[media=32211,32212,32213,32214,32215,32216,32217]
Нині у Криворівні Верховинського району Івано-Франківської області працює Літературно-меморіальний музей Івана Франка, який розповідає про те, як Франко любив відпочивати і водночас працювати. Директор музею Ганна Луцюк провела нам дуже цікаву екскурсію музеєм, під час котрої розповіла не тільки про музей і творчість поета, а й про те, чому Франко так полюбив Криворівню.
Cело Криворівня знаходиться на висоті 560 метрів над рівнем моря. Перша письмова згадка про це село відноситься до 1654 року. Чому село отримало таку назву? Якщо трошки піднятися на один із горбочків села, то відкривається чудовий пейзаж, коли річка Чорний Черемош змійкою звивається між крутими горами і у центрі села утворює підкову.
За рекомендацією відомого етнографа Володимира Гнатюка, який називав Криворівню «Українськими Афінами», Іван Франко приїхав сюди уперше у 1901 році. Це село, де «менше шуму, грому, біганини, яке напувало душу спокоєм, тихою красою», сподобалося Франкові, і він проводив тут свій літній відпочинок упродовж 1901 – 1914 років, за винятком 1905 і 1908.
Спочатку Іван Франко зупинявся у гуцула Проця Мітчука, якого називали знахарем, бо він умів лікувати людей і тварин, знав і шанував гуцульську старовину. А з 1906 року Франко жив у хаті Василя Якіб'юка – відомого різьбяра, доброго знавця народної медицини і фотографа-самоука. У ній нині і знаходиться музей Івана Франка. Хату відреставрували, але дерево зовні зберегли зі старого будинку. Дах покрили гонтою.
Франко також приїжджав у Криворівню не лише сам, а й зі своєю сім’єю – дружиною Ольгою Федорівною, синами Тарасом, Андрієм, Петром та дочкою Ганною. Цілою родиною вони побували у Криворівні сім разів.
Тарас виступав на сторіччі від дня народження Івана Франка. Тепер у Києві живуть його діти – дочка Дарія і син Роланд. Ганна Франко-Ключко жила у місті Торонто (Канада). Померла вона у 1988 році, а у 1967 році приїжджала в Україну. Тоді й побувала у Криворівні. У книзі відгуків музею зберігається такий її запис із того часу: «Відвідини в Криворівні музею Франка навіяли на мою душу сумні і радісні спомини на мою маму і батька, на часи дитинства і ранньої молодості. Спомини, які понесу з собою через широкий світ, через океан, до Канади, де мій дім. Але своє серце, свою любов залишу тут, у моїй рідній батьківщині Україні».
Петро Франко був українським січовим стрільцем, одним із засновників української військової авіації та активним пластуном. У 1941 році його розстріляло НКВД.
У музеї також експонуються фотографії останніх років життя Івана Франка у Криворівні у 1910 – 1912 роках. У Франка були паралізовані руки (хворів на поліартрит), тому свої твори він уже диктував. Під диктовку писали його діти. Часом також допомагали студенти Львівського університету. Ці рідкісні фотографії – роботи господаря цього будинку.
У музеї є кімнатка, у якій жив і працював Франко, коли приїжджав у Криворівню. Залишилося ліжко, на якому він спав. Це ліжко робив господар хати Василь. Збереглися стілець, на якому сидів Франко, столик, за яким працював. На стіні висить той годинник, який висів у господаря за життя Франка. Під картиною ‒ дерев’яний топірець, який називається бартка. Цю бартку зробив Якібюк та подарував Франкові. Збереглася лавка, на якій сиділи всі, хто приходив до Франка, бо, крім Франка, у Криворівню приїжджали ще багато письменників – Василь Стефаник, Марко Черемшина, Ольга Кобилянська, Наталія Кобринська, Осип Маковей, Антін Крушельницький, Олександр Олесь, Володимир Гнатюк, Гнат Хоткевич, Михайло Коцюбинський.
У Криворівні Франко не тільки відпочивав. Він мав свій режим дня. Вставав рано і йшов у ліс збирати гриби, потім сідав за роботу. Після обіду знову працював або поспішав на риболовлю. У музеї навіть зберігається сак, яким Франко ловив рибу.
У поемі «Терен у нозі» поет подав мальовничий опис Криворівні:
Ось під нами Черемош ізвився,
Та над ним у святковому спокою
Гріється село гуцульське.
Понад берегом стежки стрічками,
По стежках то легіні купками,
То гуцулки в горбатках червоних...
Мешканці Криворівні пам’ятають про Каменяра. Музей, у якому ми побували, був відкритий у 1953 р. Переобладнана у 2000 р. нова експозиція музею розповідає про перебування І.Франка, М.Коцюбинського і Г.Хоткевича у Криворівні, про сучасників та місцевих гуцулів, які добре знали Каменяра. Добудовано новий зал. У меморіальній кімнаті відтворена та обстановка, в якій жив Франко. У вітринах експонуються твори, наукові статті, які писав Іван Франко у Криворівні.
«Криворівня і зараз залишається місцем зустрічей та відпочинку видатних діячів сучасної української культури. Криворівню та музей Івана Франка відвідує багато туристів, особливо дітей, школярів. Були письменники Марія Влад, Марія Матіос, багато художників. На відвідування у музеї не скаржаться. У нас завжди багато людей. З нашого музею виходять задоволені. І нам це найкраща подяка», – розповідає директор музею пані Ганна Луцюк.
ІА "Вголос": НОВИНИ