Про це повідомляє прес-служба Нацгвардії.
Військових цікавив рівень захищеності екіпажу від обстрілів та протимінна стійкість «Козака». Для цього бронемашину спершу було обстріляно кулями 5,45 з автомату Калашникова, кулями 7,62 із снайперської гвинтівки СВД та кулемета ПКМ, при цьому випробовувалась не лише броня корпусу, але і кулестійке скло. Результатом експерименту українські зброярі задоволені – «Козак» впевнено тримає такий удар.
«Вдалим результатом ми вважаємо непробій броні та скла, а також і вторинних уламків, які могли б спричинити враження екіпажу. Ми відштовхуємося від українських стандартів стрілецького озброєння. Однак, поза стандартами, ми вирішили додати також кулемет, аби побачити, що наша броня здатна витримати. Адже при проектуванні «Козака» закладався захист вищий, ніж автомат чи снайперська гвинтівка», - говорить Олег Висоцький, керівник НВО «Практика».
«Ми закладали два тротилові заряди вагою 6 кілограмів кожен, це еквівалент підриву протитанкової міни, - розповідає начальник інженерної служби в/ч 3030 НГУ майор Костянтин Клименко,- Враження від фугасів для такої техніки найбільш нищівні, тому надзвичайно важливо – чи витримає тестовий вибух протимінний захист бронемашини. Адже на кону – життя наших солдатів».
Роль екіпажу під час випробовувань в пасажирському відділі «Козака» відігравав манекен, обладнаний у ключових точках (голова, грудна клітина та область тазу) датчиками. Так передбачено стандартом НАТО STANAG 4569, що його використовують для оцінки рівня захисту бойових броньованих машин легкої категорії, і до якого намагались максимально наблизитись на державних випробовуваннях українського «Козака». Показники прискорення та тиску для манекену внаслідок двох вражаючих підривів критичних значень у жодній з точок вимірювання не набули. В справжніх бойових умовах це означає відсутність загиблих та важкотравмованих в результаті підриву.
ІА "Вголос": НОВИНИ