Написання матеріалу про Львівську обласну раду, чергову неявку депутатів та протистояння між Сендаком та Медведчуком нагадує кабачкову ікру, яка вже неодноразово пройшла механічну та термічну обробку, і є не надто смачною як з візуальної так і з смакової точки зору.
Практика останніх місяців показує – у Львівській облраді досягнути консенсусу неможливо, хоча його всі прагнуть і дехто навіть готовий іти на певні поступки. Першим хто заговорив про те, що час уже перестати шукати винних, (як сказав би Жеглов: „Невинних людей не існує!”), а спробувати зібратися, порозумітися і дійти консенсусу стосовно принаймні тих питань, які не можуть викликати роздратування жодної зі сторін, скажімо, проблем соціально-економічного розвитку області, був Анатолій Матвієнко. Він є представником опозиції, а тому не мав би підстав вигороджувати Медведчука, але з іншого боку він відверто заявив, що силовими методами ситуацію розв’язати не вдасться. Проте раціональне зерно кинуте Матвієнком на Львівщині, не прижилося, есдеки просто не захотіли піти на компроміс.
Вплинути на розвиток ситуації спробували чиновники, об’єднані у депутатській групі „Ділова Львівщина”. Схоже, що їм просто осточортіла позиція, в якій вони були змушені тупо виконувати вказівки з табору есдеків. Деякі представники „Ділової Львівщини”, вирішили, по-своєму розрядити ситуацію: обіпертися на підтримку НАПУ та Литвина, створити свою фракцію, яка володітиме „золотою акцією” в обласній раді. А відтак самостійно впливати на створення депутатської більшості в обласній раді. Проте чиновникам скомандували „Місце!”, і вони моментально заспокоїлися. Сесія не розпочалася, фракції створено не було, а чиновники, підприємці і аграрії надалі залишаються коло розбитого політичного корита.
В повному відчаї нашоукраїнці звернулися до Олександрі Сендеги, якого раніше неодноразово звинувачували у тому, що він є підконтрольним есдекам. Але Олександр Сендега, як людина яка розуміє важливість збереження цілісності владної вертикалі, усвідомлює, що де двоє б’ються, – третій не лізь, а тому просто вмив руки, зауваживши, що обласна адміністрація успішно працює і без облради, а якщо в облради є якісь проблеми, нехай вона вирішує їх сама. Будь-які намагання досягнути компромісу завершилися крахом, і Медведчук, який ще в грудні сказав, що Сендак не залишиться головою облради, не має жодного наміру поступатися і подібно до відомого політичного діяча Стародавнього Риму Катона-старшого, повторює: „Карфаген має бути знищено!” (чи у нашому випадку Сендак).
Але оскільки у Львівській облраді як на тісній кладці зіткнулися дві майже рівновеликі сили: з одного боку – НУ, яка спирається на майже 70% виборців, і з іншого СДПУ(о) із могутньою владною вертикаллю за спиною, то знищити цей Карфаген не так вже й легко. Ба, більше, того й дивись - залунати може інакша сентенція: Ганнібал перед брамою!
Ситуація, що склалася в Львівській облраді, і, зрештою, по цілій країні, нагадує млосне і вимотуюче очікування дощу. Всі розуміють, що дощ впаде, більше того, буде гроза! Тільки вона зможе зняти напругу, і змити бруд, що так довго збирався. Повітря наелектризоване до краю, ми чекаємо змін, область чекає змін, Україна чекає змін. Швидше б уже вибори!
ІА "Вголос": НОВИНИ