ДПА у Львівській області вилучила понад 400 картин відомого львівського художника Степана Коропчака з Львівського Національного музею і почала їх продавати, але не з аукціонів, а знайомим, ― повідомив „Контекст-медіа” народний депутат України, член фракції „Наша Україна” Михайло Косів
Після смерті художника Степана Коропчака вся його матеріальна та мистецька спадщина через відсутність прямих спадкоємців перейшла у власність держави. Комісія, що займалась розпорядженням залишеної власності, за його словами, передала ці картини у фонд Львівського національного музею. „Згідно з положенням про художню спадщину, у випадку, коли немає спадкоємців, майно передається у власність держави, а твори мистецтва передаються такій державній установі як музей”, — зауважив Михайло Косів. Але, як відомо, чия сила, того й право. А що таке музей порівняно з ДПА?
Відтак, податківці вилучили картини і почали продавати їх своїм людям по 100 грн. за картину. „На міжнародних аукціонах вартість кожної з картин щонайменше становить 2000 у. о.”, ― наголосив Михайло Косів.
У вересні та листопаді народний депутат скерував прем’єр-міністру України Віктору Януковичу два запити щодо законності вилучення працівниками ДПА у Львівській області понад 400 картин Степана Коропчака та їх продажу за заниженою вартістю.
Зі слів Михайла Косіва, Віктор Янукович відповів, що вилучення картин Степана Коропчака з Львівського національного музею ДПА у Львівській області здійснила згідно розпорядження Кабміну. Коло замкнулося.
Звичайно, не може не тішити той факт, що наші податківці мають добрий смак, хоча загалом історія справляє гнітюче враження. Живемо в країні, де відсутнє елементарне право, де влада що хоче, те й робить. Маю на увазі не лише податкову, яка відзначилася у конкретному випадку, а владу у ширшому сенсі. Хоча, давайте ще раз пригадаємо трюїзм стосовно того, що кожен має ту владу, на яку заслуговує. Адже зовсім недавно сталася дуже подібна історія, яка пройшла повз увагу нашої громадськості тільки тому, що у тому випадку ми виступали не у ролі тих, кого обкрадають, а у ролі тих, хто скористався з краденого.
У травні минулого року у Львові побував Віктор Янукович, який на згадку про свій візит подарував музеєві Івана Франка оригінал листа Каменяра до Бориса Грінченка. Так просто, на пам’ять. І жоден журналіст не повідомив: а чи не поцікавилася випадково наша творча інтелігенція під час своєї зустрічі з прем’єром, де саме розміщені поклади таких раритетних документів. Це що – з сімейного архіву? Чи, може, він сам їх написав? І взагалі – як у нас справи з обліком і збереженням національних історичних і культурних цінностей?
ІА "Вголос": НОВИНИ