[media=8343,8344,8346,8348,8350,8352,8353,8354]
Про це пише The Daily Mail.
Чудеса розпочалися в 2009-му, коли до Люлін зненацька підійшли незнайомі бабці та заходилися розпитувати, коли це вона приїхала з провінції Фуцзянь та чому нікого не повідомила.
«Ти, непевно, заробляєш грубі гроші і не бажаєш нас знати», - образилися старенькі, коли Люлін запитала, хто вони такі.
Кілька місяців по тому до дівчини, яка працювала касиркою в ресторані, підійшов літній чоловік та сказав, що вона просто викапана його родичка. Незабаром до того ж ресторану завітав якийсь підліток та звернувся до неї: «Янфей, ти тепер тут працюєш?».
Люлін вирішила неодмінно розшукати таємничу Янфей, але завагітніла і мусила відкласти своє розслідування.
«Думка про те, щоби пошукати її, завжди крутилася в мене в голові. Я хотіла розшукати її, коли мій син трішки підросте», - розповідає Люлін.
Після народження дитини вона повернулася на роботу до ресторану, і коли якийсь відвідувач знову сплутав її з Янфей, вона не згаяла нагоди та попросила в нього адресу цієї жінки.
«Мені здалося, що я дивлюся в дзеркало», - згадує Янфей той день, коли до неї додому прийшла неочікувана гостя.
«Нам здалося, що ми знали одне одного багато років», - говорить Люлін.
Виявилося, що обох жінок їхні батьки вдочерили ще крихітками. Вочевидь, розлучили дівчаток одразу після народження.
Неймовірно, але і Янфей, і Люлін вийшли заміж у 2007-му. Їхні чоловіки носять однакове ім’я, а їхні сини схожі, наче близнята.
Жінки мають однакові хобі та схожий стиль одягу, ім подобаються одні й ті ж страви. На вказівних пальцях Люлін та Янфей шрами – і та, й інша поранилися в 6 років.
Саме дівчаток у Китаї частіше віддають до прийомних родин, і це пояснюється Політикою однієї дитини, зазначає видання, адже хлопчики – «цінніші».
Джерело: Українська правда
ІА "Вголос": НОВИНИ