[media=103196,103198,103201,103202,103204,103205,103206,103208,103209,103211,103213,103215,103217]
Про це сьогодні на Львівщині під час міжнародної науково-практичної конференції імені Едуарда Сокола «Безпека руху і наукові засади експертних досліджень транспортних пригод та інженерних споруд» повідомив начальник департаменту безпеки руху «Укрзалізниці» Володимир Крот, передає кореспондент «Вголосу».
За його словами, це не просто слова. Це – реальність, що характеризується конкретними показниками і цифрами.
«За останні 5 років жоден пасажир чи працівник української залізниці не постраждав у транспортних пригодах. Це говорить про те, що побудова вагона, колії і загалом усі об’єкти залізниці є безпечною галуззю пересування. Тоді як в автомобільному, авіаційному чи морському транспорті під час катастроф наслідки є набагато тяжчими», – запевнив Володимир Крот.
Він також сказав, що за останні роки в Україні значно зменшилася кількість пригод за участю залізничного транспорту. Нині в середньому протягом року трапляється близько 700 випадків, а раніше – по 5 тисяч.
«Така позитивна динаміка напряму пов’язана з тим, що колію постійно модернізують, зменшують кількість стиків, що дає можливість пропускати швидкісні потяги. Окрім того, наші залізничники впроваджують нові технічні засоби. Зокрема, використовують залізобетонні шпали, що також впливає на потужність колії», – пояснив начальник департаменту.
Своєю чергою, начальник Львівської залізниці Богдан Піх поінформував присутніх про ситуацію на штучних спорудах залізниці й більш детально зупинився на проблемах, що потребують невідкладного вирішення.
«Третина всіх штучних споруд перебуває на території Львівської залізниці. У нас є 3 перевальні дільниці, велика кількість мостів, 30 тунелів, високі насипи, які здебільшого було побудовано за австрійських часів. Отож нині ми особливо відчуваємо потребу в ремонті багатьох підпірних стінок залізничних ліній, які проходять по берегах річок або в горах. Це дороге питання, але над ним треба працювати, бо інакше ми не забезпечимо перевезення вантажів між Україною та Європою», – підкреслив Богдан Піх.
Окрім того, він звернув увагу на те, що 95% локомотивного парку відслужило свій термін. «У цьому плані роботу також ведуть, і я сподіваюся, що під час реформування наша держава повернеться до проблем залізниці обличчям і спростить механізм доступу інвесторів до нашої інфраструктури», – наголосив керівник.
Під час прес-конференції учасники заходу розглянули питання безпеки залізничного транспорту і більш детально зупинилися на розслідуваннях дорожніх транспортних пригод. Як зазначив доцент кафедри рухомого складу та колії Львівської філії Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту Ярослав Болжеларський, новий етап розвитку судово-транспортної експертизи в Україні розпочався 17 травня 2011 року, коли було утворено сектор судово-транспортної експертизи.
«Усі транспортні події на залізниці ми поділяємо на катастрофи, аварії, серйозні інциденти. Окремо виділяємо дорожні транспортні пригоди, у яких винні водії автомобілів. На кожен з таких випадків одразу виїжджає експертна комісія, яка діє відповідно до алгоритму і визначає основну причину трагедії. Скажу так: наші судові експерти діють так само, як і європейські колеги», – сказав Ярослав Болжеларський.
Серед присутніх на заході були і представники Польщі, які ознайомили учасників конференції з власними технічними засобами безпеки руху на залізниці, що можуть бути корисними для України.
Науково-практична конференція триватиме протягом трьох днів. Планують, що завтра учасники відвідають будівництво Бескидського двоколійного тунелю в Карпатах. Опісля продовжать роботу в секціях.
Як писав «Вголос», на Львівщині науковці розроблятимуть методики експертиз аварій на залізниці.
ІА "Вголос": НОВИНИ