Убивство сталося у п’ятницю. Вбивцю мали бачити всі. Але не бачив ніхто. Дитину мала захистити кожна нормальна людина. Але її зґвалтували і вбили.
Аліса Оніщук о пів на восьму ранку, як завжди, йшла на зупинку електрички, повідомляє ТСН.
Аби потрапити до коледжу у Харкові, де вона вчилась. В цьому році 15-річна дівчинка, яка на вигляд не дотягувала і до 13, вступила на перший курс факультету архітектури. Але на заняття так і не потрапила.
«Вона ніколи не запізнювалася. За всі ці два місяці – це єдиний день, коли вона не прийшла на заняття», – заявив класний керівник Аліси Оніщук Лілія Омельченко.
Аби дістатись зупинки електрички, дівчина ходила саме цією стежкою – і це небезпечно. Треба перейти дуже жваву дорогу – тут проходить траса Харків – Сімферополь. Є інша дорога, але вона далеко, саме тому, аби скоротити час, місцеві використовують цю.
Стежка йде через лісосмугу. Світла тут ніколи не було. Насправді вона й у день виглядає дуже моторошно. Що відбувалось далі – ніхто не знає. Бо нібито до зупинки Аліса так і не дійшла. Інші ж кажуть, що бачили дівчину на платформі.
«Є свідчення, що вона нібито дійшла до станції. Але з якихось причин – або не рушила у місто, або вона повернулася», – каже житель селища Покотилівка Олексій Абраменко.
Ця автомобільна траса розділяє два селища. Дівчинка разом із матір’ю та сестричкою жила в Бабаях. Тепер ця назва звучить якось особливо недобре. А залізниця знаходиться вже на території Покотилівки. Про те, що мала зникла, стало зрозуміло занадто пізно. Тільки ввечері.
Стежка йде через лісосмугу. Світла тут ніколи не було. Насправді вона й у день виглядає дуже моторошно. Що відбувалось далі – ніхто не знає. Бо нібито до зупинки Аліса так і не дійшла. Інші ж кажуть, що бачили дівчину на платформі.
«Є свідчення, що вона нібито дійшла до станції. Але з якихось причин – або не рушила у місто, або вона повернулася», – розповідає житель селища Покотилівка Олексій Абраменко.
Ця автомобільна траса розділяє два селища. Дівчинка разом із матір’ю та сестричкою жила в Бабаях. Тепер ця назва звучить якось особливо недобре. А залізниця знаходиться вже на території Покотилівки. Про те, що мала зникла, стало зрозуміло занадто пізно. Тільки ввечері.
«Мама приїхала на батьківські збори, думаючи, що дитина, знаєте, з телефонами може трапитися все, що завгодно, можливо дитина її чекає тут – дуже часто так буває. Але, з’ясовувалося, що дитини немає. Мама відразу побігла і заявила до поліції», – розповіла класний керівник дівчини.
«3 листопада в селищі Покотилівка Харківського району в лісосмузі було виявлено тіло 15-річної дівчинки. За висновками судово-медичних експертів, дівчину зґвалтували та задушили», - розповів начальник Харківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області Віктор Шириня.
Траса оточена густою лісосмугою. Аби дістатись зупинки – після одного лісочку треба знову пірнати у ліс. Дівчину знайшли ось на цьому місці. Як вона сюди потрапила – досі не відомо. Можливо, злочинець приніс її сюди вже неживу.
Перша версія не забарилась. Бо саме на цій ділянці і саме вдень полюбляють стояти жінки, що підробляють проституцією – може малу переплутали із такою? Але навряд. Бо всі, хто знав Алісу описують її, як дитину.
«Вона трошки молодше виглядала – навіть років на 13, можливо. Аліса така в принципі, от дитина дитиною», – зазначає класний керівник Аліси.
Та правильніше запитання для оперативників буде інше. Чи знала Аліса нападника? Бо огляд тіла дитини показав повну відсутність слідів боротьби. Одежа ніде не розірвана. Навіть незабруднена. Та й знайшли дитину одягненою.
«Так як це може свідчити – або загибла знала цю людину, або це вийшло, як то кажуть спонтанно – людина йшла, побачила дівчину, в неї там щось в голові перевернулось», - пояснює Шириня.
Зараз у всіх в голові, крім зальотного маніяка, б’ється ще одна думка, чи не був це хтось з місцевих. Своїх.
«Я вважаю, що це місцева людина. І мені здається, дуже близька розгадка всього цього. Таке враження, що дитину вбили десь і підкинули потім, щоб заплутати все - кросівки на один бік, на бік Бабаїв, тіло - на Покотилівській бік», - розповідає власниця крамниці Наталія Міхно.
І нарешті, найзагадковіша річ. Кросівки. Бо вдома поліцією, за даними єдиного держреєстру судових рішень, був вилучений кросівок загиблої, який нібито знайшла мати десь біля стежки, коли їхала на батьківські збори.
«Ось це в цій історії – найдивніше. Чому мама, знайшовши кросівок дочки, не підняла відразу паніку, не подзвонила в поліцію, чому вона чекала?» - дивується Наталія.
Відповісти на запитання, чому мама зреагувала так пізно нелегко, бо в селі всі в один голос кажуть, що сім’я ні з ким не спілкувалась.
«Не знаю, я Алісу бачила, ну, може рази 4 напевно всього. Ну, бачили, що вона ходить. Одна ходить якось, а ні маму, нікого ми не знаємо, вона ні з ким не спілкувалася. Була дуже спокійною дівчинкою», - розповідає одна із місцевих жителів.
Нам взагалі з трудом вдалось знайти хоч дрібку інформації про родину Аліси Люди ніби бояться говорити. Зрозуміти їх легко, коли розумієш, що відпустити дитину у школу – нагадує подвиг. Сама ж мати нам двері не відчинила.
Одна з небагатьох, з ким взагалі родина спілкувалась – це власниця магазину, що зовсім поряд із оселею нещасних.
«Сім'я Аліси переїхала сюди в квітні місяці. Сусіди їх навіть не бачили. Вони ні влітку, ось літо прожили, вони ні влітку не виходили з дому, вони якось ось жили в замкнутому просторі, тобто абсолютно ніхто нічого не може сказати, ніхто не знає нічого. Тобто дівчинка весь час йшла з 16:00 до 17:00 додому, видно з навчання. Приходили в магазин, покупки були дуже скромні», - розповідає власниця крамниці.
Як таке могло статися ще й зранку - люди не розуміють, бо стежка хоч і жахлива, але досить людна. Але тепер і найбільш небезпечна.
«Люди бояться, розумієте ви, бояться люди, тому що багато хто ходить через ліс. У багатьох є діти», - ділиться своїми емоціями сусідка.
Але попри страх і горе – місцеві згуртувались. Вони намагаються роздати листівки, поширити інформацію та спільними зусиллями знайти вбивцю дівчинки.
«Це чіпляє, по-перше саме неможливість усвідомлення цього факту. З яких причин вбити. От така ростом дитина, маленька дівчинка була. Вбити от таку маленьку дівчинку, пограбувати її - це шок», - розповідає житель села Олексій Абраменко.
Оголошення крізь – в магазинах, на зупинках, стовпах. Домовились ще й з автобусами. Відразу був складений і фоторобот ймовірного злочинця. Навіть вдалось його затримати, але потім вже стало відомо, що це не та людина.
Та люди не здаються. В Бабаях створили цілий координаційний штаб.
«Координація в соцгрупах, вся інформація, яка надходить до нас і ми передаємо до органів. Ми хочемо створити систему цивільної безпеки в селищі. Це повинна бути повноцінна комплексна система, в якій будуть задіяні і камери, вона стане зв'язком між людьми і між поліцією», - розповідає голова ГО «Громадський сектор» у селищі Бабаї Андрій Резниченко.
Домовившись з поліцією разом люди з обох селищ прочісують ліс – те, що нацгвардія не встигла обстежити. Бо педофіл чомусь прихопив із собою рюкзак Аліси та телефон. І що особливо примітно - він одразу не просто вимкнув його, а витяг. Це висновок техніків. Бо знайти рюкзак і мобілку досі не вдалося. Але безрезультатними пошуки волонтерів теж не були. Мені обіцяли показати знахідку. Та поки ще одна загадка - час смерті .
Відомо, що вона померла десь о п’ятій годині вечора. І вийшла з дому о 7 годині ранку. Судмедекспертиза встановила момент смерті, тобто є велика різниця в часі – між смертю та коли вона вийшла з дому.
Ми говорили з класним керівником. Може це нормально було для неї пропускати уроки. Може було в неї і якесь таємне життя.
«І ставилася до навчання вона так - сумлінно, тобто готувалася, викладачі ніколи не скаржилася, що вона прийшла не підготовлена, що вона там, зауважень до неї взагалі не було. То, звичайно, для нас ще із цього боку, коли дитина нормальна, коли дитина живе якимось таким дитячим життям, спілкується, посміхається, вона усміхнена завжди була. І врівноважена була, відкрита, щира, хороша дитина була», - запевняє класний керівник дівчинки.
Була. Поховали Алісу теж усім миром. Точніше на кошти громади . Мати навіть зробила відеозвернення, в якому дякує всім жителям селищ.
«Мене звуть Вікторія, я мама Аліси Онищук, я хотіла передати всім жителям, які здавали гроші, величезну подяку, величезне спасибі. Тому що я не очікувала взагалі, що хто-небудь візьме участь. Я не знала як викрутитися в цій ситуації. Допомога велика, ми повністю покрили всі наші витрати з поховання дитини, спасибі, просто немає слів, я дуже всім вдячна», - розповіла мати.
Але ховати доньку мати вирішила не в Бабаях, а в Богодухівці.
«Біля бабусі поховали її. Ну, як же – людей було сила. Звідкіля автобус приїжджав із коледжа і вчителі були, і дітвори ж багато – друзів, подруги. Красива дівчинка, а що їй таке нещастя – Бог її знає», - розповідає дід Володимир.
Богодухівка, Бабаї, Покотилівка, Харків – родина часто змінювала місце проживання. Тут всі знають про моторошну історію. Кажуть мати з доньками – нормальні. А ось із батьком пліткують тут – не пощастило.
«Хороші люди, нічого такі. Він же – давно тюрма плакала по ньому, зґвалтував одну дівчинку, потім приїхав в баби грошей потягнув – 20 тисяч. Племінника вбив там, десь у Бабаях. Спалив, кинув на акумулятор – згоріла дитина. Над жінкою знущався – страшне тоже», - розповідає Володимир.
Тим часом, в лісосмузі знаходять дивне помешкання – намет. Зовсім нещодавно тут явно хтось жив. Чи допоможе ця знахідка пролити світло на вбивство?
В поліції ж кажуть про жахливу статистику. Кількість злочинів проти сексуальної свободи дітей збільшується просто в геометричній прогресії. Якщо створять реєстр педофілів та запровадять хімічну кастрацію – це реально допоможе у розкритті подібних вбивств і в запобіганні таких злочинів. Законопроект вже рік лежить у Верховній Раді і його таки ухвалили в першому читанні. Але для нардепів чомусь він поки не на часі. Але доки вони зволікають, доти дітей продовжують ґвалтувати та вбивати.
Як раніше повідомлялося, у Харківській області невідомий зґвалтував та вбив 15-річну дівчинку.
ІА "Вголос": НОВИНИ