У суботу, 9 вересня, Львівщина попрощається з двома захисниками, які загинули у боротьбі за Україну.

О 10 годині у Львові в Гарнізонному храмі розпочнеться чин похорону Юрія Мочульського. Військового поховають в селі Купче.

На 11 годину в Брюховичах (храм Різдва Пресвятої Богородиці, вул. Іздрика, 6) відбудеться прощання з Тарасом Гурським. Чоловіка поховають на місцевому кладовищі.

Юрій Мочульський народився в селі Купче, що на Львівщині. Навчався у Буському опорному закладі освіти № 1, згодом його перевели до Київського обласного центру олімпійської підготовки.

Чоловік був кандидатом у майстри спорту України. Неодноразово перемагав на всеукраїнських змаганнях з легкої атлетики, входив до складу збірної Львівської області.

Закінчив Вище професійне училище Львова № 20. У 2014 році вступив на навчання у Львівський державний університет фізичної культури ім. Івана Боберського.
Після навчання Юрій працював механіком за кордоном.

У перший день повномасштабного вторгнення повернувся на Батьківщину та приєднався до лав 103-ї окремої бригади Сил ТрО. Воював на східному напрямку. Отримав поранення, однак після лікування повернувся на фронт до лав «Азову».

Загинув 29 серпня у 28-річному віці. У військовослужбовця залишилися батьки, дружина, брат та сестра. Вічна пам'ять Герою!

Тарас Гурський народився у Львівській області в селищі Розділ.

Навчався у ліцеї ім. Володимира Труша (м. Новий Розділ). Вищу освіту здобув у Національному лісотехнічному університеті. Після навчання ніс службу в танкових військах.

Із 1995 року чоловік працював лісничим у Брюховицькому лісництві. Захоплювався автомобілями, електронікою, мотоциклами та рибальством. Займався виноградарством, винарством і садівництвом.

Упродовж 2014-2015 боровся з росіянами в зоні АТО. Виконував завдання у складі 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ-го ступеня. У 2017 році Тарас підписав контракт із 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою «Едельвейс». 

Повернувся на фронт після 24 лютого 2022 року. Боровся з окупантами в складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Я. Гандзюка на Херсонщині, Донеччині та Миколаївщині.

Загинув 5 вересня у 56-річному віці. У Тараса Гурського залишилися мама, дружина, донька, син та сестра. Вічна пам'ять Герою!

ІА "Вголос": НОВИНИ