- Петре Івановичу, Ваше ставлення до чистої пропорційної виборчої системи?
- Я вважаю її упередженою. На мій погляд, це ще більше відділяє людей від влади. Ми повинні йти у політичній реформі до персоніфікації влади: до виборів губернаторів, голів районних адміністрацій. І народні депутати також мали б бути персоніфікованими. Якщо буде прийнятий закон, що уже проголосований в першому читанні, то люди голосуватимуть за лідерів, за перші п`ятірки партій, як це відбувалося на минулих виборах. Люди мало розрізняли і робили, мені здається, помилки, обираючи бренд „Нашої України” - Віктора Андрійовича Ющенка, шанованого мною. Якщо проаналізувати, хто прийшов за спиною у Віктора Андрійовича в парламент то це люди, які вже програвали вибори в мажоритарних округах. Зараз люди вміють відрізнити зерно від полови. Тому я переступив через себе, голосуючи за Закон „Про пропорційні вибори”. Сподіваюся, що в ході другого, третього читань будуть шукатися компроміси. Мова йде про не закриті, а регіональні списки, які, в принципі, дадуть можливість людям формувати законодавчий орган більш відповідально. Але зробив я це для того, щоб усе-таки зрушити з місця політичну реформу. Консолідована відповідальність ВР і уряду, порозуміння в уряді дало позитивні результати для України, зокрема для економіки. Люди це відчувають, тому що питання, які здавалися утопічними, коли я йшов на вибори, вдалося вирішити. Сьогодні я зустрічаюся з людьми, вони бачать позитивну динаміку - це зарплата вчителів, медиків, стан освіти, комп`ютеризація, соціальна сфера. Хоча я можу покритикувати уряд. Коли ми говоримо про якість життя, то її у цілому світі забезпечує малий і середній бізнес, а не уряд. Уряд має забезпечити розвиток малого й середнього бізнесу. Сфера послуг всюди у світі зайнята приватними і невеликими корпораціями. У структурі нашої економіки малий і середній бізнес займає ще дуже маленьку частинку - до 10-ти відсотків, а у світі - 50 і більше. І якщо говорити про якість життя людей, про створення робочих місць, про вирішення соціальних проблем, то мені здається, що уряду треба було б серйозно зайнятися розвитком малого й середнього бізнесу. Сьогодні проводиться не ефективна регуляторна політика. Малий і середній бізнес піддається шаленому тиску з боку чиновництва, за це уряд справедливо критикують. Уряд збільшив на 13 тисяч число чиновників. З цього приводу я висловлював своє ставлення у фракції, у комітеті, і думаю, що уряд прийме це до уваги. Я вважаю, що зробив правильний вибір, віддавши перевагу більшості, хоч мене за це нерідко лають у моєму регіоні. Час йде, чекати, що хтось прийде, і тоді я почну працювати - це не вірно, з моєї точки зору. І моє перебування в більшості, хоч я й не з усім погоджуються, маю свою думку, приносить зиск виборцям мого округу.
- Яким чином у Вас налагоджений зв`язок з виборцями? Чи зберігається та довіра, яка була висловлена Вам на виборах?
- Я намагаюся бути чесним перед виборцями і цей хрест нести до кінця. У кожному районному центрі працюють громадські приймальні. Мої помічники працюють на постійній основі, здійснюють прийом громадян повсякденно, а не від випадку до випадку. За рік звертається до п`яти тисяч виборців. Питання найрізноманітніші. Більшість звернень про надання грошової допомоги. Але й звертаються з діловими пропозиціями: по розвитку бізнесу, по створенню робочих місць, по організації весняно-польових робіт. І, дійсно, переважна більшість з цих питань є в компетенції місцевих органів влади. Але ми мусимо визнати, що місцева влада на сьогоднішній день діє не ефективно. Вона відірвана від народу, і кожний голова адміністрації служить не людям, а своєму високому покровителю в області чи в Києві; ховається інколи за видумані, приписані цифри, які створюють ілюзію благополуччя. Мене дивує, що в районному управлінні сільського господарства працює 23 особи. Що вони сьогодні роблять, коли нема колгоспів, коли ліквідоване директивне керування сільським господарством, коли сьогодні зовсім інший час на селі. Складають якісь довідки, статистики; у них немає бензину, немає автомобіля, вони не бувають в селах, не консультуються у фермерів, вони не організовують їхньої праці, не допомагають їм ні методично, ні організаційно. І якщо ми зробимо політичну реформу, то потрібно було б узятися за реформування всієї виконавчої структури до низу. Роздутий бюрократичний апарат - це великий баланс на бюджеті, будемо говорити, це п`явка на бюджеті. Сьогодні влада працює з надзвичайно низьким коефіцієнтом корисної дії, неефективно. Треба робити владу підконтрольну людям, може, не таку громіздку, але гнучку і відповідальну, саме головне - відповідальну. Тому що в районі така ситуація: чекають на дотації з Києва, ділять цей бюджет, потім з бюджету щось украдуть і на цьому функція місцевих органів влади закінчується. Якщо взяти долю місцевих зборів, податків або надходжень в бюджет будь-якого району, то це шість-десять відсотків. Ніхто не прагне, щоб ця цифра збільшувалася. Це мене і тривожить. Я відкрито говорю, критикую, вношу пропозиції по заміні таких людей. Може, це робота не депутата, але сьогодні така ситуація - і я мушу це робити.
- Хто буде виконувати цю роль при ліквідації депутатів-мажоритарників? Який буде компенсаторний механізм?
- Люди голосують за ту чи іншу політичну партію, силу. Якщо сьогодні, наприклад, набрав 70 відсотків блок „Наша Україна”, то депутати, які пройшли за списками, мали б бути розписані за округами. Вони повинні зустрічатися з людьми, не чекати до наступних виборів. На жаль, сьогодні ми спостерігаємо приїзд депутатів під час наближення політичних подій, коли треба скликати віче, мітинг, посіяти якусь смуту. А от чорної, невдячної повсякденної праці з їхнього боку немає. Але я думаю, ті політичні партії, які приходитимуть до парламенту, зрозуміють, що не може бути 4 роки вакууму між владою і депутатом, партією і людьми. Вони будуть цю роботу організовувати, така надія є.
- Петре Івановичу, сьогодні деякі регіони формують в парламенті регіональні лобі, які намагаються більш-менш ефективно відстоювати свої інтереси. Чи існує Львівське лобі?
- Ні. Нам це не вдається, у нас політика вище економіки, і намагання створити лобі, знайти порозуміння, не увінчуються успіхом. Ми можемо бути опонентами, але не маємо права бути ворогами, тому що ми - українці. На жаль, та наша старійшина, ті депутати, які вже не перший раз у ВР, такої філософії не сповідують, вони сповідують більшовицьку ідеологію: раз ти не з нами - ти проти нас, ти ворог.
ІА "Вголос": НОВИНИ