Для Ольги Жученко, мешканки Попасної, та її родини війна розпочалася ще у 2014 році. І тривала усі ці вісім років.
У 2014 ми теж сиділи в підвалах
Зараз, перебуваючи у одній з львівських лікарень, пані Ольга розповідає, що обстріли її міста не припинялися усі вісім років. Проте мешканці призвичаїлися до них і намагалися облаштувати своє життя.
Жінка згадує, що у 2014 році мешканці так само ховалися від обстрілів у підвалах. Проте так страшно, як зараз, тоді не було. Коли обстріли посилилися, дехто з мешканців виїхав. Але згодом повернулися.
24 лютого 2022 року все було інакше. Цього дня росія здійснила повномасштабне вторгнення на територію України.
«Ми спочатку не розуміли що сталося. Вирішили, що буде так як у 2014 році: постріляють і підуть далі», - розповідає вона.
Але сталося набагато жахливіше. Росіяни накривали місто потужною артилерією та намагалися зрівняти його з землею. До міста перестали постачати продукти та ліки.
Снаряд розірвався на балконі
А 7 березня снаряд прилетів і до будинку, де жила пані Ольга.
Жінка згадує, що того дня у квартирі було четверо дорослих та троє дітей. У будинку вже не була ані електрики, ані газу, ані опалення. То ж, аби зігрітися, вони вкладалися спати разом.
«Моя мама мешкає неподалік. То вона пішла затопити пічку. А ми повинні були прийти пізніше. Ми не встигли: на наш балкон прилетіла міна та вибухнула. Балкон вивернуло. А віконний блок з балконними дверима винесло до іншої стіни та вбило сусідку, яка кілька днів жила з ними, 82-річну бабусю», - розповідає пані Ольга про те, що сталося понад місяць тому.
Сама жінка отримала важку травму руки та спини. В той момент, коли її вдарило вибуховою хвилею, вона була при тямі. Проте вже не відчувала руку. З-під завалів її виніс її чоловік.
Потім була лікарні у Бахмуті, Краматорську та Дніпрі. І ось зараз вона з чоловіком у львівській лікарні.
«Я втратила все: роботу, дім, здоров’я. Я не можу цього пробачити. Якщо після 2014 року ми повернулися додому, то зараз повертатися нема куди: дому вже нема», - говорить пані Ольга.
Збилися з ліку днів
Діти під час цього вибуху, на щастя, фізично не постраждали. Але дев’ятирічна донька досі лякається будь-якого голосного звуку. Діти виїхали разом з бабусею, вже під обстрілами, скориставшись послугами доброчинців.
За словами пані Ольги, її мама ніяк не погоджувалася виїжджати. І зважилася на це тільки коли вже не було де ховатися. Не хотіли їхати тому, що побоювалися потрапити під обстріли під час евакуації.
Чоловік Ольги Максим Олександров згадує, що 7 березня зранку він пив каву та мав намір вийти покурити на балкон. Проте вирішив перестрахуватися і вийшов на сходовий майданчик. В цей момент у їхній балкон влучила ворожа міна.
«Двері винесло. Діти кричать, дружина кричить. Квартира вся в диму та поросі. Схопив дружину, вона всі скривавлена. Покликав людей, які ховалися в підвалі. Вони допомогли мені її перенести до підвалу. Вибіг на вулицю, зупинив авто поліції. Вони викликали «швидку»», - розповідає він.
Про стан дружини чоловік вже дізнався наступного дня, після чергового обстрілу, коли він вийшов з підвалу. Ольга сама вийшла на зв'язок.
Самому йому вдалося евакуюватися аж 27 березня завдяки волонтерам, які привозили до міста хліб, а на зворотному шляху вивозили людей. На цей момент жінка вже перебувала у Львові та отримувала медичну допомогу.
Розповідаючи про події протягом місяця, подружжя час від часу вживає фразу: «я вже не пам’ятаю котрий то день був».
Вони також зізналися, що навіть коли місто відбудують, повертатися у Попасну не збираються через дуже жахливі та болючі спогади.
«Найгірше було, коли я тримав дружину на руках і бачив, що вона помирає. Це було жахливо», - зізнається Максим Олександров.
І навіть зараз, перебуваючи у Львові, подружжя не відчуває себе у безпеці.
Робитимуть 3-d протезування
Як повідомили «Вголосу» у пресслужбі лікарні, у Львові пані Ольгу відразу поклали до реанімації, адже через забій легеней все ще не могла дихати самостійно. І тільки нещодавно Ольгу перевели у загальну палату.
За словами лікаря-хірурга Гната Герича, жінку госпіталізували з важкими травмами тіла внаслідок мінометного обстрілу квартири. У неї важке ушкодження правої руки в ділянці плеча з масивним дефектом плечової кістки, ураженням усіх нервів та великим дефектом м’яких тканин.
«Зараз ми вирішуємо можливість протезування дефекту кістки за допомогою виготовлення спеціального синтетичного трансплантата за участю 3-d принтера», - говорить лікар.
Він також зауважив, що якщо трансплантат не вдасться привезти в Україну, то пані Ольгу транспортують для операції за кордон.
Нагадаємо також, як повідомляв «Вголос», вночі на Львівщину цілилися ворожі ракети.
ІА "Вголос": НОВИНИ