НАРОДИЛАСЯ НАЦІЯ. В ці буремні дні подібні слова лунають звідусіль. З ними важко погодитися беззаперечно, бо тоді б Тараса, Богдана, Святого Володимира тощо мусили визнати безбатченками. Однак процеси становлення цієї нації, триваючи від століть, нераз переривалися, змінюючись потужними хвилями денаціоналізації. Сьогодні прихована й пригнічена енергія націєтворення з неймовірною силою вибухнула на Майдані Незалежності, де вчорашнє безлике „населення” на очах кристалізується в „народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Аж дух захоплює це грандіозне видовище – однак у здоровому глузді не перестає жевріти жаринка скепсису: стрімко збудоване не завжди виявляється надійним та довговічним...
Майдан – то нині ціла Україна, проте „західний акцент” цього загальнонаціонального віча є добре відчутним. В сутінках вечорового Майдану здибав свою сусідку по сходовій площадці, потім ще кількох знайомих... Львів не відправляє сюди нині хіба зовсім лінивих, або ж заклопотаних невідкладними справами. На прапорах і транспарантах – назви районів, містечок, сіл, які засвідчують свою підтримку народному президентові; ба навіть прочитав на одному з плакатів „Личаківська, 101 – за Юшенка!” Добре хоч, що не Кульпарківська, 95...
Порахувати наших земляків, які в столиці держави відстоюють нині свій вибір, не візьметься, мабуть, ніхто. Мова мусить іти принаймні про багато десятків тисяч, ба навіть сотень – із урахуванням інтенсивної ротації. Приміром, того дня, коли я проходився попри Кабмін, варту біля нього несли майже виключно львів’яни. Площа коло Богдана Хмельницького (того, який, булавою вказуючи на Москву, власного коня розвернув у цілком іншому керунку...) окупована львівськими автами й до огорожі пам’ятника прип’ято листовки з контактними телефонами для бажаючих виїхати до Львова, або ж водіїв, готових взяти пасажирів на вільні місця. Транспорт, поселення, харчування, побут – у всьому можна надійно розраховувати на підтримку земляків.
В наметовому містечку на Хрещатику функціонує Львівський координаційний центр. Як тут вдалося дізнатися, „львівських” наметів на головній вулиці столиці стоїть нині близько 70. Соціальний склад „населення” наметів – переважно студенти, однак є чимало підприємців, журналісти, представники інших верств. „Чим, крім численності свого представництва, відрізняються тут львів’яни від решти регіональних делегацій?” – „Мабуть, більшою організованістю” – була відповідь. Однак і ця більша організованість не виключає безладу, сум’яття, сутичок „за булаву” тощо. Типова картинка: серед ночі ініціативний добродій з рупором починає шикувати сонних мешканців наметів у колону, щоб вести її кудись... без жодного узгодження зі штабістами „Сили народу”.
Питання, на яке мені так і не вдалося дістати бодай приблизної відповіді – хто є власником (чи власниками) наметів, що стоять нині на Хрещатику? Взагалі джерела фінансування української революції – тема настільки ж цікава, наскільки й непрояснена. Не викликає сумнівів те, що десятки тисяч простих громадян щедро інвестують у цю справу свою добровільну працю, кошти, матеріальні цінності тощо. Бізнес теж не стоїть осторонь – моя, приміром, зустріч біля Верховного Суду з головою львівської Асоціації ділового партнерства О. Максимчуком навряд чи була випадковою... Однак є цілком очевидним, що справа навряд чи набула б теперішнього свого розмаху без наявності потужних, стратегічних, кровно зацікавлених у перемозі революції спонсорів. Хто вони? Які цілі переслідують? Наскільки вистачить їхніх щедрот у ці критичні для української свободи дні?..
Натомість серед революційної чолівки галичан зовсім небагато й їх ролі годі назвати провідними. „Народний президент” – слобожанець, „зірка революції” Ю. Тимошенко – дніпрянка, наддніпрянцями є О. Мороз та М. Томенко, південцем – А. Кінах, буковинцем – О. Зінченко тощо. Де потужне „галицьке лобі”? Не видно його наразі – й це, як на філістерський здоровий глузд, може видатися прикрим непорозумінням: знов львів’яни палко віддаються не своїй справі... Однак філістерську логіку скасовано першим же декретом Її Величності Народної Революції! Коли ця красуня виходить на подіум, нам лишається лише зачаровано відстежувати кожний її крок.
ІА "Вголос": НОВИНИ