Інститут міста провів дослідження у Львові, щоб з’ясувати, як нагрівається міський простір і які рішення можуть захистити мешканців.
Про результати розповів аналітик комунальної установи «Інститут міста» та співавтор дослідження – Іван Кухар, пише ЛМР.
Літо 2025 року встановлює нові температурні рекорди: понад +42°C у Римі, надзвичайний стан в Афінах, до +39°C у південних і східних регіонах України. Львів теж опинився в зоні ризику: кілька днів поспіль температура перевищувала +35°C.
«Спека — це проблема, яка з кожним роком стає серйознішою через зміну клімату. Хвилі тепла трапляються частіше та тривають довше, а в містах додаткову загрозу створює ефект «теплового острова», — пояснює Іван Кухар.
Для мешканців міст це не лише питання комфорту, а й прямої загрози здоров’ю. Особливо небезпечним фактором стає ефект «теплового острова», коли штучні поверхні утримують і підсилюють спеку. Щоб зрозуміти масштаби цього явища у Львові, Інститут міста провів комплексне дослідження.
Що таке «теплові острови»?
Ефект теплового острова — це різниця температури між містом та його околицями. Бетон і асфальт накопичують тепло вдень і віддають його вночі. У результаті вечорами міські вулиці в центрі міста віддають тепло, навіть після заходу сонця, тоді як за містом відчувається прохолода.
«Це буквально «розпечена сковорода» в центрі міста», — додає експерт.
Як відбувалось дослідження у Львові
Для дослідження обрали центральні точки Львова: площу перед Оперним театром, площу біля пам’ятника Шевченку, парк На Валах та площу Ринок. Саме тут фіксується найбільша щільність забудови та пішохідного руху.
Вимірювання показали помітну різницю:
- біля Оперного театру температура була на 1,6°C нижчою, ніж біля пам’ятника Шевченку — завдяки наявності фонтану;
- у парку На Валах повітря було прохолодніше на 3,3°C у порівнянні з площею перед пам’ятником;
- температура поверхні рослинності виявилася на 10-15°C нижчою, ніж у штучних матеріалів поруч.
Які рішення можуть зменшити спеку
Головний висновок дослідження — природа є найкращим захистом від перегріву. Заміна природних поверхонь на асфальт та бетон посилює тепловий ефект, а навіть невеликі зелені зони здатні знижувати температуру.
«Кишенькові парки, висадження дерев чи створення фонтанів у центрі міста суттєво впливають на комфорт мешканців. У Львові ми вже реалізували кілька таких прикладів у межах проєкту «Майстерня міста», — каже Іван.
Ці рішення допоможуть знизити температурне навантаження, зберегти здоров’я мешканців та зробити місто більш стійким до змін клімату.
Також, КУ Інститут міста вже готує заявку до Європейської комісії на фінансування природоорієнтованих рішень у центральній частині Львова — висадження нових зелених насаджень, встановлення водяних розпилювачів і створення «кишенькових парків» у межах проєкту «Майстерня міста». Реалізація цих заходів стане важливим кроком до зниження температурного навантаження та формування комфортного, стійкого міського середовища.
ІА "Вголос": НОВИНИ