Цьогоріч Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК) ухвалив рішення про скасування розпорядження уряду щодо приєднання села Малехів до Львівської МТГ (міської територіальної громади). Зауважимо, що окрім Малехова у судах перебувають позови від ще трьох громад, які приєдналися до Львова. 11 жовтня почався розгляд справи щодо скасування постанови ЦВК про місцеві вибори у Львівській територіальній громаді. Одним з можливих рішень є визнання незаконним виборів на території всієї Львівської МТГ, що призведе до перевиборів Львівської міськради та міського голови. Чи чекати невдовзі перевиборів у Львові, кому вигідний такий сценарій та чому населені пункти, які нещодавно приєднали до Львова, так активно намагаються повернути самостійність? Про це у матеріалі редакції «Вголос».
Львівська міська територіальна громада остаточно була утворена лише минулого року. Окрім Львова, до її склади увійшли міста Винники та Дубляни, смт Брюховичі та Рудне, а також 15 сіл, серед яких і Малехів. В жовтні 2020-го року на її території відбулись вибори, на яких головою громади вчетверте був обраний Андрій Садовий.
Зауважимо, що під час виборів чинний міський голова Львова та його партія «Самопоміч» не здобули більшості на жодній дільниці у приєднаних до міста громадах. Ще не минуло й року від початку існування Львівської МТГ, у той час, як у судах вже перебуває ряд позовів стосовно виходу з неї ряду населених пунктів.
«Парад суверенітетів» у львівському масштабі
Адвокат Юрій Ломага, депутат Львівської міськради від фракції «Європейська Солідарність», у коментарі для редакції «Вголос» розповів, що станом на зараз триває судове провадження щодо чотирьох населених пунктів, громада яких оскаржує приєднання до Львова. А саме, до суду звернулись громади двох міст - Винників та Дублян, а також смт Брюховичі і села Малехів. Втім, ситуація з Малеховим відрізняється тим, що рішення суду вже ухвалене і є остаточним.
"Два з цих чотирьох проваджень вже закінченні - Дубляни та Малехів. В Малехова рішення пройшло дві інстанції, рішення набуло законної сили, і його можна виконувати. По Дублянах наразі є рішення суду першої інстанції. Зауважу, що по позову громади Малехова вже подавали касаційну скаргу. Її не задовільнили, відтак, рішення є чинним", - констатує Юрій Ломага.
«Рішення юридично про від'єднання відбулось, саме тому ми говоримо про Малехівський прецедент. Згідно з рішенням суду, яке вже було в апеляції та касації й залишилось чином, то де юре малехівська громада вже від’єднана. Але основна проблема - не рішення суду, а виконання цього рішення. Де факто Малехів залишається частиною Львова, бо не існує правового механізму громади», - наголосив у коментарі для «Вголос» політолог Тарас Радь. За його словами, зараз Малехів фактично перебуває у «сірій зоні» з правової точки зору.
Отже, рішення суду стає своєрідним правовим прецедентом, а на думку багатьох фахівців наслідки рішення можуть бути також й політичними.
"Це політичне рішення. Не існує наперед визначених меж громад. Існували певні вимоги, але не конкретна модель. Хто як зміг пролобіювати ці межі в уряді, той і має відповідний результат", - говорить Тарас Радь.
Зауважимо, що на відміну від Львова у більшості обласних центрів Західної України відбувся доволі спокійно. Зокрема, без конфліктів відбулось створення міських територіальних громад у сусідніх Тернополі та Івано-Франківську. Відтак постає питання - чому саме у Львові децентралізація відбувається настільки важко?
З нами ніхто не говорив
Саме на це, як на першочергову проблему вказують більшість опитаних редакцією експертів. Брак комунікації та відсутність уявлення про чіткі подальші перспективи сприяли зростанню недовіри навколишніх громад до Львова в обличчі влади міста, комунікація з якою не завжди відбувалась просто.
"Проблема цієї всієї історії - вона тягнеться до сьогодні тільки через банальний комунікаційний менеджмент. На етапі добровільного етапу реформ ніхто не вийшов з ініціативою, бо всі були горді. На етапі силового приєднання і закінчення реформи знову ж таки всі розуміли, що цей процес є природнім. Але ніхто про це відверто не говорив. А зараз, коли ця територія є під одним дахом, ніхто не говорить про їхнє майбутнє, про капітальні інвестиції, про єдину стратегію єдиної львівської громади", - говорить Степан Куйбіда, директор департаменту економічної політики Львівської ОДА.
Як зауважив посадовець, рух за від'єднання від Львова, що набирає оберти в приєднаних громадах, є цілком природним знову ж таки з оглядну на комунікацію, адже наразі влада Львова не дає розуміння перспективи для навколишніх громад.
"Природно що ці люди будуть реагувати саме в такий спосіб. Я просто себе ставлю на місце цих людей, і я розумію - яким би не був процес формування громади, але як би зі мною ніхто не говорив і нічого не пояснював, то я поподивився б так само", - говорить він.
З огляду на те, що Львів та навколишні громади не встигли порозумітися на етапі добровільного об'єднання, їх об'єднання відбулось на основі рішень Уряду. Тобто фактично, про добру волю громад не йшлося.
"Це сталось перш за все тому, що Львів об'єднувався не за добровільним принципом, а за примусовим. Коли говорити за інші міста - були дискусії та обговорення. В нас це відбулось примусово. У зв’язку з тим маємо рішення судів, що навколишні громади приєднались не добровільно, а відтак їх приєднання до Львова суд може скасувати" - пояснює громадський діяч Ігор Телішевський, депутат Львівської міської ради 7-го демократичного скликання.
Крім того, за словами Телішевського багато громад, які навіть увійшли добровільним способом, побачили, що їх населені пункти занепадають через приєднання зі Львовом. Адже бюджети більшості громад дозволяли їм у кращий спосіб утримувати себе, ніж ті кошти, які вони отримали цьогоріч вже з об'єднаного Бюджету розвитку Львівської територіальної громади.
"Громади, які навколо Львова, хотіли створити свої громади. в них було таке бажання вони за це боролись. Питання тут не в бюджеті. Вони будуть і далі боротися, що б бути окремим суб'єктом. Малехів мав бюджет поза 100 мільйонів, якщо він отримав хоч десяту частину, то і то добре. Якщо отримав", - говорить Ігор Телішевський.
Нагадаємо, «Вголос» писав про те, як у приєднаних громадах оцінюють перший рік співжиття зі Львовом.
«Не проти Львова, а проти Садового»
"Я неодноразово це озвучив на ефірах - громади не довіряють міському голові. Тим більше, зона - Грибовичі та Малехів - просто немає довіри. Якщо це був би інший міський голова, який пішов би до людей, то я думаю такої позиції не було. Немає довіри та немає бажання її отримати з боку міської влади", - прокоментував цю тезу громадський діяч Ігор Телішевський.
Цю тезу підтвердили у спілкуванні з журналістами редакції «Вголос» самі представники навколишніх громад. Причиною категоричного небажання приєднуватися до Львова більшість з них пояснює надскладною ситуацію зі львівською господаркою. Нагадаємо, «Вголос» писав, що внаслідок потужного боргового навантаження та масштабних ремонтів доріг напередодні виборів Львів опинився на порозі дефолту, а Бюджет розвитку міста станом на вересень був наповнений лише на половину.
В такій ситуації представники навколишніх громад не розраховують на якісь помітні інвестиції з міського бюджету.
За словами колишнього голови Малехівської сільської ради Володимира Сеньковського, який власне і подав позов про визнання виборів не дійсними, влада Львова раз за разом не виконувала свої зобов'язання перед селом, які були дані як компенсація за розташоване неподалік сумнозвісне Грибовицьке сміттєзвалище.
"З 2007-го року нам обіцяли інвестувати кошти з міського бюджету на школу, дитсадок, водопровід та каналізацію. Зробили лише водопровід, і то, співфінансування з боку Львова було на 50%. Вся інша інфраструктура, яка з'явилась у селі за ці роки, це було коштом нашого бюджету. Бюджет Малехова був близько 100 млн грн, а що зараз, які кошти вкладають в село?", - говорить Сеньковський.
Мотивацію мешканців Малехова жити самостійною громадою можна зрозуміти, якщо поїхати до найближчого львівського району.
«Подивіться на Збоїща, в якому стані вулиці і весь той район», - емоційно радить колишній сільський голова.
З огляду на львівські борги та наявність у Львова ряду болючих проблем (будівництво сміттєпереробного заводу. потреба реконструкції очисних споруд, тощо), інтереси приєднаних громад просто ніхто не помітить. Крім того, Сеньковський акцентував на ряді досі не вирішених проблем, які утворились в селі через багаторічну роботу Грибовицького сміттєзвалища, і які зобов'язана була вирішити Львівська влада.
Як і чимало інших співрозмовників редакції, колишній голова Малехова зауважив, що на відміну від Львова у сусідніх Івано-Франківську та Тернополі відбувся реальний діалог між центром та приєднаними громадами. Міські голови виїжджали у навколишні села, безпосередньо спілкувались з людьми та давали чітке розуміння подальших планів щодо розвитку всієї громади. За словами Володимира Сеньковського у Малехові був схід села, який ухвалив його приєднання до Мурованської ОТГ, проте це рішення не взяли до уваги у Києві.
"Є закон про добровільне об'єднання громад, і є закон про вихід з громад, все тут. Я як колишній сільський голова від імені свого на вимогу громади подав позов в Адміністративний окружний суд Києва щодо безпідставної ліквідації громади та зняття з реєстрації Малехівської сільської ради«, - підсумував Володимир Сеньковський у коментарі журналістам »Вголос".
Втім, як стверджує політолог Тарас Радь, правова колізія присутня у самому позові громади Малехова. Закон про добровільне об'єднання громад станом на минулий рік вже втратив чинність, і об'єднання відбувалось на підставі нового закону. Згідно з ними, остаточне рішення щодо меж громад залишається за Урядом.
"Безумовно треба визнати, що коли уряд приймав вольові рішення створити ОТГ, вони не завжди керувались інтересами громад. Але повірте, як би довелось до всіх, то децентралізація не закінчилась ніколи б. Бо позиції є дуже різні. І повірте, громади не завжди виходять зі своїх інтересів", - підкреслив експерт.
Директор департаменту економічної політики ЛОДА Степан Куйбіда, заявивши про комунікаційні провали міської влади, наголосив на тому, що процеси агломерації є неминучі, а прилеглі до Львова громади мусять усвідомити, що завдячують своєму рівню життя саме близькістю до регіонального центру.
"На громадських дискусіях під час об'єднання часто посилались на конкретне прізвище міського голови - а він для нас нічого не зробив. Та прилеглі території до міста є розвинуті не тому, що проявлений екстрависокий менеджмент їхнім попереднім керівництвом. Вони є багаті коштом того, що вони є біля Львова. Тому що якщо подивитись з точки зору валового продукту, то Львів генерує основну його частку", - зауважує посадовець.
Сіра зона для Малехова
Якими б не були мотиви учасників цього конфлікту, безперечним фактом є те, що рішення Окружного адмінсуду Києва про скасування приєднання Малехова до Львова не має чіткого юридичного механізму реалізації. Адвокат Юрій Ломага абсолютно погодився з цією тезою, проте зауважив, що визнання недійсними виборів на території Львівської МТГ може бути власне найбільш радикальною формою реалізації цього рішення. Та чіткого алгоритму виходу Малехова зі складу Львівської громади наразі не існує. Понад те, говорити про неминучі перевибори у Львові зарано.
Зокрема, про це зауважив у коментарі для «Вголос» Степан Куйбіда, очільник департаменту економічної політики ЛОДА.
"Це є ОАСК, відомий своїми популярними рішеннями, тому тут можна очікувати будь-що. Але з точки зору юридичної, допоки ми перебуваємо в інших судових справах, то я думаю, що ОАСК не мав би розглядати цього позову", - говорить він.
Посадовець заявив, що у Львівській облдержадміністрації вже рекомендували ЛМР звернутися до суду з клопотанням зупинити розгляд справи, допоки Верховний Суд визначається щодо касації. В самій ЛОДА зробити це не можуть, адже не є стороною судового процесу. Також він наголосив, що так чи інакше у часовій перспективі рішення суду буде у вкрай нескоро. Сам прецедент з формальним «від'єднанням» Малехова Степан Куйбіда назвав рішенням з глибоким політичним підтекстом.
"Я б хотів додати одну істину - на мою думку адміністративно територіальний устрій для держави, яка воює, має бути непорушний. Спочатку закінчуємо війну, а тоді вже думаємо. Коли хтось бавиться в це під час війни, то це наштовхує на різні думки. Чи доречно робити конфлікт тут, особливо на Західній Україні, яка завжди була проукраїнська. Якщо хтось відстоює тут свої інтереси я вважаю що це історія абсолютна неправильно. Держава точно буде працювати на те, аби зберегти цю конструкцію в її формі так чи інакше" - підсумував він.
Автор позову Володимир Сеньковський заявив, що існує правовий механізм втілення в життя рішення суду щодо від'єднання Малехова, і мова не про перевибори. За словами колишнього сільського голови відповідне рішення може бути ухвалене Кабінетом Міністрів.
Політолог Тарас Радь підтвердив те, що гіпотетично така можливість існує. Проте варіант її реального втілення є вкрай малоймовірний, адже наслідки такого прецеденту у Львові можуть бути відчутими по всій державі.
"Виникає питання - на підставі чого мають робити виключення для одної сільської ради, яких в нас 32 тисячі. Тут проблема, що допустивши можливість лише для одної громади вийти зі складу вже сформованої ОТГ, це може мати наслідком ефект “доміно” по всій Україні. Як би ще справді інтереси громади Малехова були порушені. Я скажу відверто - це дивна позиція" - говорить експерт.
За його словами, ситуація довкола приєднаних громад, які намагаються повернути самостійність, є наслідком того, що за кілька років реформи сторони так і не дійшли до компромісу.
"Тепер якимось чином, Малехів та Дубляни, не з власних сил намагаються відіграти цю ситуацію. Думаю тут стоять питання протистояння за владу у Львові. Як це все закінчиться, не зрозуміло. Всі рішення. які ухвалює суд, це рішення які неможливо виконати. Не існує правового механізму. Трут треба рішення Верховної Ради", - підсумовує політолог.
Кому вигідні перевибори у Львові?
Всі співрозмовники редакції погодилися, що рішення ОАСК щодо Малехова має політичний підтекст. То ж виникає питання - кому це може бути вигідно?
"ЄС це очевидно не вигідно, втім як і “Самопомочі”, та будь-яким політичним гравцям, які є у Львівський ОТГ. Ми розуміємо, що "Голос” фактично вичерпав свою дію, це політичний труп. Чи покаже “Варта” такий результат - питання. А інші політсили точно не зацікавлені. Міський голова так точно", - говорить адвокат Юрій Ломага, депутат Львівської міськради від Європейської Солідарності.
За словами депутата, для міського голови Львова нові вибори - це велетенські асигнування: "не один мільйон і навіть не гривень. Йому треба буде профінансувати свою кампанію та кампанію партії. Виборчі перегони - це дороге задоволення", - коментує Ломага.
Доктор політичних наук Анатолій Романюк, який очолює кафедру політології у Львівському Національному Університеті Івана Франка, у коментарі для реакції «Вголос» заявив, що наразі юридичних підстав для перевиборів у Львові він не бачить.
“Для мене недостатньо чітко зрозуміла підстава проведення перевиборів. Наскільки я дивився законодавство, там не передбачені перевибори, але тут має бути оцінка юристів. Особисто я чіткої правової підстави не бачу” - говорить професор Романюк.
Щодо того, хто може стояти за можливим рішенням про перевибори, то Анатолій Романюк навів наступний алгоритм.
“Вибори фіксують рівень підтримки тих політичних акторів, який був в день виборів. В європейських країнах цей рівень є здебільшого стабільним. В Україні це може змінитись за кілька місяців. Як приклад - вибори президента у 2014-у році й тодішні парламентські вибори, де партія президента Порошенка набрала суттєво менше, ніж він сам в той самий рік”, - пояснює професор.
Відтак, очевидно, зацікавлені у львівських перевиборах сторонах варто шукати серед тих політичних сил, які у Львівській міській раді на сьогодні не представлені. Отже, якщо підсумувати, то брак довіри до Львівської влади породив політичну бомбу сповільненої дії, яка може вибухнути будь-який момент. Втім, чи вдасться навколишнім громадам, які суттєво збідніли за перший же рік співжиття зі Львовом дотягнутися свого - наразі прогнозувати важко.
Андріан Марчук для ІА «Вголос»
Текст є авторською публікацією та може не відображати позицію редакції
ІА "Вголос": НОВИНИ