Іван Денькович – народний депутат, голова ЛОО ВО "Батьківщина"
Іване Васильовичу, чи можете спрогнозувати як далі будуть розвиватися події у ВРУ?
Можна очікувати всього. Ми, депутати, чекаємо 23 листопада, адже це той термін, після якого президент має повне право розпустити ВРУ, яка пропрацювала вже рік. Це буде законний Указ і не буде жодних підстав для його відміни, жоден суддя цього на себе не візьме. І тоді практично на двері будуть повішані замки, ВРУ буде закрита до тих пір, поки не відбудуться нові вибори. Ніхто сьогодні не відкидає саме такого розвитку подій.
Наскільки реально, що президент розпустить парламент?
Президент вже раз задекларував намір розпустити парламент і, думаю, цей намір в нього залишився. По-друге, 11 листопада було відправлено у відставку голову ВРУ Арсенія Яценюка. Якщо протягом 30 днів парламент не запрацює, у президента будуть всі законні підстави його розпустити.
Виходом з кризи може стати створення нової коаліції. Тому стоїть питання, у якому форматі буде ця коаліція: чи в широкому, але без БЮТ, чи НУ-БЮТ-Блок Литвина. І, зрозуміло, тоді від цієї коаліції буде висуватися кандидатура на спікера.
Тоді не можна відкидати переобрання прем’єр-міністра та формування нового складу уряду?
Якщо буде створено коаліцію у складі БЮТ-НУ-Блоку Литвина, то посада прем’єр-міністра повинна залишитися за БЮТ, а значить – за Тимошенко. Якщо вона складе повноваження, то нашій політичній силі немає сенсу боротися і за спікера, і за збереження того парламенту. Що ж стосується міністрів, то Юлія Володимирівна заявила, що вона готова внести зміни в склад уряду.
У Львівській облраді 25 листопада плануються зміни в керівництві. БЮТ підтримала ініціативу скорочення кількості заступників голови облради з трьох до одного. Це була декларація чи БЮТ дійсно голосуватиме за таке рішення?
Хотів би зробити екскурс в історію, адже я особисто брав активну участь у процесі формування принципів роботи цієї облради, а також певний час очолював фракцію БЮТ та займав посаду заступника голови облради.
Нагадаю, тоді, у 2006 році, БЮТ та "Наша Україна" декларували співпрацю на всіх рівнях. Хоча, насправді, "Наша Україна" на Львівщині боролася з БЮТ і ставилася до нас з недовірою, а в деяких питаннях, наприклад, кадрових – навіть зневажливо.
Тоді нам не вдалося домовитися по спільній кандидатурі голови облради. Ця посада дісталися представнику НСНУ. Чи був він обраний чесно, чи значна частина депутатів роблячи свій вибір тоді відчула реальний тиск адміністративного ресурсу – це вже питання історії. Після цього постало питання обрання заступників голови облради та голів депутатських комісій. З цих питань велися складні переговори. БЮТ, як і "Свобода", тоді вважав, що заступник голови облради повинен бути один, як цього вимагає закон. «Наша Україна» з цим не погоджувалася, скоріше за все через те, що роздала багато обіцянок своїм сателітам, віддячуючи останнім за підтримку обрання їхнього представника на голову облради.
Після довгих вагань ми, БЮТ, тоді пішли на поступки "Нашій Україні", бо, нажаль, тоді ще мали багато ілюзій і вважали, що боротьба за посади в облраді – не найкращий приклад співпраці з "Нашою України" для наших однопартійців в районах. Блок "Наша Україна", як тільки переконався, що не відчуває спротиву з нашого боку, пішов ще далі, і навіть не тільки на голову облради, але й на посаду одного з заступників привів свого представника, проігнорував інтереси інших малих фракцій в облраді, той же "Свободи" чи УНП.
На мою думку, ми тоді помилились. Обрання трьох заступників голови облради не відіграло консолідуючої ролі в керівництві облради, як це очікувалося і заради чого тоді було проігноровано закон. Нажаль, мушу констатувати, що ніколи не було і немає до кінця чесних, довірливих відносин між заступниками та головою облради. Завжди відчувалося, що Мирослав Сеник поділяє заступників на "своїх" та "чужих".
Ви маєте на увазі, що Сеник упереджено ставився до представника БЮТу на цій посаді, чи до усіх трьох заступників?
Мирослав Петрович довіряє Миколі Гориню. Реально вся інформація доходить до Сеника через Гориня, в його трактуванні. До того ж у Мирослава Петровича є така, на мій погляд, не дуже гарна традиція, після робочих нарад залишати в себе для подальших консультацій чи радше обговорень лише одного чи двох з трьох заступників, а саме Гориня і Захарчишина. Досить часто голова облради також в інших моментах плутає і не відчуває межі між інтересами однієї партії та інтересами всієї громади. Можливо, він особисто сам в цьому не вбачає нічого злого, але ззовні це виглядає як неповага до інших політичних партій, в тому числі й до БЮТ.
Не так давно він, наприклад, погрожував звільнити бютівців з керівних посад в облраді, якщо БЮТ укладе коаліцію з Партією регіонів. По-перше, не він їх призначав на ці посади, а їх обирали депутати, а по-друге, чомусь сам він не поспішав подати у відставку з посади голови облради, коли ще раніше президент Ющенко підписав Меморандум з Партією регіонів. Як тільки поступила вказівка із Секретаріату президента швиденько засудити БЮТ, Мирослав Петрович виявив неабиякі організаторські здібності, швиденько скликав президію для прийняття політичної заяви.
Проте невідомо що завадило йому проявити ті самі організаторські здібності і не дати розбігтися членам президії, коли БЮТ запропонував засудити усунення з посади Голови ВРУ Арсенія Яценюка і справді зрадницьку поведінку при цьому народних депутатів з «Нашої України». Сеник дозволяє називати БЮТ "аморальним", в то й же час не зауважуючи дійсно аморальних дій з боку представників БНУНС і ніяк на них не реагуючи. Я би хотів почути конкретно, в чому «аморальність» БЮТ полягає. В тому, що БЮТ більш дисциплінований, що ходить на засідання сесії, чи що у нашої фракції є своя позиція щодо тих чи інших рішень?
Чи можете Ви пояснити, як сталося, що НУ має в облраді чотири фракції на базі одного виборчого блоку, адже це також є порушення закону.
Це є свідоме порушення закону зі сторони «Нашої України». БЮТ до цього немає ніякого відношення. Ми на це порушення закону звертали увагу ще при формуванні складу облради. Але тоді представники НУ мали більшість і домінували у всьому і на такі дрібниці, як закон, мало звертали увагу. Негативні наслідки цього сьогодні сильно відчуваються у облраді, починаючи з роботи президії і завершуючи тим, як відбуваються пленарні засідання чи працюють постійні та тимчасові комісії.
Виправлення ситуації насправді сьогодні залежить в першу чергу від позиції голови облради. Якби голова облради зайняв принципову позицію дотримання законності, то тоді б він особисто звернувся до депутатів-нашоукраїнців з вимогою навести порядок і замість чотирьох створити одну фракцію, або ж звернувся до прокурора з вимогою відреагувати на порушення закону депутатами.
Ви стверджуєте, що Сеник наблизив до себе Гориня і Захарчишина. Чому ж, на Вашу думку, зараз він "здав" усіх трьох заступників, а не спробувавши когось із них залишити біля себе?
У Мирослава Петровича не було іншого виходу, бо він, як голова, втратив останнім часом підтримку частини депутатів облради. До того ж, він розуміє, що сьогодні позиції міжфракційного об’єднання «Наша Україна», на безумовну підтримку якого він спирався, сильно похитнулися і цей блок розривають зсередини серйозні суперечності. Єдність "Нашої України" сьогодні є таким ж блефом, як й її співпраця з БЮТ. Тому Сенику треба працювати і домовлятися з усіма фракціями. А це у нього складно виходить.
Чи переформатування керівництва облради обмежиться лише питанням заступників?
Гадаю, що ні. Адже реально робота постійних депутатських комісій потребує змін. Їх забагато, деякі з них навіть жодного разу не збиралися в повному складі. До того ж голові і одному заступнику буде складно керувати такою кількістю комісій. Отож ці зміни будуть цілком виправданими.
Я також не відкидаю, що депутати поставлять в порядок денний питання довіри/недовіри голові облради. Не виключено, що з такою ініціативою виступить й він особисто. Адже підтвердження легітимності Сеника на цій посаді є вихідним моментом у всіх подальших змінах в керівництві. Якщо це питання постане після того, як будуть проведені зміни в керівництві облради, і з’ясується, що депутати не довіряють Сенику, як голові облради, то тоді не виключено, доведеться знову всіх переобирати. Така кадрова плинність аж ніяк не користь основній роботі облради.
Хто, на вашу думку, повинен бути заступником і як це має визначатися?
БЮТ сьогодні є найвпливовішою політичною силою на Львівщині, яка до того ж має найчисельнішу фракцію у Львівській облраді. Проте ми не претендуємо на посаду голови облради. Надіюсь, що Мирославу Петровичу вдасться на цій посаді допрацювати до кінця терміну. Але тоді для нас, членів БЮТ, цілком закономірним є претендувати і боротися за те, щоб заступником голови облради був обраний наш представник. Сподіваюся на політичну мудрість та виваженість наших колег у облраді, які нададуть нам підтримку в цьому питанні.
Не буду приховувати, що, якщо таки посада заступника залишиться за БЮТ, то ми будемо знову рекомендувати на неї Людмилу Козак. Як керівник обласного БЮТ, хотів би відзначити її роботу на посаді заступника голови облради. Людмила Володимирівна показала себе з найкращої сторони як організатор і як громадський діяч. За цей час вона досконало оволоділа процедурними питаннями роботи облради, ініціювала ряд цікавих довгострокових програм. Сьогодні її авторитет на високому рівні як серед членів фракції БЮТ, так і серед депутатів інших фракцій. Людмила Володимирівна повністю виправдовує надії і сподівання нашої політичної сили. В неї є бажання працювати, є енергія, хоча їй важко, бо атмосфера не найкраща.
Все ж таки не можна відкидати того, що посада заступника може відійти до представника інших політичних сил. Чи БЮТ готовий до цього?
Тоді БЮТу залишиться один вихід – іти в опозицію до керівництва облради та виконавчої влади в області. Брати спільну відповідальність за те, що відбувається, не маючи свої представників у владі – для БЮТ це хибна політична позиція, нам це не потрібно. Якщо ж БЮТ опиниться в опозиції, то це однозначно позначиться на роботі облради в плані прийняття нею важливих рішень. Адже не будемо забувати, що фракція БЮТ лишається найбільшою фракцією. Тоді депутати і громада побачать, скільки буде прийнято рішень. Живими, присутніми депутатами, а не карточками.
ІА "Вголос": НОВИНИ