Експрезидент України Петро Порошенко з ефірів телеканалів та на акціях протесту заявляє: в Україні відбувається справжній реванш. Порошенко переконаний, що «лише він та його команда зможе це зупинити».
При цьому п’ятий президент забуває, що поки він керував країною, не був покараний жодний скандальний чиновник часів Януковича, винних у розстрілі на Майдані випустили на волю. І щонайгірше – саме завдяки Порошенку в українській політиці з’явився кум Путіна Віктор Медведчук, про котрого усі призабули навіть за правління Януковича.
Тож коли в Україні насправді відбувся реванш? Про це ІА «Вголос» запитало у політолога Андрія Міщенка, директора соціологічної групи «Український барометр» Віктора Небоженка, політичного аналітика Олександра Кочеткова та політолога Олеся Донія.
Те, що відбувається зараз, – це реванш?
Слово «реванш» означає те, що раніше подібного не було. Але саме Порошенко довів країну до цього стану. Він активно працював з Медведчуком і Росією. Коли Порошенко говорить про реванш, то це – політтехнологічний прийом, щоб мобілізувати електорат Західної України. Це з погляду політології – правильний хід. Але як можна вірити словам цієї людини – я не уявляю.
Реванш насправді відбувся давно. Коли до влади після Революції прийшли люди Януковича, тобто і сам Порошенко, котрий грабував країну останні 5 років.
Андрій Міщенко:
Реванш відбувся ще у 2014 році, коли ми обрали людину зі старої системи. Порошенко по духу не є українцем. Він, як хороший актор, просто грає образ патріота-націоналіста.
Те, що зараз відбувається, стало можливим завдяки тому, що соратників Януковича, «п’яту колону» після Революції гідності ніхто не покарав. Реванш відбувся ще за часів Порошенка.
Проти соратників Януковича за часів експрезидента позакривали кримінальні справи. Наприклад, як це було із Юрієм Бойком, теперішнім соратником Медведчука. Бо саме генпрокурор Луценко заявив, що Бойко не причетний до афери із «вишками Бойка». Найзаможнішим, таким, як Онищенко, дали можливість втекти закордон.
У тому, що відбувається зараз, є пряма вина Порошенка?
Віктор Небоженко:
Те, як Порошенко волає про реванш, мені нагадує приказку, коли злодій кричить – ловіть злодія. Насправді своїми діями він прикриває те, що за останні 5 років Україна почала виглядати значно гірше, ніж навіть до нього.
В українській політиці майже десять років не було Медведчука. Навіть втікач Янукович, котрого складно запідозрити у патріотизмі, до влади не підпустив кума Путіна. За Порошенка кум Путіна вже не мовчав. Саме тоді він і розквітнув.
Як Медведчук знову опинився в українській політиці?
Олександр Кочетков:
Медведчук повернувся до активної політичної діяльності не просто за часів Порошенка. Він це зміг зробити завдяки активному сприянню експрезидентаВлада Порошенка була найцинічнішою та найлицемірнішою за всю історію України. Вони казали одне, робили друге, а мали на увазі – третє. Петро Порошенко – це уособлення цинізму. Я його знаю з 1998 року. Він завжди був таким. Порошенко будь-яку ситуацію намагався використати на свою користь. Йому не важлива країна, люди. Якщо потрібно цим пожертвувати – він не вагатиметься ні секунди. А тому Медведчук повернувся до активної політичної діяльності не просто за часів Порошенка. Він це зміг зробити завдяки активному сприянню експрезидента.
Так, у 2015 році, коли в Україні була складна ситуація, Порошенко почав активно консультуватися з Медведчуком. Він запрошував його до себе, радився з ним, давав доручення.
Олесь Доній:
Медведчук – це людина, котра тісно пов’язана з Володимиром Путіним. Його ренесанс почався тоді, коли Порошенко ввів його у мінську контактну групу.
Отже, Порошенко тісно співпрацював з Медведчуком?
Медведчука включили у мінську контактну групу саме за проханням Порошенка. Без спротиву попередньої влади Медведчук отримав можливість завозити в Україну енергетичні ресурси, отримував за це чималі кошти та почав активно скуповувати телеканали. Але ці канали, котрі купував Медведчук, він не реєстрував на себе, щоб потім не нести відповідальності. Він, як Порошенко, реєстрував свої канали на наближених осіб. Юридично довести стосунок Медведчука до «Ньюзвану» чи «112» дуже складно. І «державник» Порошенко нічого не зробив, щоб цю схему поламати. Навпаки – він нею скористався під час купівлі каналу «Прямий».
Порошенко завжди підтримував Медведчука, вони разом починали свою політичну діяльність. Порошенко та Медведчук – це спільники і однодумці, політичні та бізнесові близнюки. І зараз, коли один брат-близнюк кричить, що він «протистоїть реваншу», іншого – це блюзнірство.
Олесь Доній:
Один простий приклад. Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, чию третину призначає саме президент, проводила тиск на канали «112» та «Ньюзван» тоді, коли вони ще були не в управлінні Медведчука. Потім – вони стали їм не цікаві. Навпаки, складається враження, що Нацрада робила усе, щоб ці канали були передані Медведчуку.
Є ще також відкрита інформація про економічні оборудки між Порошенком та Медведчуком. Проте цього ніхто не розслідував. Поки що.
Андрій Міщенко:
Ми можемо на фронт купити тисячу танків. Але якщо ми віддамо усі канали ворогу, то ці танки можуть розвернутися і почати вбивати нас. Ті самі більшовики у 1917 році за допомогою агітації та газет деморалізовували українську армію. Зараз той самий метод, тільки у вигляді телебачення, використовує ворог. Відповідно, якщо США проти Медведчука ввели санкції, то Порошенко для його легалізації створив усі умови. Спочатку він завів його як бізнес-партнера по скрапленому газу. СБУ під виглядом боротьби з фінансуванням терористів паралізували роботу близько 19 трейдерів по скрапленому газу, через що Медведчук став монополістом на ринку. Наступний крок – кум Путіна почав скуповувати телеканали, щоб знищувати українців зсередини. І зараз ми бачимо результати: «п’ята колона» має великі рейтинги на парламентських виборах.
А як Порошенко міг протистояти Медведчуку?
Андрій Міщенко:
У жодній нормальній країні представник держави-агресора не мав би можливостей так підняти голову. Уявіть собі, щоб під час Другої світової війни Герінг скупив усі медіа Великобританії чи у СРСР Бандері належали б провідні московські газети, звідки б він пропагував ідеї українського націоналізму. Це абсурд. А в Україні ворог скуповує ЗМІ.
У руках Порошенка була більшість у Парламенті, він є уособленням виконавчої влади. Він міг створити своєрідний «список Магніцького», куди можна було б вносити осіб з проросійськими поглядами, щоб вони не мали шансу щось робити в Україні. У Порошенка був свій генеральний прокурор, котрий міг відкрити проти будь-кого кримінальну справу і довести її до кінця. Медведчука могли просто зробити нев’їздним в Україну. Цього всього не було зроблено.
Порошенко і Медведчук й зараз співпрацюють?
Олександр Кочетков:
Медведчук і Порошенко завдяки хайпу просто мобілізовують своїх виборців. Цей – творить, що хоче: літає у РФ, організовує телемости, а інший – всюди кричить про реванш. І найгірше, що це діє, бо рейтинги обох ростуть. Я не здивуюсь, що якщо через певний час з’ясується, що Медведчук та Порошенко погоджували цю стратегію, щоб потрапити у Раду.
Олесь Доній:
Це змова: Медведчук робить усе, щоб провокувати патріотичне населення, Порошенко ж заявляє, що він його рятуватиме від «московських прихвоснів»Зараз Порошенку вигідно говорити про реванш. На мою думку, вся ця оборудка виглядає, як таємна змова між Порошенком і Медведчуком з метою підвищити рейтинги обох на виборах. Медведчук робить усе, щоб провокувати патріотичне населення, Порошенко ж заявляє, що він їх рятуватиме від «московських прихвоснів».
А якщо це стане явним, що тоді?
Віктор Небоженко:
Порошенко не боїться судів чи прокуратури. У нього є величезні гроші та потужні зв’язки. Він боїться, що в Україні сформується громадська думка про нього як про дуже нікчемного, поганого та залежного від Росії політика. А це так і є. І за розмовами про реванш у Порошенка ховається страх того, що українці через рік скажуть: «Боже, хто нами керував весь цей час».
ІА "Вголос": НОВИНИ