Іван Ривак – голова Львівської обласної федерації роботодавців, президент Львівської обласної організації Українського союзу промисловців і підприємців
Пане Ривак, як на Ваш погляд, останні події в Києві, маю на увазі створення антикризової коаліції, відіб’ються на розвитку підприємництва та промисловості України взагалі, і Львівщини зокрема?
Передчасно робити конкретні прогнози, адже уряд наразі ще не сформований і програма його діяльності не оголошена. І взагалі не можна до 25 липня відкидати остаточно варіант розпуску парламенту. Можу лише сказати, що сьогодні ситуація є невизначеною і нестабільною. Верховна Рада реально не працює, а отже багато питань, від яких залежить створення оптимальних умов для розвиту як підприємництва, так і промисловості, не вирішуються, вони, як кажуть, зависли. До певної міри через це також заблокована робота міністерств, не виконуються державні програми.
Наведу лише один приклад із власного досвіду. Гостро стоїть проблема ефективнішого використання значних коштів, близько 10 млрд. грн., які проходять по лінії фондів соціального страхування від тимчасової втрати працездатності, професійного захворювання і нещасних випадків, по безробіттю. Реально — це гроші, які повинні стимулювати розвиток підприємництва, сприяти створенню нових робочих місць, реальний соціальний захист громадян України. Але цього зробити неможливо, оскільки перш за все необхідно внести зміни у законодавчу базу, а на верху сьогодні не до цього.
Але ж показники розвитку економіки за перше півріччя є позитивними і свідчать про її ріст?
Це дійсно так, але речі, про які я зараз говорю, дадуться взнаки обов’язково. Як і те, що нестабільність і невизначеність на рівні центрального керівництва в державі реально створює сприятливі умови для розвитку тіньової економіки. І цим користаються. Не побоюся стверджувати, що сьогодні на тлі бездіяльності правоохоронних органів знову розквітає контрабанда, яка наносить непоправимий удар по українському товаровиробнику. І це проблема, яка потребує негайного вирішення. А от чи буде у нового уряду політична воля до цього — не відомо.
Якщо ж говорити про наслідки створення антикризової коаліції для економіки Львівщини, то у львівських підприємців і промисловців сьогодні існує синдром боязні приходу до влади представників донецької промислової групи. Він до певної міри є виправданий. Адже донецька група сьогодні займає лідируючи позиції в українському бізнесі за розмірами капіталів і потенційними можливостями. Отож, отримавши ще й політичні важелі, ця група зможе диктувати свої правила всьому бізнесу в Україні. В тому числі і львівському. Візьміть нещодавно опублікований рейтинг найзаможніших українців. Серед 30 його учасників немає жодного представника Західної України. В той же час дев’ятеро представників донецького бізнесу акумулюють капітал, який дорівнює половині щорічного бюджету України.
Отож львівський бізнес боїться поглинення з боку донецьких?
Скоріше тих специфічних методів, якими це може відбуватися. Львів’яни надто настраждалися від особливих методів стимулювання розвитку підприємництва соціал-демократів, врешті-решт боротьба за право жити і працювати згідно з законом вивела тисячі львівських підприємців на Майдан. І сьогодні, отримавши можливість працювати без позаекономічного тиску, не хочеться знову вертатися у минуле. Сподіваюсь, що представники донецького бізнесу це розуміють і врахують у своїй роботі. Бо об’єктивно Львівщина зацікавлена у приході інвестицій, тим більше слід вітати, коли це будуть інвестиції українські. Якщо ж донецькі будуть використовувати свій приход до влади для тиску, якщо вони створюватимуть штучні перепони для розвитку західноукраїнського підприємництва, це однозначно викличе спротив з боку львів’ян.
Налагодження відносин між донецькими і львівськими бізнесменами буде складним і не одразу цей процес зможе набути рис здорового прагматичного партнерства. Вина в цьому обох сторін. Отож всім доведеться працювати над помилками, було б бажання це робити.
Те, що сьогодні Львівщина «пасе задніх» в рейтингах капіталів, на ваш погляд, об’єктивно? Чи мали шанс львів’яни за роки незалежності вийти на провідні позиції в економіці України?
Якщо говорити про Львівщину, то на мій погляд, вона не використала свій шанс стати економічною потугою. І сталося це в першу через суб’єктивні причини. Питання полягає в тому, що ніхто над цією проблематикою не працював. При владі як в області, так і у містах, на Львівщині були, як правило, не господарники, а поети, письменники або ж, як то кажуть, чисті політики. Якщо ж і випадала доля на людину, яка розбиралася в господарці та економіці, маю на увазі, наприклад, Буняка, то, нажаль, ці люди не змогли використати свій досвід. Реально ніхто з керівників Львівщині не ставив перед собою завдання створення потужних фінансово-промислових груп, збереження і розвитку промислових підприємств, які свого часу були флагманами економічного розвитку на території колишнього СРСР, ніхто не працював над створенням сильної банківської чи страхової системи. Політика завжди була на першому місці. От і маємо сьогодні такі плачевні результати. А треба було просто відкинути частину політичних амбіцій і зайнятися господаркою. Потужна господарка, як сьогодні з’ясувалося, дає можливість задовольнити любі політичні та й інші амбіції.
У нас, у львівській журналістиці, якось не заведено широко використовувати термін фінансово-промислові групи, особливо щодо аналізу місцевої економіки. Як Ви вважаєте, чи є на Львівщині свої ФПГ?
Є, але їх одинці і вони не такі потужні, як східні ФПГ. Зі львівських бізнесменів хіба що покійний екс-губернатор Сенчук десь так підбирався до 30 найбагатших бізнесменів України. Він дійсно створив ФПГ, яке у своїй структурі мало різнопрофільні підприємства й фінансові структури. Що ж до «Еколану», то й сьогодні це — одне із провідних галузевих підприємств. Можна говорити про ФПГ, створену Антоновим, але сьогодні вона перебуває у стадії суттєвих змін і чим вони завершаться — важко передбачити. Львів’яни також приймають участь у міжрегіональних ФПГ, маю на увазі Петра Димінського і волинську групу Єремєєва. Проте й ця ФПГ після виборів зазнала значних втрат і переживає процес пере форматування.
А як Ви ставитеся до приходу на Львівщину групи «Приват» Коломойського, яка придбала вже три підприємства в області?
Відверто кажучи, протягом останнього часу приходу великих інвестицій на Львівщину не було. Тому інвестиції, які зроблені в економіку області, треба вітати. Це підтримка нашого регіону, якщо ставиться мета створення робочих місць, розвиток підприємництва. Говорити, що це якийсь негатив, абсолютно не можна. Якщо приходить сюди капітал, значить є потреба, значить він тут дає більшу віддачу. Бо якщо би він давав низьку віддачу, то ні Коломийський, ні ніхто інший не вкладали би гроші. Наш регіон для бізнесу потенційно цікавий. І екологією, і близькістю до кордону, наявністю професійних, відповідальних кадрів.
Певну насторогу в мене, в багатьох представників підприємницьких кіл викликає сьогодні те, що відбувається активний процес продажу українських банків іноземному капіталу, в тому числі й львівських. Ми реально втрачаємо українську банківську систему. Іноземні ж власники банків проводять іншу політику, яка в переважній більшості не зацікавлена в підтримці нашого вітчизняного товаровиробника. Вони переважно надають позики під споживчі кредити на товари, як правило, іноземного виробництва. Це означає. що реально ми, українці, будемо стимулювати створення робочих місць не в себе, а за кордоном.
ІА "Вголос": НОВИНИ