Текст звернення є у розпорядженні Вголосу:
«Шановний Пане Президенте!
Ми, керівники громадських організацій понад півмільйона українців, депортованих у 1944-1951 роках з українських етнічних земель сучасної південно-східної Польщі (Лемківщина, Західна Бойківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя), що входять до Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння», з великою тривогою за майбутнє України, української нації сприйняли політичну провокацію, вчинену 3 липня цього року у Верховній Раді України. Маємо на увазі проголосований у цілому з грубими порушеннями Конституції України і регламенту роботи Верховної Ради Закон України «Про засади державної мовної політики».
Понад три століття Російська імперія, комуністична влада СРСР брутально проводили в Україні русифікаторську політику.
Кожному, хто би сумнівався у цьому, переконливо радимо прочитати хоча би сумнозвісний емський указ (1876 р.) російського імператора Олександра ІІ а також циркуляр міністра внутрішніх справ Росії Петра Валуєва (1863 р.) з пам’ятною для кожного українця тезою про те, що «…никакого особенного малороссийского (примітка – тобто українського) язика не было, нет и быть не может, и что наречие их, употребляемое простолюдием есть тот же русский язык, только испорченный влиянием на него Польши…».
Безперечно, що словесна риторика закону № 9073 Ківалова-Колесніченка інша, вона рясно замаскована пустими фразами про державну українську мову. Адже сучасні доморощені українофоби із провладної більшості у Верховній Раді України усвідомлюють, що на політичній карті світу уже 21-ий рік існує самостійна держава Україна, яка виникла завдяки багатовіковій боротьбі за неї українських патріотів.
Ми з усією переконаністю заявляємо, що названий закон скерований не на захист мовних прав громадян України, в т.ч. російськомовних. Цей ганебний документ, в разі його підписання Головою Верховної Ради і Президентом України, узаконював би тотальний наступ не тільки на українську мову, нашу культуру, а й, що найтрагічніше, – призвів би до фактичного розколу і протистояння українського суспільства.
Антиукраїнський «мовний» закон Ківалова-Колесніченка аж ніяк не є втіленням в Україні норм «Європейської хартії регіональних мов або мов меншин». В Україні не існує жодних загроз для російської мови. Навпаки, ми з усією відповідальністю заявляємо, що в сучасній Україні існує повсякденна реальна загроза для повноцінного функціонування нашої рідної української мови.
Ми розуміємо, що цей закон спрямований на те, щоб в черговий раз відволікти увагу українського народу перед черговими виборами від відчутних провалів правлячої партії, почесним керівником якої Ви є, в економічній, соціальній, зовнішньо-політичній сферах і продемонструвати електорату свою всесильність. Але цей закон є вкрай небезпечним за своїми непередбачуваними негативними наслідками для української державності і всього українського суспільства.
Шановний Пане Президенте!
Від імені Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» ми звертаємося до Вас як до гаранта Конституції України з вимогою не підписувати антидержавний «мовний» закон Ківалова-Колесніченка і надіємось на Вашу розсудливість».
ІА "Вголос": НОВИНИ