Про те, як змінилися найбільші з них за минулі 26 років, пише сайт «Сегодня».
Всі ці роки Україні була властива риса країн третього світу – основна діяльність зосереджувалася у столиці. Це призвело до того, що Київ ріс, а решта українських міст, в тому числі і мільйонники, зіткнулися з відтоком населення, розповів урбаніст, фахівець з транспортного планування та моделювання Дмитро Беспалов.
У зв'язку з тим, що багато процесів були зосереджені в Києві, в місті за ці роки будували багато житла. Причому, як припускає Беспалов, найчастіше воно було чимось на зразок банківського осередку – квартири в «новобудовах» використовували для зберігання грошей в нерухомості або навіть для того, щоб «відмити» доходи.
«Є офіційна межа міста і є його агломерація. У Києва це найближчі міста-супутники – Бориспіль, Бровари, Ірпінь, Буча та т.д. Дорожнеча і складність процедури отримання дозвільної документації в місті стимулює забудовників будувати за містом», – розповідає Беспалов.
При цьому, розвиток цієї агломерації проходить безконтрольно. І виходить, що найчастіше в цих містах будують житлові комплекси, не маючи при цьому належної соціальної, транспортної та інженерної інфраструктури. У той же час і в Києві багато будівництва ведеться незаконно, відзначає експерт.
Офіційно в столиці проживає трохи менше трьох мільйонів осіб. Але, згідно з дослідженням даних мобільних операторів, ще близько півмільйона людей приїжджають в місто на роботу, розповідає Беспалов.
Як зазначає експерт, українським містам-мільйонниками зараз характерний принцип не комплексної, а точкової забудови. Так, при комплексній забудові або реконструкції виділяється певна територія (вільна або з застарілим житловим фондом), і там комплексно робиться транспортна, інженерна та соціальна інфраструктура. Після цього здійснюється сама забудова. При точковій – впритул до вже існуючих будинків будується нова висотка.
Для того, щоб місто будувався, потрібен попит людей, зазначає Беспалов. У тих, які активно забудовувалися, такий фактор теж діяв, зокрема за рахунок міграції людей з області. За словами експерта, українським містам цей процес теж властивий.
У той же час зростання і розвиток околиць і передмість – це стандартна тенденція для будь-якого міста, оскільки вдома на околиці завжди будувати легше і дешевше, і вони більш затребувані, зазначає експерт.
Серед тенденцій розвитку українських міст Беспалов виділяє точкову забудову, як найбільш поширену. При цьому, комплексні рішення теж починають впроваджувати, так як попит на такі «міста в містах» є.
Згідно з деякими прогнозами, до 2050 року в Україні залишиться близько 30 мільйонів чоловік, тому міста, за винятком столиці під загрозою. Як зазначає Беспалов, якщо демографічні прогнози збудуться, відтік людей перш за все відбудеться з тих міст, які їм не цікаві з точки зору розвитку. Але реформа децентралізації, яка зараз відбувається, грає позитивну роль і багато міст стають самодостатніми, сказав він.
Ще одна з тенденцій розвитку продиктована тим, що фахівці, що мають можливість працювати віддалено, наприклад, у сфері IT, вибирають життя в невеликих містах, де дешевше, ніж у мегаполісах, а самі міста комфортніші з точки зору їх компактності, кращого стану екології, відсутності заторів і т.д.
«До останнього моменту економіка була зосереджена в Києві, як і основна життя. Це стимулювало людей прагнути до столиці, в центр культурної, світського життя, освіти і т.д. Зараз децентралізація і приклад Європи, зміна структури зайнятості населення говорить про те, що, в принципі, в майбутньому багато міст можуть стати самодостатніми, бо вони зручні для життя», – каже Беспалов.
ІА "Вголос": НОВИНИ