Кадрові зміни в керівництві області лишаються основною темою львівських ЗМІ протягом цього тижня. З огляду на те, що достовірна інформація відсутня, то обговорення нагадує гадання на кавовій гущі. Вчора випало, що Олійника таки підуть і замінять на Куйбіду чи Гладія, сьогодні ж — не підуть, а значить варто розслабитися. Що випаде завтра? Наприклад, підуть, але не так швидко, або ж піде сам — варіантів безліч.
Що б не писали львівські газети, зрозумілим є одне — громадська думка готова то такого розвитку подій, а журналісти воліють краще помилися в прогнозах, ніж пропустити цей момент.
Для нас же очевидно, що якщо нова влада в центрі зацікавлена в зміні обласного керівництва, то робити вона буде це зараз, восени. Тому що в подальшому, з початком другого етапу політичної реформи, який передбачає передачу виконавчої влади в регіонах радам, посада губернаторів втрачає свою вагу і перестає бути настільки цікавою, як зараз. Якщо вірити Олександрові Морозу, то зміни ці розпочнуться вже цього року.
Питання заміни керівництва Львівської області буде вирішуватися шляхом домовленостей між прем’єр-міністром і президентом, ширше коло — «Наша Україна» і Партія регіонів. Думка інших членів коаліції — СПУ та КПУ — буде взята до уваги і не більше.
Для того, щоб змінити керівництво Львівщини і не викликати політичного загострення в області, «донецьким» сьогодні необхідно мати на руках конкретні докази того, що це керівництво не контролює ситуацію.
Ми не будемо зараз детально говорити про економічні показники Львівщини, якими сьогодні так пишається Олійник. Так, вони ростуть, але, на наше переконання, це процес об’єктивний і заслуга в цьому аж ніяк не Олійника, який системно не займався ці півтора роки економікою, а помаранчевої революції.
Зазначимо лише одне: Олійник пишається тим, що обсяги промислової продукції на Львівщині нарешті зросли на 1,6% в порівнянні до аналогічного періоду 2005 року, але чомусь не говорить, що валовий регіональний продукт навіть ще не досяг минулорічного показника і становить -0,2%. Якщо ж, як очікується, восени розпочнуться кризові явища в економіці, то вони не оминуть ні Львівщину, ні будь-який інший регіон.
Разом з тим є проблеми, про які не любить говорити наш губернатор, а якщо й говорить, то не приховує свого роздратування. Це, по-перше, ситуація на митниці, а по-друге, боротьба з оргзлочинністю і корупцією на Львівщині. Незадовільна робота на цих напрямках й може реально стати приводом до заміни керівництва Львівщини, якщо в Києві вирішать за доцільне зробити це зараз. Нагадаймо, що свого часу Мирон Янків був звільнений з посади губернатора саме за незадовільні показники у боротьбі з оргзлочинністю та корупцією. А чи хоч раз звітувався по цих питаннях Петро Олійник? Ми не пригадуємо.
Отож, якщо задатися ціллю поміняти виконавчу владу на Львівщині, то зробити це можна. Правда тут постає інша проблема: хто прийде на заміну Олійника? Щоб не гадати на кавовій гущі, запропонуємо до обговорення ще одну кандидатуру, яка чомусь сьогодні ніким не береться до уваги, проте є найбільш вірогідною — перший заступник голови Львівської ОДА Валерій П’ятак.
Разом з тим реальна можливість передачі виконавчої влади в регіоні радам зовсім по-іншому дозволяє сьогодні поглянути на процесі, які відбуваються у Львівській облраді. Знову ж таки пошлемося на Олександра Мороза, який заявив про те, що скоріше за все зміна законодавства не призведе до перевиборів, а отже виконкоми рад будуть формуватися теперішнім їхнім складом.
З огляду на вищезазначене, значно зросла політична вага посади голови Львівської облради, яку займає представник НСНУ Мирослав Сеник. І можна припустити, що головне завдання нашоукраїнців сьогодні зберегти саме Сеника як голову облради, проблема ж Олійника за цих обставин є вторинною. Якщо так, то ми схильні вважати, що ніякої опозиції в НСНУ сьогодні не має.
Останні заяви Сеника і депутатів облради від НСНУ, включно з Мандюком, були добре прорахованою і узгодженою з центральним партійним керівництвом «грою на публіку». Це також підтверджує особиста участь у голосуванні за заяву по Януковичу і «сірого кардинала» Богдана Буци, який відвідує засідання облради лише у виключних випадках.
По-друге, попри всі розмови про створення фракції Партії регіонів чи якоїсь іншої проурядової фракції у Львівській облраді, для нас очевидно, що така фракція вже створена і діє. Назва їй — міжфракційне об’єднання «Наша Україна». І кращої — складно придумати. Якщо це так, то БЮТ не варто сподіватися на значне поповнення своїх рядів. Більш комфортної ситуації для львівських депутатів-бізнесменів, ніж бути в «НУ», яка на рівні області публічно декларує опозиційну позицію, а в центрі — входить до складу урядової коаліції, й не придумати.
В цій ситуації БЮТ вартує не декларувати бажання об’єднання всіх опозиційних сил в лавах своєї фракції, а працювати над зближенням позицій з «малими» фракціями: УНП, «Свобода» та «Пора». Адже тільки об’єднання такого формату дозволить створити абсолютну більшість в облраді і виграти голосування за обрання голови виконавчого комітету облради, а відтак сформувати виконком.
Не виключено, що проміжним етапом в цій боротьбі стане спроба усунення Сеника з посади голови облради і заміна його на представника БЮТ. Теоретично таке можливо, практично — дуже складно зробити, адже треба знайти для цього привід. Наразі ж робота Сеника є майже бездоганною.
ІА "Вголос": НОВИНИ