Популяризація творчості скульптора Михайла Дзиндри набирає обертів. Прем’єра фільму "Поєдинок" у кінопалаці "Коперник" змусила глядачів замислитися над культурним феноменом митця.
Відкрити очі на сучасне мистецтво закликала львів’ян режисер стрічки Наталія Ільчук. Київська студентка разом із художницею Оленою Федоровою, фотографом Іваном Бондарем та виконавчим продюсером Валентиною Сердюк створили документальний фільм-портрет про Михайла Дзиндру. 26-хвилинний "Поєдинок" – другий проект Львівської міської ради. У рамках першого – "Дзиндра: 300 м" – розробили музейну програму для дітей і створили промоційні матеріали.
Молоді митці не встигли побачитися із скульптором особисто, але змогли якнайтонше передати у кадрі його світогляд. У фільмі – багато некомп’ютерної анімації. Музично оформили відео 17 електронних композицій івано-франківських гуртів "Сеанс 11" та "xaoRа" (Віктор Новожилов).
"Створення стрічки – перша частина нашої роботи, – розповідала режисер фільму Наталія Ільчук. – Хочемо, щоб доля Михайла Дзиндри зворушила інших так само, як нас. Ті, хто вже переглянув фільм, кажуть, що це більше, ніж документальна стрічка. Ми не обмежували себе, матеріал вийшов експериментальним. Хотіли поєднати сучасне мистецтво і незаанґажованість його сприйняття. Фільм створювали з чистого листа. Відштовхувались від того, що нам "розповідали" скульптури Дзиндри. Хотіли передати його світогляд, ставлення до мистецтва, всесвіту та місця людини у ньому...”.
Михайла Дзиндру називають "явищем" у сучасному мистецтві. Скульптор, який здобув визнання за кордоном, продав свій маєток у Флориді і власним коштом перевіз на батьківщину близько тисячі своїх робіт.
Дивовижних істот, які народилися з-під його пальців, митець "поселив" у власному музеї. Дзиндра витратив понад 13 років життя і 100 тисяч доларів, щоб самотужки збудувати у Брюховичах Музей модерної скульптури.
У фантастичному світі Дзиндри – 806 робіт, які він створив після творчого перелому 1968 року. Тоді митець знищив усі скульптури реалістичного напряму, в якому працював до того, і почав творити заново.
Дзиндра зацікавився абстракцією, і відтоді з його уяви виринали лише неіснуючі в природі істоти та предмети. Казав, що у цьому й полягає справжня творчість. Діти-колядники з роззявленими ротами, триока закохана пара, смішні та дивакуваті маски, красуні з пишними грудьми та зачісками, але порожніми головами... Роботи митця – живі, нестатичні та оригінальні.
Високий замок
ІА "Вголос": НОВИНИ