28 червня — день, який щорічно відзначають українці, одне з найголовніших державних свят, єдине, яке закріплене Конституцією і присвячене саме їй.

Саме в цей день у 1996 році 315 депутатів проголосували «ЗА» ухвалення першої Конституції незалежної України. Тодішній голова Верховної Ради Олександр Мороз перед початком засідання заявив, що робота над нею триватиме без перестанку, доти, доки вона не буде прийнята. Слідом була довга конституційна ніч.

Конституція була ухвалена лише через п’ять років після проголошення незалежності. До цього держава продовжувала слідувати законам колишньої УРСР. Серед країн, що вийшли зі складу Радянського союзу, наша прийняла її останньою.

Перша у світі Конституція

Але водночас саме Україна є авторкою першої у світі Конституції — документ Пилипа Орлика 1710 року «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького».

Це був документ із чітким поділом влади на виконавчу, законодавчу й судову, який сильно обмежував гетьмана.

Він навіть передбачав створення козацького парламенту — Генеральної Ради. Конституцію затвердив шведський король Карл XII, з яким Гетьманщина тоді мала союз. Вона була написана двома мовами — латинською та староукраїнською, містила преамбулу і 16 статей. Оскільки документ створювався у вигнанні, він так і не набув юридичної сили, але залишився вагомою пам’яткою та символом раннього українського прагнення до правової держави.

Конституція 1918 року

Після листопадової революції, розпаду імперії та створенням УНР, ми знову отримали можливість на створення власної Конституції. Центральна рада ухвалила її 29 квітня 1918 року. Проте це були останні хороші новини того дня для Грушевського і його людей.

Гетьман Української Держави Павло Скоропадський через державний переворот забрав владу у свої руки. Він же пізніше опублікував «Закон про тимчасовий державний устрій України». Проте і його правління довгим не було.

Після приходу радянської влади, власна конституція, яка була б вигідна лиш українцям, залишалася довгий час лише в мріях. 24 серпня 1991 року дозволило втілювати їх в реальність. Нехай для ухвалення знадобилося декілька років, але тепер вона у нас є. Офіційна, юридична та українська.

Які зміни зазнала Конституція з дня її ухвалення

Та Конституція, що була прийнята в 1996 році дещо відрізняється від сучасної. Попередня була значно більш централізованою. Президент мав вирішальний вплив на виконавчу владу, міг призначати прем’єра й навіть керувати силовими структурами.

Зараз повноваження розподілено між гілками влади більш збалансовано. Все через зміни, які вносили декілька разів впродовж всього часу.

Перші були у 2004 році в результаті Помаранчевої революції. Завдяки йому Україна стала парламентсько-президентською республікою. Президент втратив частину повноважень, в той час Верховна Рада отримала право формувати уряд. Через 3 роки після прийняття, Віктор Ющенко намагався скасувати ці зміни, але безрезультатно.

Проте у 2010, коли був обраний Віктор Янукович, Конституційний Суд, до якого звернулася підконтрольна президентові Партія регіонів, скасував зміни 2004 року.

Україна повернулась до президентсько-парламентської форми правління. Цей крок викликав критику в нашій країні та за кордоном через сумнівну правову легітимність рішення. У 2012 році Янукович навіть створив Конституційну асамблею, з метою розроблення нової Конституції. Але Євромайдан та Революція гідності не дозволили йому втілити задумане в реальність.

Саме після цих подій у 2014 році, що також призвели до втечі Януковича, Верховна Рада відновила редакцію Конституції 2004 року, повернувши обмеження президентської влади та вплив парламенту.

У 2016 році зміни торкнулись судової реформи. Було підвищено незалежність суддів, запроваджено нові кваліфікаційні вимоги та дисциплінарні механізми. З’явилася Вища рада правосуддя, що раніше була Вищою радою юстиції, кількість її членів збільшилась до 21. Було закладено основи для створення Вищого антикорупційного суду. А також ухвалено нові норми щодо суддів та правила їх призначення.

У 2019 році до Конституції внесено зміни, які закріпили курс України на вступ до ЄС і НАТО. Також до преамбули внесли нові формулювання, які підтверджують європейську ідентичність нашого народу. Статтю 102 доповнили словами про те, що «президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу».

Крайні зміни, що були внесені сталися у 2020 році до статті 80 щодо недоторканності народних депутатів, її було знято. Тепер їх можуть притягувати до відповідальності без згоди Верховної Ради, окрім випадків голосування або висловлювання у парламенті та його органах.

Можливо, це й не останні зміни, що чекають нашу конституцію. Протягом останніх років, стало зрозуміло, що Україна прагне до більшої демократії, прозорості влади, захисту прав людини та інтеграції з європейською спільнотою.

Кожна правка — це крок у напрямку вдосконалення.

Це можна зрозуміти порівнявши першу та чинну Конституцію. Форма правління змінилася на парламентсько-президентську, скасовано недоторканість депутатів, суди стали більш незалежні, зафіксовано курс на ЄС і НАТО. Це зміни, які дійсно були зроблені на краще. І хоча багато ще потребує вдосконалення, кожен внесений пункт — це свідчення розвитку.

День Конституції має нагадувати українцям, що за тим документом, який ми маємо сьогодні, стоїть довгий шлях та боротьба, починаючи від Пилипа Орлика.

Конституція — це не лише юридичний документ, це основа, на якій тримається країна, її права, свобода і майбутнє. Вона змінюється разом із державою.

У цей день потрібно не лише згадувати момент її ухвалення, а й усвідомлювати її значення. Адже досконала Конституція — це сильна держава, де головною цінністю є люди, їхня гідність, воля та права.

Анастасія Вегера, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

ІА "Вголос": НОВИНИ