Позачергове засідання ВРУ 17 березня відзначилось двома важливими призначеннями. Ірина Венедіктова очолила Офіс Генпрокурора, а Ігор Петрашко - Мінрозвитку економіки. І перше, й друге не минулося без скандалів - як у сесійній залі Парламенту, так і в ЗМІ.
Венедіктовій пригадали провалене тестування на суддю Верховного Суду, заяву про необхідність скасування амністії учасникам Революції Гідності та призначення своїм першим заступником у ДБР адвоката експрезидента Віктора Януковича.
Петрашка ж розкритикували за його стосунки з Олегом Бахматюком - так званим «курячим бароном» Порошенка, власником найбільшого агрохолдингу України «Укрлендфармінг», який переховується від правоохоронних органів і боргує українському бюджетові 29,3 мільярди гривень.
Чого очікувати від цих людей - «Вголос» з’ясовував у розмові з експертами.
Сергій Войченко, адвокат, ексслідчий ГПУ в особливо важливих справах:
Перебування на посаді голови Державного бюро розслідувань впродовж кількох місяців дало Венедіктовій можливість вникнути в елементарні поняття діяльності правоохоронної системи. Але чи дасть це можливість налагодити структуру Офісу Генпрокурора і підлаштувати його до нових реалій - питання. Відсутність практичного досвіду може датись взнаки.
З трибуни ВРУ вона заявила, що «злодій має сидіти у в’язниці» - гарно. Істерика порохоботів також була гарною. У сам раз до програми Зеленського із «весняних посадок». Але як цю програму будуть виконувати, конкретних кроків і пропозицій Венедіктова не озвучила. Тож наскільки реально, що «злодій» таки опиниться у в’язниці - так само питання. З ким буде новий Генеральний прокурор реалізовувати цю програму нам також невідомо, а це досить важливо знати.
Як ми побачили на засіданні, підтримку в Парламенті вона має. Але така ж підтримка недавно була в Рябошапки. Залишається хіба сподіватися, що Венедіктовою не керуватимуть ззовні так, як керували її попередником. І ще одна деталь, на якій хочеться наголосити - час цього призначення. На тлі загального карантину. А це викликає певне занепокоєння, бо може скластися враження, що питання призначення відкладали, саме чекаючи чогось подібного.
Зараз радив би пані Генпрокурору взятися за два питання. Перше - створити продуктивний кістяк у структурі. Не за принципом особистої відданості, а за принципом професійності. Повернути на посади всіх прокурорів, яких незаконно звільнили впродовж 2014-2016 років. Сформувати із цих людей спецдепартамент. Кілька місяців - вони знайдуть всі офшори і чітко скажуть, хто із колишніх керманичів, скільки, на чому і коли вкрав.
Друге - викликати до себе на килим керівника Державної аудиторської служби і доручити йому перевірити всі держпідприємства та усі витрати бюджетних коштів впродовж минулих 6 років. Результати суспільству однозначно сподобаються.
Віктор Небоженко, політолог:
Петрашка високо цінують серед спеціалістів. Тепер головне, щоби дружба з Бахматюком не перемогла національні інтереси України, щоби він вирішував завдання Уряду, а не свого колишнього начальника. А це відразу буде помітно, якщо раптом у Бахматюка особливо гарно підуть справи. Ніхто, звісно, не проти, щоби він розвивав свій бізнес. Але не за рахунок інтересу держави і не за рахунок «свого» міністра. Петрашкові зараз потрібно бути публічним, прозорим, не робити тіньових рішень, які викликатимуть підозри в людей. Відкрито пояснювати мотиви тих чи інших економічних рішень, як це робить весь Захід.
Що ж до Венедіктової…Уявіть, що буде, коли за пів року в українців почнеться масове розчарування владою Зеленського. Розчарування жінкою завжди набагато сильніше, ніж розчарування чоловіком. Тож у них буде дуже складне випробування. Зрештою, подивимось. Вона ж має арештувати Порошенка. Я хотів би побачити, як ця жінка у комісарській шкірянці запроторює за грати велике біле тіло Порошенка, оточене челяддю, дітьми і порохоботами. Це було б гарне видовище. Правда, шанси на це наразі здаються досить маленькими. Хоча Венедіктова набагато компетентніша за Рябошапку і голів на 10 вища за Луценка.
Кирило Сазонов, політолог:
Причина призначення Венедіктової одна і в цієї причини є прізвище - ПорошенкоЯкщо минулий прокурор на 100% був людиною Зеленського, то й цей, мабуть, - вже на всі 200% (все-таки третє престижне місце у виборчому списку «Слуги народу»). Але зовсім нема практичного досвіду. Вона не працювала адвокатом, не працювала в Генеральній прокуратурі, провалила екзамени на посаду судді Верховного Суду. Тобто кар’єра дуже сумнівна. Тим не менше, президент лобіював її спочатку до ДБР, потім у Генпрокуратуру. А якщо зважити на аргументацію, з якою звільняли Рябошапку і тепер призначили її, виглядає так, що причина призначення її одна і в цієї причини є прізвище - Порошенко. Схоже, це основне завдання генпрокурора - створити гарну картинку «посадок», адже з економікою все тяжко.
Із Петрашком ситуація інша. Це достатньо досвідчений економіст. Працював з інвесторами, має хорошу освіту, досвід роботи за кордоном. Зараз, у час карантину, який серйозно вдаряє по бізнесу, з економікою, яка й так котилася в прірву, нам, звісно, потрібна така людина у Мінекономіки. Не той, хто дає красиві інтерв’ю і думає, як пропрацювати свою піар-кампанію, а той, хто знає, як працює реальний бізнес і що йому потрібно. Наприклад, полегшення оподаткування, спрощення адміністрування, скорочення кількості чиновників. Не фінансові подачки, а реальне спрощення діяльності бізнесу. Інакше ми ризикуємо опинитися в дуже глибокій кризі.
Тарас Загородній, політтехнолог, економіст:
Петрашко заїхав до Ради не на самокаті - і це вже велике досягненняПетрашко заїхав до Ради не на самокаті - і це вже велике досягнення. Принаймні, людина з реального сектору, а не черговий спекулянт, який тільки й думає як би чогось «відпиляти» і втекти до Лондона. Має реальний досвід і реальний ступінь МВА в США, а не дуті Стенфорд, Йель і Гарвард, які до недавнього часу нам намагалися видавати грантоїди (зазвичай це гостьові поїздки в шановані виші світу, фото на їхньому тлі, а потім запис у резюме - нібито «реальне навчання». Причому, одночасно і відразу у всіх трьох вишах протягом трьох місяців).
Чого чекаю від нього? Реального антикризового плану. По-перше, стимулювання експорту через запуск відповідного Агентства. Воно давно створене, але не запрацювало через скажений опір лобістів іноземних урядів через грантоїдів на кшталт Нефьодова, яким не потрібні конкуренти на світовому ринку. По-друге, виразної промислової політики, а не «п'ятирічку за три роки» (тобто - 40% за п'ять років невідомо як). По-третє, змін закону про держзакупівлі з вимогою локалізації виробництв на території країни (не менше 30-40%), як це робиться у всіх країнах. Це дасть вливання в економіку відразу близько 1-1,5 млрд доларів, які зараз йдуть за кордон. Четверте - закон про стимулювання промислових інвестицій, як в ЄС. В Україні купа внутрішніх інвесторів, які готові давати свої гроші. На них слід робити ставку, а не чекати міфічних іноземців.
Що ж до минулого Петрашка в структурах Бахматюка, то відкрию секрет - всі вправні менеджери працювали у великих структурах. Без досвіду роботи можна тільки весільного фотографа або самокатників знайти, які вже показали, на що здатні. За тим, щоб він працював на країну, має стежити НАЗК, НАБУ, ДБР…Благо, їх наплодили багато.
Що ж до Генпрокурора, то, на мою думку, на цю посаду варто ставити людину, яка розбирається в реальному слідстві. Як робитиме це Венедіктова - наразі не розумію. Краще було взяти якогось регіонального прокурора, який працював би і на совість, і на страх.
ДОВІДКА:
Ірина Венедіктова -
доктор юридичних наук, професор. Освіту отримала в Харківському національному університеті внутрішніх справ, також пройшла курс навчання в Chartered Institute of Arbitrators. Працювала завідувачкою кафедри цивільно-правових дисциплін на юридичному факультеті Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Керує власною науковою школою. Була радником в декількох юрфірмах.
У 2017 році брала участь в конкурсі на посаду судді касаційного цивільного суду при Верховному Суді України, проте не набрала навіть мінімально необхідної прохідної кількості балів.
На парламентських виборах 2019 пройшла до Ради за списком «Слуги народу» під номером 3. Займала посаду глави Комітету з правової політики та правосуддя.
27 грудня 2019 року була призначена президентом на посаду в.о. голови Державного бюро розслідувань. Там відзначилася кількома скандалами. Зокрема, призначила своїм першим заступником ексадвоката Віктора Януковича - Олександра Бабікова та заявила про необхідність скасування амністії для учасників Революції Гідності.
Ігор Петрашко -
випускник Національного університету «Львівська політехніка», спеціальність - бізнес-адміністрування. Має диплом МВА бізнес-школи при університеті Вандербільта у США. З 1996 року працював у різноманітних американських, російських і українських компаніях у сферах консалтингових і інвестиційних послуг. Останнім часом - на посаді заступника гендиректора найбільшого українського агрохолдингу «Ukrlandfarming». Останній належить скандальному олігархові, так званому «курячому баронові» Порошенка Олегові Бахматюку, який боргує українському бюджетові 29,3 млрд грн.
ІА "Вголос": НОВИНИ