Про це повідомляє РІА «Новости».

«Для нас такий експеримент став шансом задовольнити нашу наукову цікавість і дізнатися, що відбувається, коли ми вмираємо. Головний висновок нашого дослідження – ми можемо дізнатися багато всього про те, як працює життя, вивчаючи смерть», – заявив Пітер Ноубл з університету Вашингтона в Сієтлі (США).

Ноубл і його колеги з'ясували, що в нашому організмі та в тілі тварин є кілька генів, які починають працювати тільки після загибелі їхнього власника, спостерігаючи за тим, що відбувається в клітинах мишей і рибок-зебр, приспаних за допомогою смертельних доз отрути.

Спостерігаючи за процесами в клітинах кількох десятків померлих тварин, учені помітили, що активність генів і білків у них змінювалася не випадково, як можна було б очікувати, якби всі життєві процеси в тканинах мишей і риб-зебр повністю припинилися після припинення роботи серцево-судинної системи й біологічної смерті мозку. Виявилося, що в клітинах мишей і рибок-зебр були кілька десятків і сотень генів, які включалися через кілька годин після смерті й чия активність залишалася на вкрай високому рівні протягом п'яти діб після настання смерті.

Багато з цих генів, як відзначають учені, намагалися «реанімувати» організм, захищаючи клітини від запалень, посилюючи імунну реакцію і пригнічуючи стресові процеси. Інші «гени смерті», на превеликий подив біологів, як висловився Ноубл, були тими самими ділянками ДНК, які активні під час ембріонального розвитку і беруть участь у формуванні тіла, і відключаються після народження.

Найцікавішим відкриттям стало те, що в клітинах покійних тварин були активні ті гени, які асоціюються з розвитком раку. Це може пояснювати те, чому трансплантація органів недавно померлих людей іноді призводить до розвитку злоякісних пухлин.

За словами Ноубла, ці гени і малюнок їхньої активності, який учені назвали танатотранскриптомом, можна використовувати для точного обчислення часу смерті людини і визначення придатності органів для пересадки. Крім того, спостереження за активністю генів у вмираючих клітинах, як вважає біолог, допоможуть нам розкрити таємниці їхньої взаємодії і того, як «працює» життя.

 

ІА "Вголос": НОВИНИ