Футбол, на відміну від, наприклад, фігурного ковзанярства чи боксу, не той вид спорту, де для перемоги достатньо справити на суддів гарне враження своїми технічними прийомами, різноманіттям тактичних дій, належним рівнем функціональної готовності та морально-вольовими якостями. В ньому з двох команд виграє та, що заб’є принаймні на один м’яч більше у ворота суперника. А все вищесказане, як це не прикро – лірика і саме за це ми й любимо футбол. І саме такою була філософія матчу молодіжних команд «Іллічівця» та «Карпат».
На останній гостьовий поєдинок у поточному році молодіжку «Карпат» налаштовувати тренерам потреби не було. Після болючої домашньої поразки тиждень тому в малому галицько-волинському дербі від «Волині», підопічні Ігоря Йовічевіча та Романа Зуба просто таки рвалися в бій, аби реабілітуватися перед своїми вболівальниками і довести, перш за все самим собі, що попередні їхні перемоги не були збігом обставин, як дехто почав про них говорити. До того ж свій борг карпатівці мали і перед «Іллічівцем», якому вдома у матчі першого кола поступилися з рахунком 1:3.
Грати командам довелося за холодної погоди, але головне, що поле стадіону «Західний», як для кінця листопада, було в навіть дуже хорошому стані. В усякому разі вже в ході розминки гості відчули, що на цьому газоні вони можуть грати у свій футбол – з тривалим контролем м’яча та багатоходовими комбінаціями, які дозволяють проводити проникаючі атакувальні дії по всій ширині поля.
Маріупольці, щоправда, на правах господарів розпочали гру трохи активніше і коли б Будківський, пробиваючи у падінні головою після прострілу Кожанова, був трішечки більш фартовим, то рахунок міг бути відкритий вже на 7-й хвилині, а так круглий пройшов повз каркас воріт.
Гра тривала на зустрічних курсах з великою кількістю жорстких єдиноборств. В холодну погоду це частенько призводить до великої кількості травм різного ступеня важкості. Тому немає нічого дивного, що бригади швидкої допомоги обох команд мали чимало роботи. Натомість у воротарів в першій половині гри можливостей проявити свою майстерність було не надто багато. Зокрема, кіперу карпатівців Лазарському по-справжньому вступити у гру довелося лише двічі. На 29-ій хвилині він відбив непоганий удар Кравченка з лівої, а перед самим свистком на перерву ліквідував загрозу в ситуації, коли Будківський в дотик переправляв м’яча у ворота після флангового прострілу. Ще в одному епізоді, на 15-ій хвилині, все той же Кравченко з дальньої відстані пробив поряд з «дев’яткою».
Що ж до «левів», то найкращу нагоду відзначитися в першій половині зустрічі вони змарнували на 32-ій хвилині, коли Гудима, отримавши м’яча від партнерів, немов професіональний слаломіст, елегантно пройшов чотирьох суперників, але завершити ударом свій рейд так і не зміг – захисники в останній момент не дозволили пробити по воротах.
Що ж до другого тайму, то в його першій половині на полі була лише одна команда – «Карпати», та кіпер «Іллічівця» – Хоменко. Коли б не воротар, то гра закінчилася б перемогою гостей з перевагою щонайменше в два-три м’ячі. Упродовж десь 20-и хвилин м’яч практично весь час був у футболістів в зелено-білих строях, а гості весь цей час змушені були тримати оборону. Так на 51-ій хвилині після подачі кутового карпатівцями, приазовці винесли м’яча зі штрафного, але на підборі першим був Костевич: знову передача верхом у карний майданчик і Подоляк пробиває з трьох метрів головою – кіпер безсилий, але його підстрахувала поперечка.
За шість хвилин «леви» таки забили. Мартинюк, отримавши м’яча в центрі поля, відпасував його на право на Гудиму, той миттєво віддає на Гудака і лівий захисник, своєчасно підключившись до атаки, переправляє шкіряну сферу у сітку – гол!!! Але арбітр відміняє взяття воріт – лайнсмен зафіксував у 2-го номера «Карпат» офсайд. Дуже сумнівне рішення, але що тут вдієш?..
Втім, рішення суддівської бригади на користь приазовців абсолютно не вплинуло на рішучість атакувальних дій «зелено-білих» і вже в наступній атаці мав забивати Гудима, який увірвався в штрафний майданчик і пробив, але удар встигли заблокувати захисники. А на 63-ій хвилині вищу воротарську майстерність продемонстрував кіпер господарів Хоменко, який виявив неймовірну реакцію, врятувавши свою команду після відмінного удару Смука. Те, що зробив кіпер приазовців, описати словами неможливо – це потрібно було бачити наживо!
Джерело: Карпати
ІА "Вголос": НОВИНИ