Йде війна. Загарбницька, жорстока і підла війна з боку Москви. Московський окупаційний чобіт, благословенний новітнім фюрером – В.Путіним плюндрує нашу землю, вбиває і калічить наших воїнів, що героїчно відбивають атаки озвірілих російських варварів.
Тисячі поранених. Їм потрібна всестороння допомога, яка і надходить у госпіталі всієї України.
У Львівському військовому госпіталі лікуються важкопоранені українські вояки і руки наших лікарів творять чудеса. Варто лише заглянути за двері госпіталю і одразу щезає всяка суєта, коли бачиш наших поранених героїв. Постріляні, понищені, але в очах нема відчаю, а навпаки – вогник рішучості і упевненості у своїй праведній справі. А їм всього по 23-24 роки.
В одній з палат лежить Роман. Скромний хлопець і сильний духом воїн-герой. В часі раптового нападу московських ординців, перебуваючи на чатах, вступив з ними у бій. Диверсанти хотіли зненацька напасти, але не вийшло. Куля пробила Романові щоку, повибивала всі зуби і розтрощила щелепу, але він, піднявшись із землі, відстрілюючись, рятував друзів.
В сусідній кімнаті лежить кремезний Роман з Чернігова. Важкопоранений. Мінні осколки вибили йому око, відірвали ніс, розтрощили щелепу. Наші лікарі зробили чудо, але ока врятувати не вдалося.
Ми підтримуємо Романа, жартуючи, що буде жити як Адам, адже батькові прийшла похоронка. А він вижив, як кажуть всім смертям на зло. Міцний духом і тілом юнак. Веселий і дотепний.Справжній захисник України, козацького роду.
В іншому відділенні лежать ще двоє наших Героїв. Стан їх важкий. Тіло понівечене, але дух незламний. Це Руслан і Сергій. Московський град не вбив в них любові до життя, а путінські садисти ніколи не зрозуміють величі духа українців.
Ми намагаємося організувати підтримку пораненим воякам, що лікуються у Львівському військовому госпіталі. На наше прохання відізвалися дорослі і школярі, українці зі Львова та діаспори.
Учні та батьки 3-А класу СЗШ № 34 ім.М.Шашкевича, що у Львові, під керівництвом вчительки Оксани Павлик зібрали 1050 гривень, щоб передати пораненим хлопцям. В тій же школі батьки 2-А класу під керівництвом вчительки Надії Ковалик передали пораненим 1 тис. гривень. вчителі цієї школи – родина Коваликів дала 500 грн.; Леся Кухар – 200 грн.; Оксана Павлик – 200 грн.; родина Федиків – 500 грн., вчителька англійської мови Юлія Фабін – 50 грн. – вкупі 1450 гривень і ними ці гроші передано в госпіталь, в руки нашим захисникам. Не забули за наших солдатів матері учнів Софії Вітів та Марії Харабури з 2-А класу цієї ж школи.
Ірина Гудзь-Федик вчителька СЗШ № 86 виділила на лікування хлопців 500 грн., а пенсіонерка Софія Кінаш – 100 грн.
Українці із США – Оля Карландер, Люба Баріда, Гануся Кравчик, Ірина Грузинська, Ірина Десенчук переслали на лікування вищезгаданих хлопців гроші еквівалентні 20 тисячам гривень.
Вчителька СЗШ № 34 Надія Ковалик оповіла про потребу пораненим воякам своїй подрузі Марії Біць, яка працює завідувачем їдальні Львівтрансгазу і вона організувала підтримку наших воїнів.
Учениці 11 класів цієї ж школи Юля Гірняк, Люда Валько, Таня Зварич, Настя Іщенко і Оля Білецька відвідують поранених звитяжців, приносячи їм смаколики і щирі дівочі усмішки.
Знаємо, що й інші жителі Львова допомагали пораненим, зокрема Романові. І серед них священик з Рудна о.Теодор Заблоцький.
А в госпіталі ще десятки поранених і хворих потребують допомоги. Не будьмо байдужими!
Фронт також потребує нагальної допомоги. Тому ми дякуємо нижче перерахованим активістам, які долучаються до збірок речей та їжі для допомоги армії. Значну частину харчів привезли для фронту Наталя Солончак та її чоловік Володимир – батьки учня 2-А класу. Учні старших класів Ліза Боровець, Андрій Сокач, Юля Доманська, Назар Наконечний, Христя Копитко, Софія Паньків, Христя Ніколін, Юля Гірняк, Люда Валько, Олена Сало та Володя Ониськів разом з батьками приєдналися до збірки помочі для наших воїнів.
Дай їм Боже здоров’я за патріотичний порив!
Щиро дякуємо матері учениці з 9-А класу ЗСШ 34 – Оксані Білас, яка придбала і освятила образочки Нерукотворного образу Господа нашого Ісуса Христа, які відправлено на фронт нашим захисникам.
Це скромна допомога. Але вона зібрана щиро і з любов’ю, бо ж народ наш любить і шанує Героїв і ніякі путіни не зможуть нас поставити на коліна.
P.S. А фронту і воякам і надалі потрібна допомога. Працюймо!
ІА "Вголос": НОВИНИ