Вже близько місяця як у мистецькому середовищі, так і серед багатьох мешканців Львова, не вщухають суперечки про встановлення скульптури Францу Ксаверу Моцарту на площі Маланюка. Новина набула розголосу в суспільстві. Частина львів'ян узагалі не підтримують задум, натомість його ініціатори говорять, що створять «місток між минулим і сучасним».
Тож що не так із Моцартом, постать якого хочуть увічнити у Львові, читайте у матеріалі ІА «Вголос».
Про якого Моцарта йдеться?
Коли лунає прізвище Моцарт, мабуть, в уяві кожного виникає постать видатного австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта. Але далеко не всі знають, що у легендарного композитора був ще й син, якого звали Франц Ксавер Моцарт і який, як і батько, пов'язав своє життя із музикою.
Коли батько Франца Ксавера Моцарта помер, йому було всього 4 місяці. Тож його матір Констанція наполягла, аби той продовжив музичну кар'єру відомого композитора, а незабаром навіть змінила його ім' я. З цих пір він був відомим під ім'ям Вольфганга Амадея Моцарта-молодшого.
Що пов'язує Моцарта-молодшого зі Львовом?
Світова слава Моцарта-старшого заважала Моцарту-молодшому отримати популярність у рідному Відні: його постійно порівнювали з батьком. Тож у 17-річному віці Франц Ксавер Моцарт вирушив до Львова, де згодом жив і творив 30 років свого життя.
Тут він викладав музику та диригував хором, був організатором багатьох музичних заходів, а також - відкрив першу музичну школу у Львові. Також, саме на Галичині, Моцарт-син створив близько сорока музичних творів.
Всупереч тому, що постать Моцарта-молодшого не здобула грандіозної слави у світі (слухачі все одно прагнули слухати у його виконанні твори талановитого батька), йому, все ж, вдалось залишити слід у культурному та музичному житті Галичини ХІХ століття.
Хто хоче встановити скульптуру?
Скульптуру планують встановити на честь 230-річчя від дня народження Франца Ксавера Моцарта в рамках міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt. Ініціаторами проєкту є також Міжнародна фундація Моцартеум у австрійському м. Зальцбург та наукове товариство Mozartiana Galicia.
Рішення про реалізацію мистецького проєкту вже підтримала Львівська Міська Рада під час засідання виконавчого комітету 29 квітня і наразі триває розробка макета скульптури. Над її створенням працює австрійський скульптор Себастьян Швайкерт.
За інформацією відомої диригентки та арт-директорки фестивалю LvivMozАrt Оксани Линів, розробка моделі скульптури вже вийшла на фінальний етап і зараз стан її готовності становить приблизно 70%.
Моцарт-молодший як «місток до великої традиції Європи»
З точки зору натхненників проєкту, міжнародний імідж Львова потрібно розвивати завжди, і якраз саме ця скульптура ще раз нагадає усьому світу про те, що у нашого міста є інтернаціональне ім'я.
«Проект дуже важливий, адже викликав величезний резонанс, як в місті, так і в Україні в цілому, а також і на міжнародному рівні. Я дуже рада, що зараз до постаті Моцарта і до інтернаціонального імені Львова є така велика увага, в тому числі й міжнародної преси», - зазначає арт-директорка фестивалю LvivMozАrt Оксана Линів.Жінка переконує, що постать Франца Ксавера Моцарта об'єднує нас з традиціями Європи, оскільки саме у Львові він жив і творив майже половину свого життя та саме тут він постійно підтримував зв'язок з видатними європейськими митцями.
«У Львові він (ред, - Франц Ксавер Моцарт) прожив найцікавіші та найпродуктивніші 40 років свого життя, тут він переписувався з багатьма відомими людьми тодішньої Європи: йому писали листи Роберт Шуман, Мендельсон, Франц Шуберт. Це людина, яка в сучасному часі для нас є містком до великої традиції Європи», - каже вона.Скульптура Моцарта - «діалог між сучасним і минулим»
Образ Франца Ксавера Моцарта у скульптурі, яку хочуть встановити, за словами ініціаторів проєкту, є алегоричним та сучасним. Саме тому, скульптура буде суттєво відрізнятися від класичних пам'ятників, до яких звикли мешканці міста.
Як повідомляється, в цьому якраз й полягав мистецький задум - побудувати діалог між сучасним і минулим та розкрити внутрішній світ музиканта крізь погляд сучасного митця.
«Для нас це було дуже важливо - не робити якийсь просто історично відтворений портрет. Це був би класичний образ, і , зрештою, у Львові вже є прекрасний класичний бюст Францу Ксаверу Моцарту, який розміщений в музичній академії», - підкреслює Оксана Линів.
Вона також зауважує, що не потрібно боятися «будувати діалог» зі спадщиною класики.
"Цікавим є сучасний погляд на класичний спадок, тому що у всіх країнах, і в тій ж самій Австрії, яка є дуже консервативною, і також в Німеччині, вважається, що класика і надбання XVII-XVIII століття, ні в якому разі не можуть бути мертвим музейним експонатом. Це є щось що живе, що нас, сучасних людей, торкає зараз. І, взагалі, якщо ви подивитеся на наше суспільство, ми хочемо їздити на найновіших машинах, ми хочемо користуватися найновішими телефонами, користуватися швидкісними технологіями, інтернетом, але боїмося увійти у якийсь діалог з чимось канонічним і класичним...", - каже Оксана Линів.«Скульптура, яка не з'їдає простір»
За словами головного архітектора міста Львова Антона Коломєйцева, площа Маланюка, на якій хочуть встановити скульптуру - це простір, де постійно відпочиває локальна спільнота та граються діти, тому в ініціаторів проєкту немає наміру займати всю його територію величезним пам'ятником. Навпаки, пам'ятний знак планують встановити збоку, аби не вплинути на зовнішній вигляд площі.
«Ми говоримо не про традиційний пам'ятник, не про скульптуру, яка з'їдає простір, а навпаки, про скульптуру яка задає певний настрій, наштовхує на певні метафори, на певні алюзії, на певні моменти пов'язані з культурною історією міста», - наголошує він.Також архітектор підкреслює, що місцерозташування майбутньої скульптури є символічним, оскільки її вирішили встановити в музичному куточку міста з точки зору назв вулиць та установ. З огляду на це, натхненники проєкту також планують час від часу використовувати цю локацію для різноманітних open-air концертів та представлень нових музичних творів. Утім запевняють: у повсякденні площа буде залишатися простором для локальної спільноти, яка живе навколо.
Чи потрібен Львову ТАКИЙ Моцарт?
Позаяк ідея встановити скульптуру Моцарту-сину саме у такому вигляді стала причиною тривалих дискусій, які й надалі продовжують точитися у інформаційному просторі міста. На думку деяких львів'ян, пам'ятник, розробкою якого сьогодні займається австрійський скульптор Себастьян Швайкерт, ніяк не стосується сучасного мистецтва і є прикладом несмаку та театру абсурду.
Зокрема, за словами доктора мистецтвознавства, професора та члена міжнародної асоціації критиків мистецтва АІСА Ореста Голубця, пропозиція встановити такий пам'ятник є «відвертою зневагою до історичного середовища старого міста».
«Очевидно, що сучасне мистецтво може бути провокативним, в тому числі й у публічному просторі, однак всяка провокація все ж повинна мати межі здорового глузду. Не заперечую, що в постмодерному мистецькому середовищі, де »все може бути мистецтвом«, такий пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту здатний існувати як виставковий твір», - зазначає він.Утім мистецтвознавець зауважує, що єдиною позитивною позицією, за якою цей пам'ятник можна сприймати, є те, що він є «своєрідним, стихійним, але закономірним протестом проти пострадянських традицій, пройнятих надуманим пафосом та гігантоманією».
«Можна і потрібно вводити в середовище нашого міста пам'ятники нового покоління, створені не за домінантним принципом міметичної достовірності та пострадянської »величі«, а за принципом інтелектуальної асоціативно-емоційної глибини та людської співрозмірності. Не можна лише зопалу кидатися з однієї крайності в іншу, приймати непрофесійні рішення, здатні викликати ефект очевидного обурення і закономірного протесту», - каже професор.Присутність у Львові Франца Ксавера Моцарта вже вшанована
На думку колишнього головного художника м. Львова Володимира Сколоздри, немає потреби встановлювати цю скульптуру, оскільки в місті вже є пам'ятна таблиця, присвячена музикантові.
«Довідався, що «… черговий раз 5 грудня 1827 р. у церкві св. Юра, центральному храмі греко - католиків, силами хору було виконано Реквієм Моцарта». Самозрозуміло, що Моцарта – батька, а не сина (син був диригентом). Цю подію увіковічнено пам`ятною таблицею на фасаді головної святині українських греко-католиків - Архикатедра́льному собо́рі свято́го Ю́ра. На згаданій таблиці також вказано, що «Ф. К. Моцарт, молодший син великого композитора, жив і творив у Львові з 1808 до 1838 року» (світлину таблиці додаю). Як бачимо, присутність у Львові Ф. К. Моцарта вже вшанована. До речі, на відміну від пропонованого пам`ятника, таблиця є зразком, як органічно і гармонійно треба розміщати новотвори на історичних пам`ятках (хіба ні?)», - нагадує Володимир Сколоздра.Музичну дислокацію скульптури «притягнули за вуха»
Також, колишній головний художник Львова обурюється стосовно місцярозташування скульптури, яке називають «музичним». Чоловік вважає, що вулиці, поблизу яких буде розташовано пам'ятник не є історичними і з музикою у них виник зв'язок зовсім нещодавно.
«Готель «Шопен» не є історичною назвою, а всього 9 років тому так назвав його власник і, якщо з часом хтось цей готель перекупить, то він легко може стати і «Жоржом», і «Маланюком». Вулиця Ліста у ХVIII столітті мала назву Ковальська, а свою теперішню назву отримала лише у 1991 році. Вулиця Чайковського у ХVIII столітті називалася Хоронщизна, а свою теперішню назву отримала «за перших совітів». Всі теперішні назви перелічених вулиць не є історичними, а їхні теперішні «музичні» назви, як кажуть галичани, «притягнуті за вуха». Тому розглядати їх, як, Ви кажете «…в сенсі епох», мабуть, особливого сенсу немає", - зауважує художник.Маланюк vs Моцарт: хто більш достойний пам'яті?
Володимир Сколоздра пише й про те, що в зв'язку з встановленням скульптури, з боку ініцаторів також поступила ініціатива переназвати площу Маланюка у площу імені Музики.
До слова, внести зміни у назву площі намагалися й раніше. До прикладу у 2017 році консульське агенство Франції захотіло перейменувати площу Маланюка у площу Французьку. Утім Комісія з найменування та перейменування назв вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів та споруд у м. Львові під час засідання 23 листопада 2017 року цю ідею відхилила.«Для кожного свідомого українця відповідь проста і однозначна – Євген Маланюк! І саме тому не маємо права допустити перейменування площі Євгена Маланюка на площу Музики!», - йдеться у його дописі.
За чиї гроші музика?
Організатори фестивалю LvivMozArt зазначають, що ескіз фігури оплатила та подарувала Львову Міжнародна фундація Моцартеум у Зальцбурзі (Австрія). Українська сторона оплачує лише витрати з виготовлення та встановлення скульптури. Функції замовника, відповідно до рішення Львівського виконкому ЛМР, поклали на неприбуткову ГО «Львів.Моц.Арт.3».
Утім, з яких саме коштів відбудеться фінансування виготовлення та встановлення цієї скульптури, у ЛМР не повідомляють. На думку громадської активістки Олесі Дацко, інформацію про витрати замовчують не просто так, адже виглядає, що гроші на цей проект підуть з бюджету міста.
"Повідомлення, що пам'ятник дарують місту - це очевидна брехня! Функції замовника цій ГО передає виконком. А гроші., виглядає - точно бюджетні. Втім у рішенні виконкому скромно не вказують, скільки коштів планують витратити на це пам'ятник", - наголошує Олеся Дацко.Не має подобатися кожному
Тим часом, організатори проєкту переконують, що "сучасні твори мистецтва не повинні естетично подобатися кожному, адже ми не говоримо про загальнозрозумілу масову культуру. На їхню думку, скульптура Франца Ксавера Моцарта - це "мистецьке висловлювання митця, і спроби її цензури суперечать сучасним принципам європейського простору, тому що свобода мистецтва є одною з сучасних європейських цінностей".
Як стверджує арт-директорка фестивалю LvivMozАrt Оксана Линів, в історії є безліч прикладів, коли мистецькі твори викликали протести у суспільстві. При чому, зараз ці твори ми вважаємо геніальними.
«Опера »Кармен« колись викликала скандал! Те саме стосується балетів Стравінського та революційних опер Ріхарда Штрауса. Те саме стосується й побудови Ейфелової вежі в Парижі. Таких прикладів є надзвичайно багато, в тому числі, історія побудови памятника Адаму Міцкевичу у Львові та хмарочоса Шпрехера, який стоїть поряд. Це також викликало величезні протести. Тож я вважаю, що такий культурний мистецький діалог є дуже корисним», - зазначає вона.
ІА "Вголос": НОВИНИ