Сьогодні у місцевому суді Личаківського району Львова почався розгляд справи за позовом Державного комітету України у справах національностей та міграції до газети «Ідеаліст». Державний комітет національностей та міграції звинувачує газету „Ідеаліст” у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. А звинувачувати таки є в чому, і єдине що викликає подив, так це чому ж Держкомнацміграції так забарився?

Газета „Ідеаліст” видається щомісяця тиражем від 2 до 5 тисяч примірників із 1997 року і є друкованим органом Партії Ідеалістів. У нормальної людини перегляд газети „Ідеаліст” може викликати єдину реакцію: подив з приводу того, чим, насправді, займається українська психотерапія? Оскільки в газеті друкуються навіть не те щоб ксенофобські та антисемітські статті, а маячня душевнохворих, щось таке, що, насправді, не лізе в жодні рамки. Як зразок, наведемо хоча б таку пізнавальну інформація із одного з номерів бойового листка Партії ідеалістів: „В Україні ведеться жорстока боротьба між двома кланами жидів. Перший клан на чолі з Леонідом Кучмою продає Україну московським жидам. Другий клан на чолі з Віктором Ющенко (Адельгеймом) продає Україну американським жидам.” І таким заповнено 4 сторінки формату А3.

Дальше – більше: на базі партії „Ідеаліст” вже створили Політичну Українську Армію, яка „діє за всіма вимогами воєнного режиму”. І саме засновник газети Михайло Маньковський є керівником Головного Штабу цієї віртуальної військової організації.

В процесі аналізу діяльності „ідеалістів” упевнюєшся, що маєш справу не з партією, не з редакцією газети, і навіть не з армією, як вважають самі її члени, а з угрупування людей, які не зовсім сповна розуму. Про це, зокрема, свідчить одна просто таки феєрична подія, яка мала місце у Львові близько десяти років тому. Тоді у скверику, що коло теперішньої кінцевої зупинки трамваю №3, „ідеалісти” дослідили, що якщо придивитися до бруківки, покладеної у цьому місці ще за австріяків, то під певним кутом зору можна розгледіли якийсь масонський знак. І от далеко немолоді люди, з фанатичним блиском в очах кинулися голими руками розбирати бруківку. Важливо зазначити, що все це надзвичайно захопливе дійство відбувалося навпроти військової прокуратури, міліціонери біля Галицького базару звично зганяли з тротуарів бабусь із морквою і кропом, але ні солдати, ні міліція не посміли стати на заваді бійцям Політичної Української Армії.

Ще один цікавий аспект проблеми полягає в тому, що Львівський офіс Партії Ідеалістів розміщений на проспекті Шевченка 13, в колишньому Будинку Політосвіти, непогане місце чи не так? Склавши докупи різноманітні моменти з політичної та видавничої діяльності ідеалістів неможливо не поставити запитання: як може група психічно неврівноважених людей протягом багатьох років абсолютно спокійно порушувати Конституцію України та будь-яких інших моральних та правових норми, не наражаючись на переслідування з боку відповідних державних органів? Та й для того, щоб надрукувати і розповсюдити кілька тисяч примірників газети необхідні чималі кошти. Звідки їх беруть усі ці «бабці в кедах» з палаючими очима?

А може усі ці ксенофобські та антисемітські заклики та статті якраз є вигідними для цих самих органів?

Недаремно вже давно ходять чутки про те, що „Ідеаліст” активно розповсюджується в українських областях, де відсоток єврейського населення є чималим. Наприклад, подейкують, що у 1998, 1999 та 2002 роках, тобто тоді, коли відбувалися парламентські чи президентські вибори, до 80% тиражу газети спрямовувалося на Одещину.

Цілком логічно, це ж так важливо, щоб всі, хто й так недолюблює Галичину, знали, які настрої тут „насправді панують”, як тут бояться і ненавидять усіх представників національних меншин, більше того, готові до фізичної розправи над ними. Адже багато людей, особливо старшого віку, звикли довіряти друкованому слову і можуть повірити, що погрози щодо Великого Політичного Повстання насправді є не маренням душевнохворих людей, а реальною перспективою.

І ще однин момент судового засідання, який просто таки не може не захоплювати. Як вони всі тримаються купи. Захисником засновника газети Михайла Маньковського виступає ніхто інший як „народний кандидат” на посаду Президента Роман Козак. Як казав Карлсон, Що Живе На Даху: „Друг рятує друга!!!”. Кандидат в президенти захищає свій народ! Інтернаціонал душевнохворих в дії!

ІА "Вголос": НОВИНИ