Про це пише «Forbes».
Причиною цього послужив той факт, що ДТЕК пропустив терміни платежів із деяких банківських кредитів. При цьому перспектива вирішення боргової проблеми залежить уже не стільки від самої компанії, скільки від волі зовнішніх кредиторів, а також держави, яка визначає тарифну політику.
У самому енергохолдингу поки що трагедії з цієї ситуації не роблять.
«Ми сподіваємося, що українська енергетика зможе вийти з кризи. Зниження довгострокового рейтингу «ДТЕК Енерго» ще раз показує, наскільки складна ситуація в галузі та в економіці. Сподіваємося, це стане для регулятора очевидним сигналом до встановлення об'єктивних тарифів для теплової генерації на рівні 1,20-1,25 грн за 1 кіловат-годину, що оздоровить ситуацію і створить запас міцності для роботи всієї галузі», − повідомили «Forbes» у прес-службі «ДТЕК Енерго».
2015 року середня негативна рентабельність українських теплових генкомпаній становила −13,2%. Як стверджують у ДТЕК, вугільні підприємства енергохолдингу зараз також працюють із від’ємною рентабельністю. У компанії також не підтвердили поширену напередодні в соцмережах інформацію про те, що нібито 1,8 млрд дол. із кредиторської заборгованості холдингу − це борг перед самим Рінатом Ахметовим. За інформацією ДТЕК, найбільшими кредиторами енергохолдингу є: «Deutsche Bank», ING, «Unicredit», «Erste Bank», «Сбербанк», ВТБ, «Газпромбанк».
Помірний оптимізм енергохолдингу щодо виходу з боргової ями не поділяють незалежні експерти. «Вважаю, що ситуація з боргами в ДТЕК серйозна. Основною проблемою є перш за все дисбаланс між боргами у валюті й виторгом у гривні», − каже «Forbes» генеральний директор IMEPOWER Юрій Кубрушко.
На його думку, боргова криза ДТЕК виникла внаслідок поєднання таких факторів:
Агресивного скуповування енергохолдингом активів під час приватизації енергетики з використанням кредитних коштів;
Бізнес-плану розвитку компанії, який не брав до уваги можливу зміну регуляторної політики регулятора відносно ТЕС;
Відсутності прогнозу світового тренду щодо цін на вугілля та газ, які істотно знизилися за останні 2-3 роки;
Зниження виторгу від експорту електроенергії внаслідок падіння цін на електроенергію на східноєвропейських ринках;
Війни і різкого погіршення макроекономічної ситуації в країні, що призвело до зменшення попиту на електроенергію і падіння курсу гривні.
«Мораль цієї історії проста: Україна була і залишається ризикованою країною, тому швидке розширення бази активів за рахунок валютних кредитів завжди є ризикованою стратегією. Якби таке сталося з подібною компанією за кордоном, довелося б продавати частину активів. Подивимось, як буде діяти ДТЕК», − підсумував Юрій Кубрушко.
Водночас, на думку старшого аналітика «Dragon Capital» Дениса Сакви, питання продажу активів ДТЕК, якщо до цього дійде, теж може виявитися непростим завданням.
«А що вони можуть продати за нормальні гроші, крім «Павлоградвугілля»? Хіба що «Нафтогазвидобування», але там грошей не вистачить навіть на виплати цього року. Що стосується теплової генерації, то продати «Західенерго» чи «Дніпроенерго» при збереженні наявних вугільних активів у власності Ріната Ахметова і в нинішніх економічних умовах в Україні буде непросто», − вважає Денис Саква і додає, що ці продажі не принесуть потрібних мільярдів доларів.
ІА "Вголос": НОВИНИ