Тотальна розруха в головах українців та різноманітні заяви і події серед доморощених політиків та політиканів, вже можна розглядати як національну катастрофу. Будь-що починаючи від звичайною прогулянки, звичайного громадянина закінчуючи виборами президента завершується обливанням найбруднішими брудом.

А ми говоримо, що гривня падає. Та з такими підходами скоро не буде України. Сумніваюсь, що найдеться такий батько, що прийшовши з роботи до дому виводить своїх дітей у двір скликає сусідів і каже: «Оце мої дебільні діти», при цьому виливає відро помиїв на голову. Це сьогоднішні українські реалії.

Партійні функціонери партійні переконання змінюють як рукавички: вчора сині, сьогодні зелені, завтра червоні. Це ж повна деградація. Але чому це роблять з нашою прекрасною країною? Кому це вигідно?

Суть одна, посіяти паніку, зневагу та зневіру.

Такі роздуми наштовхнули на наступні рядки.

Не вірю.
 
Не вірю, що дбає про мене КабМін,
Не вірю, що за сусідку «печеться» МінФін,
Не вірю, що вірно рахує НацБанк,
І що в магазині закінчиться крам.
Не вірю, що завтра буде тепло,
І що взагалі розквітне село,
Не вірю, що чесний є десь суддя,
І чесна наша міліція.
Не вірю, що є такий депутат,
Який би за виборця став, як солдат,
Не вірю, що заради добра
Цілими днями працює ВОНА.
Не вірю, що працюють ВОНИ
І разом ідуть як в упряжці воли
Не вірю Верховній Раді і я,
Де совість в душах спустошила тля,
Не вірю рухам та партіям,
Не вірю босам та холуям,
Не вірю радіо та ТБ,
Ось така українською правда і є. 

ІА "Вголос": НОВИНИ

Всі свіжі новини на нашому Telegram-каналі Приєднуйся!