Інтерв'ю з головою фракції ГП "ПОРА" у Львівській міській раді Петром Адамиком
Пане Адамику, скажіть будь-ласка, чим зумовлені зміни, які нещодавно відбулися в керівництві ГП «Пора»? Яке ставлення до цього львівських пористів?
У листопаді минулого року відбувся з’їзд нашої партії, на якому було задекларовано, що керівництво «Пори» не проводитиме курсу на блокування з іншими політичними силами без попередньої консультації з обласними партосередками. Ми не є партією вождистського типу, у якій лідер вирішує все, а самодостатньою політичною силою, яка об'єдналася навколо певних засад та цінностей, тому доленосні для нашої партії рішення приймаємо демократично.
На жаль, керівництво партії на чолі з Євгеном Золотарьовим не поставилося достатньо серйозно до цього рішення з’їзду і почало схиляти ГП «Пору» до слідування в фарватері руху Юрія Луценка «Народна самооборона». Обласні парторганізації засудили спробу керівництва проігнорувати рішення з’їзду. В результаті на останньому засіданні Центральної Ради Громадянської партії «ПОРА» було достроково переобрано склад Політради, а партію знову очолив Владислав Каськів.
І якою тепер буде політика ГП «Пора»?
Пріоритети нашої партії на загальнодержавному рівні не змінилися. Це – створення умов для самореалізації особистості, самоорганізації громадян та всебічного розвитку самоврядування.
Якщо ж говорити про конкретні політичні завдання, які поставила перед собою фракція «Пори» у Львівській міській раді, то вони логічно випливають із зазначених пріоритетів. Ми вбачаємо своє головне завдання в тому, щоб розірвати ганебні корупційні схеми які, на жаль, стали звичайним явищем у нашому місті так само як і в нашій державі в цілому. Але ми є політиками і депутатами представницького органу влади, а не працівниками, скажімо, прокуратури.
Тому єдину можливість боротьби з корупцією вбачаємо у тому, щоб запровадити у владі взагалі і у міській владі зокрема прості, чіткі, зрозумілі і єдині для всіх правила гри. Там, де існує режим ручного управління, де чиновник починає вирішувати на свій розсуд – тому дам, а тому не дам – там створюється живильне середовище для корупції. Тому ми вважаємо, що головним завданням органів влади є не покарання правопорушників, а створення такої атмосфери, яка би не давала можливості порушувати закон.
Пане Адамику, з моменту прийняття Львівською міською радою ухвали про тарифну політику минуло вже майже два тижні. Останнє засідання міськради пройшло зовні спокійно, не було чути жодних заяв. Чи можна вважати проблему тарифів уже вичерпаною?
Ні. Ця проблема нікуди не зникла і буде залишатися гострою доти, доки ми не дамо чітких відповідей на окреслені питання. Кожна сторона намагається довести свою правоту – і це природно. Так, БЮТ задекларував, що вже знайшов фірму, яка готова безкоштовно провести аудит теплокомуненерго. Міська влада також назвала французького аудитора щодо формування тарифів на тепло. У цій ситуації сторони забули головне: а чи сприймуть результати цих аудитів опоненти і, що важливіше, прості громадяни, які сьогодні перебувають у розгубленості, не маючи чіткої відповіді на питання щодо справедливості діючих тарифи? Де гарантія того, що аудит з обох сторін буде об’єктивний і не носитиме політичного навантаження?
Ви ставите під сумнів ефективність аудиту теплокомуненерго, правильно ми Вас зрозуміли?
Я абсолютно переконаний в доцільності проведення такого аудиту з метою з’ясування рівня ефективності управління цих підприємств, а по-друге, — щоб з’ясувати об’єктивність вже діючих тарифів на тепло. Але «Пора» вважає, що аудит має проводитися із залученням обох зацікавлених сторін. Тобто вже сьогодні представники БЮТ і міської влади повинні домовитися і визнати того аудитора, якому б довіряли обидві сторони.
Наприклад, міська рада запропонує на вибір три-чотири фірми, а БЮТ визначить яка з них буде проводити аудит, чи навпаки. В іншому випадку результати перевірки найвірогідніше будуть поставлені однією із сторін під сумнів. І це не тільки не прояснить ситуацію, а дасть привід для наступних звинувачень і поглиблення конфлікту. Не можна починати аудит в умовах, коли відсутня довіра, коли не вироблені чіткі правила і коли весь час існує сумнів щодо реальних намірів сторін.
А як практично це реалізувати? Крім того, залишилося не так вже й багато часу на всі ці процедури, адже аудит має бути завершений до червня?
Особливих труднощів я в цьому не бачу. Необхідна тільки воля і бажання сторін зробити крок назустріч один одному. Якщо ми дійсно дбаємо про інтереси громадян, а не про політичну вигоду і корпоративні інтереси – інакше не може бути. Зі свого боку, я, як керівник фракції «Пори», вже цими днями проведу робочі зустрічі з представниками як БЮТ, так і міської ради. Я буду їх переконувати в необхідності саме такого підходу до аудиту.
Пане Адамику, напередодні «тарифної сесії» Ви, як лідер фракції «Пора», заявляли вимогу звільнення Марчака з посади директора «Львівтеплокомуненерго». Проте ні в ухвалі, ні на сесії ця вимога не знайшла свого відображення. Чому?
Ми, «Пористи», не змінили свого ставлення щодо цієї вимоги і не зняли її з порядку денного. Хоча правда й те, що 22 лютого, з огляду на такий незвичайний перебіг тодішнього засідання сесії, ми визнали за доцільне не озвучувати офіційно нашу позицію в тій ситуації.
Днями Ігор Марчак, для якого наша позиція, як Ви розумієте, не є секретом, звернувся до нас, членів фракції «Пора» с пропозицією про зустріч, яку ми прийняли. У нас є цілий ряд запитань, які ми хочемо задати пану Марчаку, і на які сподіваємося отримати відповіді.
Тобто ця зустріч може змінити Вашу позицію щодо його відставки?
Я думаю, що зараз буде некоректно давати пряму відповідь на Ваше запитання. Єдине, що я не буду приховувати, так це того, що одне із запитань, яке я особисто збираюся поставити панові Марчаку, стосуватиметься моральної оцінки ним його власних дій, як керівника «Львівтеплоенерго». Адже не секрет, що професійний менеджер, яким він себе вважає, в конфліктних ситуаціях не чекає поки його звільнять, а сам пише заяву на звільнення, бо реально він, і ніхто інший, несе пряму відповідальність за кризовий стан підприємства, яким керує. Тим більше, що цей кризовий стан триває вже не перший рік.
Незалежно від ставлення «Пори» до дій пана Марчака і від результатів нашої з ним зустрічі, хочу зазначити, що сьогодні питання фахового керівництва теплокомуненерго — одне із ключових для вирішення тарифної проблеми. Наша позиція стосовно тарифів на тепло, задекларована в ухвалі 22 лютого, буде виправданою, якщо ми зможемо до початку наступного опалювального сезону кардинально реформувати цю галузь міського господарства.
Я особисто вважаю, що слід терміново міняти підходи до управління теплокомуненерго. Чи то буде новий-старий український менеджмент, чи підприємство буде передано в управління іноземним спеціалістам — саме цьому депутатському корпусу доведеться взяти на себе відповідальність і нарешті вирішити це питання. Навіть, якщо це рішення буде вкрай непопулярне. Саме в таких ситуаціях виявляється громадянська позиція депутатів. Адже ми реально думаємо не про власні інтереси, а про майбутнє нашого міста і наших львів’ян. Такі рішення ніколи легко не даються і аж ніяк не є популярними.
Пане Адамику, не секрет, що на останньому засіданні ради депутати голосували земельні питання, хоча тиждень перед тим були прийняти ухвали про те, щоб вільна земля продавалися і здавалася в оренду лише з аукціонів. Чому?
Тому що в житті не робиться все за один день. Прийняті ухвали щодо продажу і оренди землі і комунального майна з аукціонів є важливою декларацією про намір. Для того ж, щоб ця ухвала почала працювати, необхідно розробити процедуру і регламент її дії.
Вона не може діяти, якщо не буде доповнена рядом інших важливих документів, як от стратегія розвитку міста, генплан і електронний єдиний земельний кадастр, який, як Ви напевно знаєте, був лише декілька днів тому презентований на центральному рівні. У сумі це все дасть можливість встановити реальні, чесні і прозорі правила на ринку землі і майна, зрозумілі і рівні для всіх його учасників.
А скільки на все це потрібно часу?
Якщо вважати, що робота розпочалася вже, то, думаю, найбільше – це близько півтора року.
До цього часу земельні питання будуть і далі вирішуватися голосуванням депутатів?
Ви вважаєте, що було б правильніше накласти мораторій на такі рішення? Тут я, можливо, з вами би погодився, але це було би протизаконно. До того ж на розгляд депутатів виносяться виключно питання по землі, яка вже є забудована і яку слід передати в оренду чи власність, бо невирішеність цього питання заважає господарюванню суб’єктів, наприклад, і завдає збитків місту. Щодо вільних земельних ділянок, то рішення по цих питання на сесіях не прийматимуться, вони будуть продаватися виключно з аукціонів.
www.poralviv.org
ІА "Вголос": НОВИНИ