Марія Яцейко ― голова Львівської обласної ради профспілки працівників освіти і науки
Пані Маріє, яка на Вашу думку роль львівських освітян у тих подіях, що відбувалися на Майдані у Києві, а також на Львівщині?
Звісно це історичний період для становлення нашої держави, державності, для демократичних процесів, які відбуваються зараз і для вільного волевиявлення наших громадян.
Звісно, що ініціативи великого патріотизму, державності завше йшли зі Львова. Передусім я думаю, що зі мною погодяться всі, що все-таки ініціаторами була львівська інтелігенція. Я як керівник галузевої профспілки працівників освіти і науки стверджую те, що наші установи, установи вищої освіти, установи середньої освіти, професійно-технічні заклади з перши днів нашої «помаранчевої», спокійної, але дуже демократичної революції, відгукнулися на заклик штабу Віктора Ющенка і Комітету національного порятунку.
22 листопада президія нашої галузевої профспілки прийняла рішення підтримати всі акції непокори. Вже 24 листопада ми прийняли рішення, що ми вступаємо в національний політичний страйк в разі оголошення такого КНП. Так і сталося. Ці акції підтримали абсолютно всі заклади освіти, установи освіти нашої галузевої профспілки і в цілому інтелігенція області.
Ми всі свої дії, всі заходи, які проводили у Львові, Львівщині та Києві проводили відповідно до рекомендацій та розпоряджень Комітету національного порятунку.
Ми підтримували ті пропозиції, які звучали у всіх регіонах, зокрема, про відставку Кабміну, про недовіру Центральній виборчій комісії, давали оцінку діям екс-президента держави Леоніда Кучми.
Особисто я щодня спілкувалася із Петром Олійником, Іваном Деньковичем та Миколою Горинем у тому, щоб організувати заходи у нас, тобто мітинги, віче та делегування наших освітян на Майдан до Києва.
Наші люди і в першому турі брали активну участь в роботі виборчих комісій. Оскільки зараз відбувається переформування виборчих дільниць, то ми наголосили, щоб наших людей було ще більше. Тоді ми домовимося із штабами і проведемо інструктаж для нових людей.
З даного питання наші голови районних, міських організацій профспілки, голови профкомів вищих закладів освіти, і викладачів, і співробітників, і студентів, працюють із районними штабами Ющенка. Вони ведуть переговори з навчальними установами, визначають вчителів, викладачів вузів, студентів для участі у виборчих дільницях і спостерігачами, які зголошуються їхати на південь чи східні області.
Яка кількість освітян, яких ви делегували, побували у Києві?
Ми різними шляхами направляли наших людей до Києва. Відправляли і автобусами, і залізницею. Райони і міста формували автобуси освітянських делегацій і відправляли їх індивідуально. Тому на загал я можу стверджувати, що дві третини наших освітян області побували у Києві впродовж трьох днів. З точністю до одиниці порахувати ми не можемо.
Звідки ви брали кошти на такі заходи?
Із профспілкових бюджетів, первинних організацій, вузів виділили понад 100 тис. грн., включаючи 20 тис. грн. з обласного бюджету профспілки. Це стосується коштів, які виділялися на проїзд і тих, які ми перераховували до Києва по тих рахунках, які нам рекомендував обласний Комітет національного порятунку.
Чи координували ви свою роботу із вільною профспілкою працівників освіти, керівником якої є Андрій Соколов?
В принципі координували. Напевно, хто був на мітингах бачив, що ми були поруч із Андрієм Соколовим. Однак, якщо взяти за чисельністю, то наша організація не просто в десятки, а в сотні разів більша.
Як так сталося, що в області існує дві профспілки освітян? Причому одна називає себе вільною незалежною?
Як би нас не називали вільна, невільна, незалежна, одержавлена, офіційна, продержавна, наш принцип роботи вести діалог з владою до того часу, доки той діалог можливий. Якщо питання розв’язується і треба якісь радикальні дії, ми ті дії робили і будемо робити. Але наш принцип вести діалог з органами влади, якщо ми бачимо, що ці органи влади хочуть той діалог вести для розв’язання освітянських проблем.
Дві профспілки може існувати. Дві профспілки існує вже давно у вугільній галузі, галузі радіоелектроніки, охорони здоров’я. В принципі ― це є демократичний розвиток суспільства.
Я завше кажу, що може бути і дві і три профспілки, але кожна організація має працювати на соціальний захист, на ті чи інші процеси, які відбуваються в державі, на те, щоб освітянину, вчителю, науковцю жилося краще.
Якщо якась профспілка більше зробить, ніж ми на рівні державному, на рівні обласному, навіть на рівні тієї чи іншої установи, то ми будемо тільки раді. А ділити сьогодні чи перетягувати канат ― не той час. Ми сьогодні вирішуємо загальнодержавні доленосні принципи існування і життя.
Коли я ще була депутатом Львівської обласної ради, ми скерували звернення до Верховної Ради стосовно оплати соціальних гарантій по 57 ст., які передбачені законом, бо закон був прийнятий раніше, але з 1997 року мали йти проплати. Коли на 1998 рік ці кошти не були закладені, то ми почали вести боротьбу за розширення соціальних гарантій.
Коли я виступила з такою проблемою, тодішній голова ВРУ Іван Плющ сказав, що на даний момент треба закласти кошти у бюджет, щоб погасити борги абсолютно у всіх регіонах по виплаті поточної заробітної плати. Тоді на Львівщині не було боргів по виплаті поточної заробітної плати. Якби ми не нарікали на владу, але у всі періоди різні керівники і адміністрації і обласної ради робили на своєму рівні, що було в їх силах. Це тоді коли в Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській областях по півроку, по 9 місяців не було заробітної плати і був бартерний спосіб ви плати заробітної плати.
Вже тоді я сказала Івану Степановичу, що мине рік, два, три, але ми не відійдемо від тієї тези, що ці гроші потрібно освітянам повернути і що це борг не львівським освітянам, а це є борг усім освітянам України.
Ця багатолітня боротьба лише цього року увінчалась успіхом, коли був прийнятий закон про визнання боргу, який передбачений ст. 57 закону про освіту, з 1997 по 2000 рік Саме з 2000 року, коли керівником уряду працював Віктор Ющенко, почалися проплати доплат по 57 ст.
Ми дуже не вдоволені, що вирішені питання лише доплат, а не підвищення середнього посадового окладу, так як це передбачено ст. 57.
Наша галузева профспілка та центральний комітет профспілки працівників освіти і науки поставив чітку вимогу аби у 2005 році повністю була виконана ст. 57.
Сьогодні наше головне завдання при формуванні бюджету на 2005 рік закласти таку суму коштів аби підвищити посадовий оклад працівника середньої ланки освітянської галузі до посадового окладу середньомісячного в промисловості, а у вищих закладах освіти повинен бути подвійний оклад від середнього у промисловості.
Нагадайте, яка заборгованість львівським освітянам по 57 ст. на Львівщині?
Якщо брати лише нашу область, то це понад 250 млн. грн., включаючи понад 20 млн. грн. по Львову. В цілому по Україні це складає понад 7 млрд. грн.
Це тільки установи освіти, тому що установи середньої ланки фінансуються з місцевих бюджетів.
На Вашу думку, як може вплинути сьогоднішня заполітизованість профспілок на профспілковий рух в Україні? Чи може це розколоти профспілкові руху на більш дрібні і менш впливові організації?
На сьогодні немає одної єдиної профспілки Федерації профспілок України. ФПУ ― це є найбільша за масовістю організація. В неї входять представники абсолютно всіх галузей. Але окрім того існує понад 10, а може вже 20, дрібніших профспілкових угруповань і комітетів на рівні України. Це стосується майже всіх галузей.
Сьогодні ми працюємо більше у відповідності до галузевих статутів і по вертикалі за галузевим принципом. Є Федерація, в яку входять всі галузі, і є на рівні областей об’єднання профрад. Це є той орган, який координує дії всіх галузевих профспілок.
Я б не сказала, що у нас на Львівщині є велика залежність обласної профспілки освіти і науки від керівництва Об’єднання профспілок Львівщини. Так само воно є на рівні Федерації профспілок України.
Я б хотіла, щоб люди розуміли, що Федерація чи її лідер Стоян не є всі галузеві профспілки. Ми працюємо на нашому галузевому рівні доволі демократично. Ми не є заполітизовані, заангажовані чи від когось залежні.
Така громадська організація як профспілка завше незалежна була, є і буде від різних органів влади. Ми залежні лише від тих потреб і тих завдань, які нам висловлюють наші спілчани, педагоги, науковці, студенти. Наша галузева профспілка в області налічує понад 110 тисяч спілчан. То я не можу назвати профспілку чи вільна, чи незалежна. Ми є галузева профспілка працівників освіти і науки, тобто об’єднання, яке включає людей за інтересами.
На рівні області я не підзвітна ні головному управлінню освіти, ні обласній раді, ні обласній адміністрації. Ми співпрацюємо. Я цього не боюся сказати, бо всі питання на рівні області, які ми ставимо перед головним управлінням освіти, перед обласною радою, що стосується розвитку освіти, фінансування освітніх програм, ми маємо порозуміння.
Дещо уточню питання. Профспілка нібито має бути поза політикою. Чи не піде на шкоду те, що ваша профспілка підтримала конкретного кандидата в президенти, а в Донецька профспілка свого кандидата?
Це дуже принципове і важливе запитання. Наче громадська профспілкова організація поза політикою, але ми розуміємо, що в такий відповідальний момент ми не можемо бути поза політикою, тому що залежно від того як будуть розвиватися політичні події, як буде відбуватися становлення керівництва нашої держави, так будуть розв’язуватися і наші соціальні питання. Тому наша обласна організація ще до першого туру виборів однозначно визначилася, що підтримує кандидата від «Нашої України». Попередні вибори до ВРУ і місцевих орна гнів влади показали, що великий відсоток набрали кандидати від «Нашої України», тому ми по іншому не можемо себе вести.
Коли проводили засідання президії галузевої профспілки, то дійсно південні та східні області вони або погоджувались з тим, що підписав Стоян на підтримку Віктора Януковича, або сказали, що однозначно ще не визначилися в області чи регіоні. Моя колега з Донецька виголосила заяву, що вони підтримують Януковича.
Що стосується Західного регіону, ми всі одностайно сказали, що наш освітянський загал висловлюються на підтримку кандидата від «Нашої України» і виголосили свої заяви.
Чи не може це розколоти саму Федерацію профспілок України?
Ми вже подавали інформацію, що на президії Федерації профспілок України усунули з посади голови Федерації Олександра Стояна за його непослідовні дії і за порушення статуту Федерації профспілок. У зв’язку із цим на 21 січня призначено засідання Ради Федерації профспілок України.
Голова Об’єднання профспілок Львівщини Роман Дацько сказав, що Крим, Донецьк, Луганськ не погоджуються з тим, що відправлено у відставку Стояна на засіданні президії. На їх думку, треба для цього скликати позачерговий з’їзд. Звісно, що є такі тенденції на загальнодержавному політичному олімпі тих регіонів у відокремленні. У нас це однозначно так не проявляється, оскільки у нас дещо інша система. Кожен регіон має галузеві профспілки. Регіональна організація профрада складається із обласних комітетів. Якщо ми цілісно працюємо на державному рівні як профспілка працівників освіти і науки, так само цілісно працює і профспілка працівників охорони здоров’я та інших галузей. Звісно, що на галузевому рівні ми такого роз’єднання не допустимо. Тому коли будуть складовими галузеві профспілки південних і східних регіонів очевидно, що ми не допустимо до такого роз’єднання.
Єдине, що можуть утворюватися вільні, незалежні структури. Я думаю, що не буде роз’єднання в цілому нашої Федерації на окремі територіальні частини.
Тому, на мою думку, враховуючи те, що окрім територіальних об’єднань є ще й галузеві до таких сепаратистських дій як роз’єднання територій ми напевно не дійдемо.
Тому будемо сподіватися, що організація буде цілісна, яка буде везти переговори в рамках генеральної угоди і з урядом і співпрацювати з Верховною Радою із новообраним нашим президентом.
Що Ви і ваша профспілка чекаєте від цих виборів?
Чекаємо, щоб був обраний наш народний улюбленець, народний президент Віктор Ющенко. Чекаємо вже завершення виборів 26 грудня. Хотілося б, щоб 26 грудня були завершені вибори, 27 грудня ми мали конкретні результати виборів і швидше відбулася інавгурація новообраного президента, а Верховна Рада почала формувати бюджет на наступний рік.
ІА "Вголос": НОВИНИ