PVNCH – український реп-гурт з маленького містечка Варва, що на Чернігівщині. Можливо, хлопці ще не встигли зібрати величезні концертні зали, а їхні треки не часто можна почути на радіо. Але ми знаємо: вони роблять класний україномовний продукт, яким варто пишатися. Про творчість, розвиток української хіп-хоп культури та вплив російського репу на сучасну молодь, читайте у матеріалі ІА «Вголос».
Юрій Задніченко (далі, - Zдоровий) та Олександр Кудринецький (далі, - Monstr) – молоді виконавці з півночі України, учасники однойменного реп-гурту PVNCH. Хлопці пишуть якісний україномовний реп, і, що важливо, у своїх треках вони нерідко підіймають важливі українські суспільно-політичні питання.
Історія гурту розпочалась ще 8 років тому. З моменту заснування у 2013 році хлопці встигли випустити два альбоми та навіть отримати всеукраїнське визнання. До слова, у 2014 році їхній альбом «Голодний» було визнано найкращим серед україномовних реп-альбомів.
Колись у їхньому колективі був ще й третій виконавець – Сергій Hort. Однак минулоріч Hort покинув гурт: репер вирішив змінити напрямок діяльності та займатися бітмейкінгом. З того часу PVNCH став дуетом і продовжує розвивати свій стиль.
Як з'явився PVNCHний стиль?
Хлопці розповідають: любов до цього музичного напрямку з'явилась у них давно. Зокрема, учасник гурту Monstr почав писати реп ще за шкільною партою. І вже у 7-8 класі він написав свої перші тексти про життя у рідному містечку Варва. Тоді ж хлопець написав текст про голодомор.
«Я слухав американський реп і надихався ним (50cent, Eminem, Snoop Dogg, DMX, Lil Jon, Diplomats, 2рас, G-unit...). В той час M1 переживав свої кращі часи і там йшла передача Вови зі Львова (за що я йому безмежно вдячний), яка була для мене ковтком свіжого повітря (у Варві довго не було інтернету). Звідти черпався стиль і натхнення + журнал ХЗМ, кожен випуск якого був як скарб і передавався з рук у руки. Уся ця суміш адаптувалася на тодішній лад і життя в маленькому СМТ. Отак от, на голому інтузіазмі, з г**на і палок, почав клепатися північний стиль», – каже він.
Zдоровий пригадує, що старт його творчості відбувся завдяки допомозі колишнього учасника гурту PVNCH Horta.
«На той момент він вже був у гурті з пацанами, який називався Шановне Панство. Мій перший трек був разом з Сергієм, про що він був зараз не згадаю, але приспів пам'ятаю досі. Після треку, я долучився до пациків у ШП», – розповідає репер.
«Ми не женемося за трендами та хайпом. Це тимчасова х**ня»
Сьогодні реп – чи не найпопулярніший музичний напрям серед сучасної української молоді. Але часто українські реп-виконавці залишаються поза увагою українського слухача. Наша молодь не проти «качати» під Моргенштерна, Скриптоніта, Фейса та інших російських реперів, однак ніхто не замислюється, які цінності пропагують їхні треки.
«Мені здається, що люди просто хочуть веселитися, а для цього не потрібен який глибокий сенс, зазвичай, це просто опис люксового життя на заїдаючий біток, назви брендів через слово, плюс трошки про дівчаток – і все готово. Звичайно, це сильно узагальнено, але все ж», – каже Zдоровий.
З іншого боку, така тенденція в репі – цілком нормальні речі. Принаймні, в американському. А ось у росіян – це переважно звичайний хайп.
«Насправді в репі завжди були треки про наркотики, бабло і тьолок. Просто це було не так явно і, в більшій мірі, за кордоном. Реп – це відображення реальності, а бабло і тьолки – реальність американських реперів. Коли ти вчора барижив креком, а сьогодні ти вже супер популярний і баби самі до тебе лізуть, то якось важко про це не написати. Але в них це більше як мотивація, а не тупий чос. Типу «дивись, я піднявся з самого низу і в мене є все, шо я хочу. Якщо я зміг, то і ти зможеш»», – розповідає Monstr.
Тим не менше, хлопці вірять у те, що реп, який несе якесь сенсове навантаження, рано чи пізно повернеться на свій трон. Звісно, не варто забувати про те, що реп – це відображення життя звичайних людей. Але й гнатися за трендами і хайпом це не найкраща ідея.
«Репер має бути рупором, який висвітлює як темні, так і світлі сторони життя, щоб це резонувало зі слухачем та мотивувало його. У репі не може бути брехні, бо який тоді в цьому сенс? В нашій творчості є різні теми: від гостросоціальних до чисто «реперських», під які хочеться бездумно качати гривою і курить косяк, але шо їх всіх об'єднує, то це правда. Ми не женемося за трендами і хайпом. Це тимчасова х**ня. Ми робимо це так, як відчуваємо і так, щоб це було актуальним крізь роки», – додає він.
«Всі, хто вважають, що українського репу немає – дуже поверхневі та недалекі люди»
Знову ж таки, попит українського слухача на російськомовний продукт формує у деяких людей думку, що українського репу взагалі не існує. Насправді, це стереотип, адже українська реп-сцена має величезний потенціал. З кожним роком в Україні з’являється все більше виконавців, які читають українською мовою. Потихеньку і люди усвідомлюють, що у нас є свої артисти, які вміють робити якісну музику.
Чому ж тоді в Україні такий великий відсоток аудиторії, яка продовжує слухати російський реп? Хлопці з гурту PVNCH пояснюють це тим, що російський продукт має більше ресурсів і можливостей, аніж український. Через це нашим виконавцям доволі тяжко з ним конкурувати.
«Всі, хто вважають, що українського репу немає – дуже поверхневі та недалекі люди. Мені їх шкода. Зараз ситуація змінюється на краще. Все більше людей дізнається про український реп. Але не все так круто як хотілося б. Дуже важко конкурувати з російським продуктом, який має більше ресурсів і можливостей. Вони міцно вчепилися в наш ринок і не збираються його відпускати. Тут теж іде війна, де рашка використовує всі методи, щоб затормозити місцевий ринок. Так було в 70-их, 90-их, 2-тисячних і тепер. На Жаль, не всі це розуміють», – пояснює Monstr.
«Якщо самі українці не вважають себе а**єнними, то хто ж почне нас такими вважати?»
Є ще й інша думка. Ті, хто не дуже свідомі, вважають, що слухати українську музику, загалом, «не круто». Такий собі комплекс меншовартості...
«Комплекс меншовартості – це прокляття, яке відкатать можна тільки міцними українським яйцями (та не всі їх можуть знайти в своїх трусах). Через це, не одне покоління людей, досі скептично відноситься до всього, що робиться в Україні. Якщо самі українці не вважають себе а**єнними, то хто ж почне нас такими вважати?», –запитує артист.
Та хлопці переконані: раніше український реп було складно донести до слухача, якому з кожного боку сунули лише «руреп». Зараз ситуація потрохи змінюється.
«Зараз, все ж, не все так погано, як було +/- 5 років тому. Люди почали любити і цінувати своє, підтримувати своїх. За що всім величезна подяка!», – радіє Zдоровий.
«Наш реп – для всіх, але не всі його чують»
«У нас, поки що, менше ресурсів, аби перерости в більш масовий продукт. Наш реп – для всіх, але не всі його чують, тож ми працюємо над цим! Наш слухач – це звичайні прості люди, які бачили життя з різних сторін, які хочуть змінити щось на краще і роблять для цього все можливе: люди, які цінують і люблять свою країн, які хочуть рости і розвиватись, не дивлячись на обставини, які їх оточують, це люди,які знають, що таке дно і знають, що таке успіх та як до нього дістатися. Я помітив, що наш слухач росте разом з нами і вважаю, що це дуже круто», – підкреслює Monstr.
На майбутнє у хлопців багато творчих планів. Українські репери продовжують писати нові треки, якими незабаром знову потішать українського слухача. Крім цього, тепер вони допомагатимуть підійнятись до вершин в репі й іншим.
«Зараз ми переросли в маленький самостійний лейбл і хочемо допомагати іншим талановитим пациками донести свій музон до більшої кількості людей»; - кажуть хлопці.
ІА "Вголос": НОВИНИ