється лише, що «відтепер функціонуватиме обласна громадська рада освітян та науковців». Справді, цікаво.
4 листопада 2004 року, на нараді у Львівській облдержадміністрації, яку провів заступник голови ОДА п. В. Герич, була спроба створити громадську раду «при голові ОДА». Тоді деякі громадські організації, зокрема асоціація «Взаємодія», Педагогічне товариство ім. Г. Ващенка, Союз українок, «Просвіта» та інші рішуче виступили проти такого недемократичного способу творення громадської ради, розцінивши це, як загравання влади з громадськістю перед другим туром виборів Президента України. Була прийнята відповідна заява.
Довелось нагадати п. В. Геричу, що впродовж багатьох років громадські організації неодноразово подавали і голові ОДА, і міським головам (попередньому і теперішньому) свої пропозиції щодо співпраці органів державної влади і громадських організацій, зокрема й щодо створення громадських рад як інформаційно-аналітичних та консультативно-дорадчих органів. Однак, ці пропозиції влада ігнорувала. Треба було постанови Януковича, щоб згадати про існування громадських організацій.
А львівський міський голова п. Л. Буняк взагалі ставиться скептично до участі громадськості в суспільному житті та повністю заперечує потребу створення будь-яких рад. Правда, свої думки пан голова висловлював 16 листопада, до другого туру виборів Президента, тому можливо, що тепер його погляди змінились. Адже після Помаранчевої революції з багатьма посадовцями відбуваються дивні трансформації. Тут слід згадати, що у 2002 році, одразу після обрання нової львівської влади, асоціація “Взаємодія” подавала пропозиції до міського голови щодо створення громадської ради. Такі ж пропозиції двічі лягали на стіл і колишнього голови В. Куйбіди.
До речі, згадана вище постанова № 1378 – не єдиний державний документ, який зобов«язує органи державної влади налагоджувати співпрацю з громадськістю. Існувало ще три попередні: два Укази Президента України від 17.05.2001 № 325 »Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади”, від 1.08.2002 № 683 “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”, а також постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1302 “Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади.” Отже, постанова Кабміну від 15.10. 2004 р. № 1378 – це вже четвертий державний документ. У всіх цих указах, постановах наголошено, що органи виконавчої влади зобов”язані вивчати громадську думку щодо діяльності влади у різних сферах. В цих документах чітко і розлого окреслено, що вони мали б робити “для створення організаційно-правових засад участі громадян у процесі формування…”, для “проведення консультацій з громадськістю з питань формування …”. Документи пропонують “утворити при органах виконавчої влади Громадські Ради (колегії), до яких мають увійти представники недержавних організацій, наукової та творчої громадськості, ЗМІ”. Цілий перелік пунктів починається словами: “вивчити, утворити, запровадити, розробити, передбачити, забезпечити…”, “довести через ЗМІ до відома громадськості зміст цієї постанови”. Тобто, була можливість… Але… Тому таке поспішне виконання саме тепер цієї останньої постанови старої влади не може не дивувати. Хоча влада тут, очевидно, має свої розрахунки, бо коли під воду йде корабель, то рятуються в різний спосіб.
Звичайно, громадські ради необхідні на всіх рівнях, бо це умова забезпечення діалогу громадян з владою. Проте, вони можуть бути створені лише з ініціативи громадськості, відкрито і прозоро. До їх складу аж ніяк не можуть входити державні посадові особи. Це добре розуміють громадські організації, менше розуміння у посадовців. А громадянське суспільство не може розвинутися без "третього сектору", без громадських організацій. Тому недоречно імітувати демократію, треба наполегливо й відкрито працювати задля неї.
ІА "Вголос": НОВИНИ