«жахливчик» для дорослих, ЗАТ і ВАТ
“Ейч Ті”, від англійського «hostile takeover» - недружнє поглинання, або ж «рейдерство». В епоху корсарів – Флінтів і Морганів – рейдерами називали військові кораблі, котрі самостійно виконували бойові завдання. Як правило захоплювали і топили транспорти і торгівельні судна супротивника. В сучасному бізнесі рейдери – це спеціалісти з перехоплення оперативного керівництва або власності фірми із допомогою спеціально інсценованого бізнес-конфлікту.
Мешканцям Івано-Франківської області не треба довго пояснювати про “НТ”. Адже на початку поточного року вони вочевидь бачили живий приклад «рейдерства» – спробу кримінально-силового поглинання ВАТ «Прикарпаттяобленерго» структурами російського бізнесмена Григоришина. Спробу, вчинену за всіма правилами (чи то безправ’ям?) бізнесу «а ля Рашн». Класику “Ейч Ті”.
Хто такі сучасни рейдери?
Фільм «Іронія долі» - це сага про кохання? Аякже! Спеціаліст із «чорного консалтингу» за десять хвилин доведе вам, що історія, оповідана в кінофільмі – матрична схема рейдерської операції, в ході якої наївного Іполіта Георгійовича залишили без активів, тобто квартири та високоліквідної (із зовнішністю Барбари Брильської!) нареченої. А вся «туфта» з лазнею та випадковим попаданням у чуже помешкання внаслідок однотипності будинків – лише технологічна розробка спеціалістів з “HT”, яка з таким же успіхом використовується для захоплення підприємств великих і малих, унітарних і корпоративних.
В Росії, виявляється, цей вид діяльності став прибутковим полем для «чорних консультантів», авантюрних підприємців без репутації, бізнес-технологів кримінального замісу та «просунутих» братків, які проміняли примітивний рекет часів, що настали після “горбатої перебудови” на сучасні «технології силової підтримки НТ». Ціла низка легальних («білих»), напівлегальних («сірих») та зовсім звіропиких («чорних») структур пропонують там послуги по “вишвирюванню” законного власника з його підприємства та дерибану (розпродажу) активів та нерухомості захопленого бізнесу.
Підприємець мирно працює і не знає, не підозрює, що його бізнес вже під прицілом рейдерів. Завтра вони зберуть незаконні збори акціонерів, створять паралельну наглядову раду, сфальшують протоколи і залякають міноритарних власників акцій. Післязавтра продажний суд (десь в Тмутаракані, де дешевше вони продаються, наші судді) винесе рішення про зміну управлінської команди та арешт нерухомості та активів підприємства. Одночасно «силова група» окуповує його територію (акція типу «зайти та утриматися». Ми це вже проходили), а продажні газети замовленими матеріалами починають «топити» законних власників у піар-багні, заявляючи, що вони давно вже банкрути, недоплачують людям зарплату і відлякують партнерів...
Це на мові сучасних бізнес-піратів називається «кошмарити». Закошмарене підприємство панікує, борсається, тратить сили і гроші на випрвдання і контр-акції. А під його двері вже підтягують команду судових виконавців (теж оплачених пацанів) і силою змінюють керівництво. Потім швидесенько перепродають підприємство компанії-«прокладці», а та відразу – респектабельному “чесному і порядному” власникові, у якого відсудити його назад майже неможливо. Рейдери беруть свої гроші і... шукають нову жертву.
Можуть бути й інші цілі рейдерства:
- захоплення керівництва компанії,
- відчуження активів,
- перерозподіл у реєстрі акціонерів,
- тиск на головних акціонерів з метою змусити їх викупити пакет акцій за ціною, яка в кілька разів перевищує реальну.
В багатьох випадках результатом є руйнування атакованого рейдерами бізнесу.
Український сценарій
Наші реалії дещо різняться від московських чи сибірських. У нас тепер переприватизацією зайнялися не «самопальні» консультанти, а урядові структури. Хоча і за ними простежується запозичення ними російського досвіду. Так, наприклад, неочікуваний позов про незаконність приватизації (акціонування) від міноритарного акціонера, що володіє трьома акціями вартістю по 1 гривні 50 копійок кожна, чи, навіть, просто сторонннього – стара, десь середини 90-их – рейдерська розробка російських мудрагелів від “Ейч Ті”. Тепер вона з успіхом використовується в Україні для переприватизації Криворіжсталі та Запоріжського автозаводу.
Найбільш «чорна» і найбільш “російська” рейдерська схема – самодіяльне захоплення підприємства. Чому консультанти пана Григоришина обрали саме її? Певно розраховували на «ефект раптовості». Мовляв, у тому провінційному Прикарпатті живуть такі собі гуцули-«нелякані вівці», для них подібні «маски-шоу» незвичні. Відповідно спрацює схема «удав-кролик», законні власники будуть паралізовані нахабністю рейдерів й не зможуть у короткий термін адекватно зреагувати, зробити контр-акції. Є ще підозра, що «чорну» схему наважилися застосувати, відчуваючи могутню підтримку котрогось із новітніх високопосадовців. Можливо, звідкись з Києва, пролунав владний захмарний голос: «А ну, порвіть їх, хлопаки!» І «хлопаки», немов ті пси, що чують «фас», кинулися виконувати розпорядження у російському стилі. Не вийшло? То є інші схеми. Слава Богу, у “Росії-матушки” світлі єврейські голови ще є. За бакси. Особливо за великі бакси.
Чому не вийшло?
Але на ВАТ «Прикарпатобленерго», як виявилося, люди теж не пальцем роблені. Знають (або здогадуються) і про рейдерські схеми. І про те знають, що «Україна - не Росія». У нас фондового ринку практично немає. І однією з причин цього є вельми неліберальні закони, що регулюють діяльність акціонерних товариств. Погано це? Зрозуміло що погано! Але й піратам в таких умовах застосувати деякі російські розробки важкувато. А підкорегувати свої дії до українського правового поля вони не встигли. Поспішали ж бо дуже.
Крім того, паралізувати законного власника не вдалося. А новопроголошений курс на «законність і чесність» тоді, у лютому, ще стримував ідеологічним стримом деяких владних бізнес-революціонерів.
Чи зберігся цей фактор тепер? Невідомо. Адже в умовах, коли уряд відкрито проголошує війну цілим галузям власного народного господарства, все стає можливим. Особливо турбують аналітиків, що відслідковують ситуацію у бізнес-просторі, дивні рішення українських судів, які останнім часом б’ють усі “рекорди відмороженості”. І не тільки вітчизняні “рекорди”, але й світові. А “відморожені” судові рішення – одна з найвідоміших рейдерських технологій.
Загроза існує не тільки для великого, але й для малого та середнього бізнесу. Відпрацювавши рейдерські схеми на великих компаніях, бізнес-пірати почнуть “робити зачистку” комерційного поля, прибираючи до рук середні й малі виробництва. Якщо “процес піде”, то відсидітися у теплому містечку не вдасться нікому. “В “ланцюзі” - увесь світ”, - казав герой відомого кінофільму.
«Жахливчики» (так ми переклали російське слово «ужастікі») ж бо мають властивість до продовження. До сіквелів. «Крик-3», «Чужий-5»... А раптом знайдеться ще кілька панів з щирими українськими прізвищами і російськими паспортами, яких “потягне” на батьківщину? На кого тоді сподіватися? На суди (все ще залежні і від телефонного права, і від великої кількості грошових “знаків”)? На владу? Чи на на хлопців з “Братства” або ж УНА, що виходять на пікети під вікна Президента? Може вони зупинять «чорних рейдерів» з Півночі, які приходять на нашу землю зі своїми бандитськими “заморочками”? І встановлюють в Україні такі порядки, про які ми ще не чули. І сподівалися що не почуємо.
ІА "Вголос": НОВИНИ