А поки що вітчизняні ЗМІ перебувають в кризі — як фінансовій, так і професійній. Про це Олесь Старовойт* розповів під час семінару, організованому журналом «Ї».
Хоча тема семінару звучала досить вузько — «Превалювання негативної інформації та домінанта «жовтої» преси в українському медіапросторі» — пан Старовойт вийшов за її рамки, поділившись власними думками про нинішній стан преси в Україні та її можливе, знову ж таки на його думку, майбутнє.
Свобода розбестила ЗМІ
Хотіли свободу слова — маєте! І що далі? Олесь Старовойт вважає, що українські ЗМІ якось дуже специфічно потрактували свободу слова, яку отримали після останніх президентських виборів. Як вседозволеність. І як відсутність відповідальності за наслідки журналістських публікацій. Преса стала розбещеною. Стала демонструвати риси, притаманні низькопробній пресі, що ще кілька років тому в журналістських колах вважалося моветоном. Задля прикладу Старовойт навів те, як в медіа висвітлювали убивство екс-губернатора Львівської області Степана Сенчука:
— Газети одна поперед іншої публікували страшні фотографії. Таке смакування деталями було незбагненним раніше. У 2002 році, коли сталася Скнилівська трагедія, редактори домовилися, що ніхто не даватиме шокуючих кадрів з летовища, хоча у кожного були такі кадри.
З-поміж інших вад медіа Старовойт назвав подання читачам/глядачам/слухачам неперевіреної інформації, однобокої інформації. Причому однобічність висвітлення, за його спостереженнями, стає загальною практикою. Особливо регіональних ЗМІ. Що ж стосується неперевіреної інформації, то це відбувається, припускає експерт, через поширення Інтернет:
— Інтернет стає накопичувачем неправдивої інформації. ЗМІ її використовують. Часто інформація, яка не була доведена, але була опублікована тими або іншими виданнями, уже подається в подальшому як доконаний факт.
Ще одна проблема — проплачені публікації (так звана «джинса»), які подаються без відповідних маркувань разом з іншим контентом.
Перемога вже близько
Отримавши свободу слова, українські ЗМІ залишаються натомість залежними в економічному сенсі. І криза ще більше оголила цю проблему.
За даними Олеся Старовойта, доходи львівських газет від реклами знизилися цього року на 30-40%. «Рекламодавці не готові платити за рекламні площі ту ціну, яку хочуть видання», — зазначив він. Дуже знизились тиражі місцевих видань (окрім «Високого замку» та «Експресу»), і тепер, стверджує експерт, заледве перевищують 5 тис. примірників. Відтак основним джерелом фінансування для них залишаються дотації від власників.
Якщо б вибори Президента в Україні були відтерміновані на 2011 рік, багато загальнонаціональних і регіональних ЗМІ було б просто закрито, переконаний Старовойт. Власники дотують збиткові медіа лише з прицілом на їх експлуатацію під час виборів.
Відтак перед вітчизняними ЗМІ стоїть питання, як здобути фінансову незалежність. Старовойт прогнозує, що переламними у цьому сенсі стануть 2011-2012 роки. Тоді, вважає він, багато медіа перестануть бути дотаційними і вийдуть щонайменше на самоокупність.
*Олесь Старовойт — аналітик, журналіст, кандидат філософських наук. З 2006 року — депутат Львівської обласної ради (фракція «Наша Україна»)
ІА "Вголос": НОВИНИ