Михайло Брегін - начальник головного управління з питань науки і освіти Львівської ОДА, керівник депутатської групи «Ділова Львівщина» Львівської обласної ради
Михайле Григоровичу! Голова Львівської облради Михайло Сендак заявив, що сподівається на те, що засідання сесії Львівської облради вдасться провести вже у червні. Чи це реально?
Питання проведення засідання сесії обговорюється дуже активно в депутатському корпусі і всі розуміють, що назріла маса питань, які необхідно вирішувати. Але є одне принципове питання ― Михайло Дмитрович.
Коли не відбулося попереднє засідання сесії (30 березня ― Вголос), і коли не було більшості 47 депутатів це, напевно, повинно було стати відповідним сигналом для голови, щоб задуматися трошки глибше над причинами цього, а не говорити тільки про те, що за цим стоїть ― протистояння політичних сил чи особисте протистояння. Напевно вже тоді голові треба було шукати можливості виходу на депутатський корпус для налагодження подальшої співпраці. Я казав і кажу, що найбільша проблема Сендака в тому, що він ніяк не може зрозуміти, що він є голова всієї обласної ради, тобто він має об’єднувати всіх депутатів. Голова ж після того. як не відбулося засідання сесії подав клопотання про розпуск облради, не узгодивши цього і не попередивши нікого із депутатів.
„Ділова Львівщина” також постійно наголошує, що все, що робить голова облради, повинно відповідати діючому законодавству і регламенту. Вважаємо, що він не мав права розпускати облраду, це повинен був зробити голова ОДА.
Я мав розмови з більшістю депутатів і можу сказати, що на сьогодні питання стоїть так: якщо голова протиставив себе всім депутатам і не зміг розпустити депутатів, то мусить відійти сам. Сьогодні найбільшою проблемою у проведенні засідання сесії є сам голова.
І все ж таки, чи робляться відповідні кроки для врегулювання ситуації?
Я свого часу пропонував, щоб першим кроком до врегулювання ситуації стало врегулювання питання щодо голів депутатських комісій. Все таки слід визнати, що сьогодні від всіх наших перипетій найбільше зміцніла депутатська група „СС”, яка налічує зараз 29 депутатів. У законі записано, що має бути пропорційне представництво всіх депутатських груп і фракцій у керівництві облрадою. Тобто є всі підстави переглянути рішення про розподіл комісій. Сьогодні ж всі комісії у „СС” відібрано.
Наступний приклад пов’язаний з засіданнями президії облради. Замість того, щоб шукати шляхи порозуміння, на них починають з’ясовувати, хто і чому не був присутній на сесії. Це тільки ще більше загострює ситуацію. Додамо до цього ще газетні статті, обливання брудом і т.д.
Кожен депутат облради обраний людьми за конкретні справи. В нас же зараз складається таке враження, що тільки голова облради обраний народом, а всі інші ― призначені.
Хоча слід відзначити, що останнім часом діалог все ж таки розпочався. Керівництво „Ділової Львівщини” мало зустрічі з представниками „НУ” та „СС”, намагаємося це питання вирішити.
Ігор Шурма вважає, що посада голови облради має бути залишеною за „Нашою Україною”. Ви поділяєте цю думку?
„Ділова Львівщина” декларує це з самого початку. Адже це не є протистояння з „НУ”. Ми поважаємо те, що 70% виборців віддали свої голоси „НУ”. Мова йде про конкретну людину, яка не може організувати роботу ради. Це сьогодні головна причина конфлікту.
Хто конкретно може замінити Михайла Сендака на посаді голови Львівської облради?
Скажімо, його перший заступник, член НРУ Ігор Держко. Активно працює депутат облради і голова комісії Марія Христинич. В „НУ” є люди, з якими можна працювати і до яких немає застережень.
А Тарас Федак, який, як і Ви, є членом НДП, зміг би обійняти цю посаду?
Можливе висунення і Тараса Федака. Тарас Васильович є людиною , яка робить роботу. Хтось мусить її робити. Але все ж таки мова йде про квоту „НУ”. Хоча абсолютно підтримуємо свого кандидата, яка є достойною людиною.
Михайле Григоровичу! Голова облради у своїх виступах неодноразово наголошував на тому, що через відсутність засідань облради не вирішуються проблеми добудови і ремонту шкіл та інших соціальних об’єктів у області. У зв’язку з цим питання: чи вдасться до 1 вересня ввести в дію на Львівщині нові школи, а також відремонтувати ті, які потребують ремонту?
Всі школи до початку нового навчального року будуть готові. Це для нас серйозна проблема, але не можна казати, що її рішення залежить тільки від роботи облради. Я вважаю, що ми набагато більше програємо від того, що не маємо нормальних стосунків з Києвом, з органами центральної влади. Якщо взяти минулий рік, то з центрального бюджету ми отримали 25 млн. грн. на завершення будівництва школи у Лапаївці та понад 50 млн. на будівництво Сихівського мосту. Цього ж року за рахунок продажу комунального майна обласний бюджет планує зібрати і виділити на соціальні об’єкти 8 млн. грн.. Ці цифри не до порівняння. Тобто якщо працювати з центром, то можна набагато більше зробити. Проте у центрі на Львівщину дивляться як на область, яка не здатна вирішити свої внутрішні проблеми, не те що розпоряджатися великими бюджетними грішми. Послідовнішою також повинна бути позиція наших народних депутатів, бо Львівщина отримує за рахунок субвенцій з центрального бюджету значно менше, порівняно з іншими областями.
Щодо підготовки шкіл області до нового навчального року, то зараз виконуються інвестиційні програми, в тому числі кошти надходять в рамках угоди між керівництвом Львівської ОДА та НАК „Нафтогаз України”. Ця компанія профінансувала на сьогодні наші об’єкти під завершення у сумі понад 3 млн. грн.
Скидається на те, що ВРУ не встигне розглянути і прийняти закон про визнання державним боргу за ст..57 Закону про освіту. Перенесення цього питання на осінню сесію, як пояснив Тарас Чорновіл, означатиме, що гроші на покриття боргу за цією статтею будуть закладені у бюджет не в 2005. а у 2006 році. Якщо так станеться, які це матиме наслідки для Львівщини?
Це дуже прикро, якщо так станеться. Я думаю, що йде боротьба за цей проект, адже зрозуміло, що та політична сила, якій вдасться його довести до прийняття, отримає дивіденди від вчительства на виборах. Для нас ця ситуація з затримкою дуже несприятлива. Ми у Львівській області маємо на сьогодні задоволених позовів більше, ніж на 25 млн. грн., 10 млн. грн. ми вже виплатити, загальних претензій є близько на 60 млн. грн. Практично якщо це питання не буде врегульованим, важко сказати якою буде перша половина нового навчального року. Це може призвести до ситуації, яка склалася в кінці минулого календарного року у Львові, коли практично нічим було виплатити поточну заробітну плату вчителям.
А як ситуація виглядає у районах Львівської області?
Проблема постала гостро практично в усій області. І по містах, і по районах. Є райони, де подали позовні заяви декілька вчителів, але процес в педколективах пішов незворотньо, заяви подають практично всі. Останнім часом трохи вдалося цю ситуацію стримати, бо сподівалися на прийняття закону. Але якщо він не буде зараз прийнятий, то до осені ми будемо мати практично всі подані позивні заяви від вчителів.
Аналогічні процеси розпочалися в системі профтехосвіти. Слід зазначити, що надбавки відповідно до законодавства не отримували також викладачі ВНЗ, працівники культури і охорони здоров’я, навіть в наших суддів не проводяться відповідні виплати і вони це визнають. Тому треба якомога швидше врегулювати це питання на державному рівні. Якщо буде прийнято законопроект, який буде це регулювати, то напруга спаде.
ІА "Вголос": НОВИНИ