"Етюди" прикольно так присадили Піккардійську Терцію на програму-вітання на 12-му каналі. Молоді ще пацики перепрофілювались на публіку старшу за початок Карибського кризису. З найдальшого, лівого, позаземного кутка ще якось можна сказати, що то дикий стьоб (особливо обкурений "Старий трамвай" чи концертно-імпровізаційне "Sole mio").

З найближчого простору просто валить дикий пафос і навіть кічок, що вже почало простежуватись з часів "Ельдорадо". Хтось бачить початок кризису піккардійців вже на диску "Я придумаю світ", хоча то був, ще той хітовий бомбоудар і зальот на космічні висоти. Йому підспівувало усе, що рухається і розмножується спорами.

Задіяний інструментарій і перкусія якось не сильно в акапельну тему. Все якось так поросло мохом, що аж дивно, хоча, якщо враховувати вихід на нові вікові ринки – то усе стає на свої партитури. Але Капралю крила обрізали, так нехіло, шо то вафлі (хоч якось він ще проснувся на "Я вчора потрапив на небо"). Він є і його немає одночасно.

"Етюди" – це музей. Виставка досягнень творчості Львівської області перед прибульцями з далекої Європи (не дуже вдалі версії "Shamps Elysees", "I Can't Help" та аж занадто мармелядовий "Львів"). Пластиліновий диск. Попсовий. Там усе вилизано і прилизано, але немає драйву, життя, навіть якогось надриву, якоїсь емоції. Ще якимось дивом піккардійцям не вдалось загубити трек "Там, де неба блакить", хоча й там вистачає зовнішно-вимахувальних елементів. Ну й життєстверджуюча "Коломбіна" ще наближається до рівня минулих хітів вокальної формації.

Валить такий бронебійний пафос, що сльози самі скручуються у фольгову трубочку. Особливо цим вирізняються Віївські "Очі відьми". "Заспіваєм ще хоч раз" – заганяє в глибокий ступор. Ті ж "Ой, летіли дикі гуси" – ідельно підходять до вищавказаної на старті вітальної передачки на 12-му каналі, де чувачок щось там читає з листочків.

Досвід репування на "Гранулах" (в ритмах ча-ча-ча) абсорбується вже самою ідіотською піснею ТНМК (найпопсовішою в їх репертуарі).

Кароч, баблгам з серії "Love is". Хароша попсулька, де веселої іронії, заначеної прес-службою банди, навіть не видно. Чи то ти ростеш, чи то Піккардійська терція – старіє. Але ж не впадати ще молодим хлопам в маразм 12-го каналу?

1. Останній літній дощ
2. Трамвайні етюди
3. Там, де неба блакить
4. Sole mio
5. Shamps Elysees
6. I Can't Help
7. Очі відьми
8. Коломбіна
9. Заспіваєм ще хоч раз
10. Ой, летіли дикі гуси
11. Гранули
12. Я вчора потрапив на небо
13. Трамвай
14. Львів

ІА "Вголос": НОВИНИ