Михайло Максимик - голова Львівської обласної організації ХДПУ
Михайле Петровичу, чому, на вашу думку, склалась ситуація, за якої християнські партії (ХДПУ та ХДС), керуючись ніби-то одними християнськими принципами, підтримують абсолютно полярних кандидатів у президенти?
Річ у тому, що християнські цінності взагалі лежать в основі діяльності практично всіх без винятку політичних партій, які в Україні є (за винятком хіба що комуністичної і їм подібних). А те, що ХДС і ХДПУ підтримують різних кандидатів викликано тим, що обидві партії по-різному бачать і майбутнє України, хоча ціль ніби одна – благо народу. Але шляхи досягнення цього ми бачимо дещо різні і робимо ставку на того кандидата, стосовно якого маємо переконання, що саме він перший і швидше до цієї мети дійде, до цього блага народного.
Чи існують між ХДС та ХДПУ ідеологічні розбіжності, чи вони відрізняються тільки за політичними орієнтаціями?
Безперечно, що як таких ідеологічних розбіжностей між нами немає. Ви правильно відмітили, що наші партії побудовані на тих самих цінностях. А розбіжності суто політичні.
Які обов’язки будуть покладені на ЛОО ХДПУ щодо підтримки свого кандидата?
Львівська обласна організація завжди відзначалась певною автономністю в ХДПУ, і за попереднього керівника, і ми стараємось на нинішній день продовжувати цю автономію. Я б не сказав, що ми будемо вести якусь дуже велику роботу в цьому напрямі. Факт у тому, що ми просто змушені підкоритись рішенню з`їзду ХДПУ щодо підтримки Януковича. Тому ми будемо виконувати ті завдання, які нам буде ставити головна рада ХДПУ.
Ви приймаєте участь у зборі підписів?
Ні.
Напередодні форуму на підтримку Януковича, який відбувся 28 липня у Львові, з`явилась інформація, що ви відмовляєтесь приходити на Форум та підписувати угоду. Це правда?
(Посміхається – авт.). Як вам сказати... Я можу висловитись таким чином: я цю угоду підписав і підкоряюсь рішенню з`їзду ХДПУ, який прийняв рішення, що ми підтримуємо Януковича. Я не буду говорити яка в мене особиста симпатія і як я буду голосувати, це моя особиста справа. Але аж такої великої різниці між двома основними кандидатами не існує. Це казки для виборців, що вони ідеологічно і політично різні. Вони абсолютно однакові, обидва ставленики крупного капіталу що один, що другий.
Окресліть, будь-ласка, модель розвитку України та Львівщини 1) за умови перемоги Віктора Януковича, 2) за умови перемоги іншого кандидата.
На моє глибоке переконання, ніякої суттєвої різниці для України, тим паче для Українця, в залежності від того, хто переможе, не буде. І один, і другий кандидат, тобто і Ющенко, і Янукович, працюватимуть фактично в тому самому напрямі. Ну, єдине, може бути незначна різниця у ставлення до Росії. Можливо, Янукович, все-таки як виходець з Донецького руху політичного, якщо можна так сказати і трошки старший за віком, вірогідно більше акцентуватиме на відносинах з Росією, а Ющенко, можливо, в силу різних, і в тому числі особистих причин, буде більше на Захід дивитись. Але, за великим рахунком, різниці великої для України не буде. Перед тим, хто стане президентом, буде стояти та сама задача: дати людям хоча б частину того, що зараз так щедро всі обіцяють. І Ющенко, і Янукович, та й решта учасників виборчих змагань. Я не вважаю, що від того, хто переможе, залежить те, наскільки кардинально зміниться доля України чи українця. Не вірю. Я кажу: чого ви, люди, так страшно переймаєтесь тими виборами. Що після 1 листопада одразу почнеться рай, якщо переможе Ющенко, чи якісь страшні гоніння, якщо переможе Янукович? Та нічого подібного. Пам`ятаєте, коли прийшов до влади Кучма, ми, галичани, страшно переживали, думали, Боже, кінець світу буде, тут же запровадять російську мову державною. Є та російська мова державна? Немає. Як би там Кучма не обіцяв до виборів східному електорату, що він зробить російську мову державною. Так що не треба переоцінювати роль президента. А тим паче, якщо ще вдасться зробити конституційну реформу, тоді взагалі він перетвориться на англійську королеву.
На вибори 2006 року до парламенту і місцевих органів влади ХДПУ піде у коаліції чи самостійно?
Ми ще так не вирішували. Але поки що так неформально (я висловлюю неофіційну точку зору, поки що ми думаємо про те, щоб іти самостійно. Але остаточне рішення буде приймати з`їзд, який відбудеться очевидно наприкінці 2005 року.
А вам доведеться знов підкоритись?
Ну, бачте, якщо я не захочу підкорятись рішенню з`їзду, якщо воно взагалі не буде мене влаштовувати, я змушений буду вийти з партії. Поки що я не думаю цього робити.
Яка перспектива розвитку християнсько-демократичного руху, на вашу думку?
Насамперед я повинен сказати, що мені дійсно шкода, що стався розкол замість об`єднання християнських партій, що вони роз’єднуються, й існує ще декілька партій з назвами „християнська”. Я не ідеалізую, звичайно, наших перспектив, ХДПУ зокрема чи ХДС. На превеликий жаль, в нас політику роблять люди, які вважають, що релігія християнська окремо, а політика –окремо. В цьому наша біда. Тому я не вважаю, що аж такі великі, яскраві, райдужні перспективи перед християнськими партіями на Львівщині, незважаючи на те, що наша, Львівська область разом з Тернопільською та Івано-франківською, мала би бути базовою для християнських партій. Але я вважаю, що своє місце в політикумі Львівщини ми завжди займатимемо десь посередині. Не на маргінесі, не в авангарді, а десь посередині. Ну, і чесно кажучи, я сподіваюсь, що колись, правда це не найближча перспектива, християнські партії всі об`єднаються. Але скоріше за все це станеться після 2006 року.
ІА "Вголос": НОВИНИ