Гоші – дев’ять і він мріє повернутися додому, в Ізюм та продовжити займатися спортом. А також сподівається знайти свого котика Моргуна, який загубився, коли будинок, де вони жили, ворог обстріляв з артилерії
Хлопчик зазнав множинних травм та контузії. У нього не працює ліва рука, пошкоджений череп та гуде у голові. Біль, який він відчуває, скручує його у ліжку.
Бомба влучила прямо в будинок
Юлія, мама хлопчика розповідає, що Ізюм почали бомбити інтенсивно з 5 березня. Всі евакуаційні колони ворог обстрілював та не давав врятуватися цивільним.
«Навіть якщо хтось і хотів виїхати, то їх обстрілювали», - каже вона.
У місті вже не було ані газу, ані електрики. То ж готували вони на вогнищі на вулиці. Того ранку, 11 березня, якраз вже приготували їжу, коли почався обстріл. Мешканці будинку побігли в укриття. Але російський снаряд влучив у їхній будинок і Гоша зазнав уражень.
Жінку вибуховою хвилею відкинуло у підвал. А ось дитина постраждала дуже сильно. Осколки вп’ялися у руку та голову хлопчика. Скривавлену дитину поклали на ковдру, яку знайшли і понесли у інше укриття. Потім шукали авто, яке б вивезло Гошу до медиків.
«Знайшли якесь на пробитих колесах і поїхали в лікарню в Ізюмі. Там ще у підвалі працювали лікарі. Наше місто розділяє річка. Ці лікарі мешкають за річкою. Поки вони були на роботі, російські війська окупували ту частину міста, де були їхні домівки. Там залишилися їхні родини. Тому й лікарі нікуди не поїхали», - розповідає жінка.
Лікарі сортували постраждалих: виживе чи не виживе
До слова, зараз Ізюм окупований цілком, росіяни повивішували свої прапори на будівлях і заявляють, що це – їхня територія.
А тоді Гошу з лікарняного підвалу вже евакуйовували українські військові до Слов’янська.
Жінка також зізналася, що жодних сирен в Ізюмі, які б сповіщали про небезпеку з повітря, немає. Точніше – вони не працюють. Снаряди на голови мешканців падають без попередження. Тому часу аби сховатися немає. Багато мешканців навіть не виходять з підвалів під час короткого затишшя, адже можна не встигнути повернутися.
Що стосується поранених, які перебували у підвалах лікарні в Ізюмі, то медики застосували сортування.
«Там лежав чоловік, то лікарі сказали, що шансів вижити у нього нема. А якщо вони бачили, що людину можна врятувати, то скеровували на евакуацію», - говорить вона.
Постійний шум у вухах
Сам Гоша про події 11 березня, коли він постраждав від бомбардувань російськими ракетами, розповідає стисло.
«Спочатку мене віднесли в бомбосховище і чимось полили руку. Потім ми поїхали у центральну лікарню, мене приспали і робили операцію. А потім я прокинувся, побачив маму з бабусею. І лежав на ліжку та очікував поки приїде автобус. Потім ми з військовими поїхали. І мені стало зле. Я хотів пити, але мені не можна було. Потім мене завели у лікарню у Слов’янську, там мені робили уколи. А у Дніпрі мені вже ставили крапельниці та уколи і зробили операцію. А зараз я вже тут, у Львові», - каже він.
Розповідаючи, Гоша вживає саме це слово – приспали. То ж ми залишаємо його у розповіді.
Зізнається, що під час вибуху у нього попав слух і він нічого не чув. І тільки бачив як перед ним розвалився будинок. Потім слух повернувся разом з дивним шумом у вухах.
«Цей шум у мене постійний. Але інколи так запищить, що аж все болить», - скаржиться Гоша.
Рука не працює зовсім
Як повідомили «Вголосу» у пресслужбі однієї з лікарень Львова, хлопчик отримав мінно-вибухову відкриту черепно-мозкову травму та відкриту травму верхньої лівої кінцівки.
За словами ортопеда-травматолога Галини Гачкевич, у Дніпрі Гоші поставили титанову пластину. На цей момент ця травма вже загоїлася. А ось що стосується руки, то в ній залишилися металеві уламки бомби. Але вони не загрожують роботі руки, тому їх поки що рухати не будуть.
Проте на передпліччі відкрита рана та пошкоджені нерви. Тому зараз лікарі обстежують хлопчика та вирішують які операції будуть йому робити.
«Ми плануємо до кінця цього тижня його прооперувати. Зараз рука нефункціональна. Він не може нею рухати. Тому нам треба відновити її функціональність, щоби він зміг себе обслуговувати», - зазначила лікарка.
Окрім того, через контузію хлопчик погано чує. Але медики передбачають, що за кілька місяців слух у нього відновиться.
Читайте також у «Вголосі» історію Ольги з Попасної, чий будинок росіяни зруйнували вщент, а її поранили. І тепер вона отримала прихисток у Львові.
ІА "Вголос": НОВИНИ