«Зимова Олімпіада для Львівщини – це грандіозний план та перспектива, яка передбачає проведення упродовж 16 днів елітарних спортивних змагань з 17 видів спорту, прийняття майже 3 тисяч спортсменів та стільки ж офіційних осіб, залучення понад 3 тисяч одиниць автотранспортних засобів для перевезення понад 5 тисяч пасажирів на добу, обслуговування понад 6 тисяч журналістів, залучення майже 2 тисяч персоналу служб безпеки змагань, понад 20 тисяч волонтерів. Також важливим проектом є спорудження спеціального олімпійського селища, масштабного за площею та технічним оснащенням медіа-центру. Це дорівнює 17 чемпіонатам світу! В потенціалі не лише 1,6 мільйона власників квитків, тисячі атлетів, офіційних осіб та представників ЗМІ, але й більше 3 мільярдів телеглядачів створюватимуть неабияке навантаження на місто-господар щодо забезпечення найвищих міжнародних стандартів організації, операцій та інфраструктури», - зазначив Михайло Костюк.
Голова ЛОДА розповів, що Львівщина, згідно прийнятих урядових доручень, розпочала підготовку окремих заходів щодо можливості проведення в у місті Львові та в Карпатському регіоні Олімпійського турніру 2022 року.
Зокрема, 10 вересня цього року Уряд затвердив техніко-економічне обґрунтування національного проекту "Олімпійська надія-2022", що передбачає формування двох кластерів: «Львівська льодова зона» - з можливістю проведення змагань з хокею, керлінгу, ковзанярського спорту, фрістайлу, шорт-треку, санного спорту, бобслею та фігурного катання та «Снігова зона» - на базі навчального центру зимових видів спорту «Тисовець» (Сколівський район) з можливістю проведення змагань зі стрибків на лижах з трампліну, лижного двоборства, біатлону, лижних перегонів, сноуборду та у смт. Воловець (Закарпатська область, гірський хребет Боржава) – з можливістю проведення змагань з гірськолижного спорту.
Михайло Костюк розповів, що Львівщина може використовувати для проекту Олімпіади-2022 основні об’єкти, збудовані до Євро-2012.
«При цьому зауважу на необхідності будівництва низки нових стратегічних об’єктів, зокрема у місті Львові - не менше п’яти потужних льодових арен (з кількістю глядацьких місць від 6 до 12 тисяч); сучасної санно-бобслейної траси та критого льодового стадіону для ковзанярських видів спорту. Попередня орієнтовна сумарна вартість таких об’єктів – 390 млн.євро. До цих спортивних об’єктів потрібно додати ще олімпійське селище для спортсменів та представників ЗМІ на понад 10 тисяч місць та міжнародний медіа-центр на 40 тисяч квадратних метрів. Загалом попередня вартість таких видатків по місту Львову складатиме 1 млрд. 405 млн. євро. «Снігова зона» передбачатиме будівництво відповідних спортивних об’єктів в Тисовці та у Воловці з вкладенням коштів на суму 1 млрд. євро.
Що стосується готельної інфраструктури, необхідно побудувати 21 995 номерів у готелях та 2 137 місць в альтернативних житлових приміщеннях. У тому числі для Олімпійської родини: у м. Львові – 15 695 готельних номерів, у Тисовці – 3 700 готельних номерів, у Воловці – 600 готельних номерів, а також для вболівальників: у Львові 1 000 готельних номерів 2*-5* категорії, у Тисовці – 1 800 номерів ( із них 500 в готелях, решта - в альтернативних місцях проживання) та у Воловці 1 337 номерів (із них 500 в готелях ).
«Відтак, потреба у приватних інвестиціях на підготовку об’єктів проживання до 2022 року за попередніми розрахунками складає 1 млрд євро», - додав керівник області
«Безумовним і вкрай потрібним завданням буде модернізація транспортної інфраструктури. Цього року розпочато надзвичайно важливий проект – будівництво Бескидського тунелю, який входить до складу 5–го пан’європейського транспортного коридору (Трієст – Любляна – Будапешт – Ужгород – Львів – Київ - Москва), що пролягає від Італії через Україну до Росії. Новий тунель буде двохколійним, модернізованим і, відповідно, його пропускна спроможність зросте удвічі. Вартість проекту 102,7 млн євро.
Це – позика Європейського банку реконструкції і розвитку. будівництво розпочато у 2012 році, завершення робіт заплановано на 2015 рік.. Окрім цього, на модернізацію інфраструктури автомобільних доріг за попередніми розрахунками потрібно 1,3 млрд євро, переважна більшість з них буде спрямована на будівництво та реконструкцію доріг Карпатського регіону та автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп», - розповів голова Львівської ОДА.
В цілому за попередніми підрахунками загальна сума видатків проведення зимової олімпіади в Україні, включаючи також і капітальні інвестиції в інфраструктуру енергетичної, телекомунікаційної, медичної сфери, служби безпеки тощо складатиме 8 млрд євро.
«Проведення Олімпіади 2022 року - завдання не з простих. Але, як показують події останніх років у нашій країні, все це нам під силу. Треба тільки мобілізувати свій господарський та економічний потенціал, своє завзяття й усе буде зроблено якісно та у визначені терміни. Я впевнений, що реалізація проекту «Олімпійська надія-2022» стане одним з важливих пріоритетних напрямків розвитку нашої держави на найближчі 10 років», - резюмував Михайло Костюк.
З часу проведення перших Зимових Олімпійських Ігор у французькому містечку Шамоні й до чергових 22 зимових Ігор, які мають відбутися в лютому 2014 року в російському місті Сочі, Львівщина делегувала на найпрестижніші зимові змагання сучасності 23 спортсмени.
У 20-30-х роках ХХ століття, коли українські спортсмени ще не мали змоги виступати на Олімпійських Іграх самостійною командою, саме львів’яни були серед перших учасників Олімпійських Ігор, виступаючи тоді у складах збірних команд Польщі. При цьому варто назвати імена стриянина Степана Вітовського й львів’янина Францішека Кави – учасників першої зимової Олімпіади в Шамоні а також уславлених львівських хокеїстів передвоєної доби, п’ятеро з яких успішно змагалися на Олімпійських турнірах 1932 та 1936 років.
ІА "Вголос": НОВИНИ