Про це вона розповіла сьогодні на прес-конференції, передає кореспондент «Вголосу».
Загалом цього року місто планує отримати від приватизації майна 97 млн грн, від оренди – 37,5 млн грн. Торік на приватизації Львів заробив понад 76 млн грн і від оренди – майже 39 млн грн.
З найпривабливіших об’єктів, запланованих до приватизацію конкурентними способами (конкурсом або ж аукціоном) на цей рік є приміщення на вул. Коперника, 12, Коновальця, 88, Пекарській, 95, Бандери, 2, Бандери, 5-а, пл. Ринок, 19.
На репліку журналістів, що збільшення надходжень до бюджету і тотальна приватизація не завжди є доброю, Інна Свистун резюмувала: «Чому ви думаєте, що недобре? На мою думку, міська влада має геть інші завдання і не покликана бути оператором продажу нерухомості на ринку нерухомості. Місто повинно забезпечувати ті чи інші умови для комфортного проживання мешканців, створювати можливості, ті чи інші законодавчі підстави, але не займатися продажем чи операціями з нерухомістю. Що менше майна, то менше корупції на будь-якій ділянці. Крім того, на сьогодні у зв’язку із законодавчими змінами всі житлові будинки рано чи пізно йдуть до того, що буде створено ОСББ, будинками керуватимуть ті чи інші компанії. І нежитлові приміщення в таких будинках, які зазвичай є невеличкі, дрібні, на мою думку, потрібно приватизувати насамперед, щоб будинок мав сукупність певних власників, які здійснюватимуть нагляд за цим будинком загалом. Це дуже правильна і послідовна концепція».
Фактично, згідно з політикою Інни Свистун, усі допоміжні приміщення в будинках, які перейдуть на баланс ОСББ, місто має приватизувати і продати або ж здати в оренду. Про комфорт мешканців, які могли б ці приміщення використовувати для зберігання візочків чи офісу ОСББ, у цьому випадку не йдеться. Водночас кількома роками раніше влада Львова на чолі з тим самим Андрієм Садовим з усіх боків закликала мешканців до створення ОСББ, апелюючи тим, що мешканці будинку матимуть змогу розпоряджатися своїм майном, здавати такі приміщення в оренду і на цьому заробляти додаткові кошти на утримання будинку.
«Інша річ, коли ми говоримо про нежитлові будинки, які використовують для забезпечення структурних потреб міста, їх, напевно, приватизовувати не варто. Наприклад, зараз ми маємо змогу забезпечити приміщеннями УДЮМКи чи лабораторії сімейної медицини. Але ці потреби ми в силах спрогнозувати навіть на кілька років уперед і рухатися в цьому напрямку», – додала Інна Свистун.
На ремарку, чи не є більш доцільною довготермінова оренда, особливо коли йдеться про приміщення в центрі міста, Інна Свистун відповіла: «Приміщення на пл. Ринок невелике, з погляду оренди, напевно, якісь би кошти приносило, значні чи незначні, залежить від призначення. Але, на мою думку, такі невеликі приміщення можуть цілком підлягати продажу, виходячи, знову ж таки, з того, що ми не маємо концепції, згідно з якою повинні управляти нерухомістю, як влада міста».
До того ж, за словами чиновниці, надходження від оренди – це мало визначальна частка в загальних доходах міського бюджету. Від приватизації надходження також сумарно значні, але не визначальні для бюджету розвитку. Однак Інна Свистун далі повторює, що влада повинна забезпечувати інші завдання для мешканців, а здійснення операцій, як маклера на ринку нерухомості, не є тим, що належить до завдань влади.
Нагадаємо, «Вголос» писав, що за 2015 рік у Львові продали найбільше комунальних об’єктів за всі часи – на суму майже 70 млн грн. Ще одна каденція – і вже не буде що продавати, вважають експерти.
ІА "Вголос": НОВИНИ