У Росії розлучаються частіше, ніж де б то не було - такий висновок зробили автори дослідження ООН. Експерти, опитані DW, назвали кілька причин того, чому в Росії, а також в Білорусі та в Україні шлюби такі неміцні. Вони також проаналізували наслідки розлучень для суспільства.
Згідно з даними дослідження ООН за 2011 рік, на тисячу громадян Росії припадає 4,7 розлучення, а всього 2011 року в країні було розірвано майже 670 тисяч шлюбів (669 421 тисяч). Слідом за нею йде Білорусь (38 584 тисяч), де коефіцієнт розлучуваності (число розлучень на 1000 населення - Ред.) становить 4,1. Далі розташувалися Латвія (4), Литва (3,2) і Молдова (3,1).
В Україні, відповідно до наведених у дослідженні даних за 2010 рік, розпалося трохи більше 126 тисяч шлюбів (126 068) - це без урахування тих, що були розірвані в суді. Таким чином коефіцієнт розлучуваності для українців склав 2,8. Для порівняння: у Німеччині (дані за 2010 рік) він трохи нижчий - 2,3. Помітно міцніші сім'ї, як засвідчує статистика, у Вірменії (коефіцієнт розлучуваності там дорівнює 1), Македонії та Чорногорії (по 0,8), а також на Ямайці (0,7). Найрідше в світі розлучаються на Мальті (0,1).
Однією з причин частих розлучень в пострадянських країнах експерти в розмові з DW назвали те, що жінки в шлюбі змушені справлятися без допомоги чоловіка з подвійним навантаженням - заробляти гроші, а також займатися домашнім господарством і дітьми.
«Багато чоловіків вважають, що не повинні допомагати вдома, - пояснює Кристофер Сводер, доцент Національного дослідницького університету Вища школа економіки (НДУ-ВШЕ) в Москві. - Історично склалося так, що у вихованні дітей вони практично не брали участі».
Якоб Фрухтман, співробітник Центру з вивчення Східної Європи (Forschungsstelle Osteuropa) при Бременському університеті, нарікає, що при цьому жінки і заробляють набагато менше чоловіків, та й перспектив обійняти керівні посади у них менше.
«Також у цих країнах досі існує традиція раннього материнства і ранніх шлюбів, які підтримувала держава, надаючи різні пільги, наприклад, безкоштовні квартири», - зазначив Фрухтман в інтерв'ю DW. І додав, що ранні шлюби часто швидко і розпадаються.
Кристофер Сводер нагадує, що рівень розлучень в Росії, Білорусі і в Україні і в часи Радянського Союзу був досить високим. І те, що в цих країнах й досі часто розпадаються сім'ї, є, за його словами, продовженням радянської традиції.
У свою чергу Якоб Фрухтман вказує на те, що в цих країнах ще з радянських часів існує досить проста процедура розірвання шлюбу, коли для того, щоб розлучитися, вистачало лише взаємної згоди і подачі заяви в РАГС.
«Додайте до всього цього алкоголізм і безробіття, що притаманні певним верствам суспільства, і стає зрозуміло, чому шлюби там часто руйнуються», - продовжує Кристофер Сводер. Крім того, на думку експертів, негативно вплинув на інститут сім'ї і розпад СРСР.
У процесі глибокої трансформації суспільства значно погіршилися економічні та соціальні умови для стабільності в сім'ях, - підкреслює Фрухтман. - Одна з причин такої тенденції - необхідність працювати в декількох місцях, а також часта зміна місця роботи". Після розпаду СРСР у пострадянських країнах, констатує Кристофер Сводер, «економічна залежність жінок від чоловіків збільшилася».
Викладаючи соціологію в НДУ-ВШЕ, Сводер помітив нові тенденції в російському суспільстві: молоді люди одружуються пізніше, а деякі, як і в багатьох західних країнах, вибирають цивільний шлюб. При цьому, зазначив експерт в інтерв'ю DW, в Росії з'явилася інша проблема. «Тут багато одиноких матерів в прямому і переносному сенсі слова», - пояснює Сводер, маючи на увазі те, що чоловіки часто не допомагають виховувати дітей.
Відповідаючи на запитання DW про наслідки розлучень для суспільства, Якоб Фрухтман звертає увагу на труднощі, які мають розлучені жінки в пострадянських країнах: «У них виникають житлові проблеми, не завжди є можливість самостійно заробляти на життя». Тому в таких випадках може виникнути фінансова залежність від батьків, які, як і в часи Радянського Союзу, часто допомагають виховувати онуків. Така залежність, за висловом Фрухтмана, має конфліктний потенціал.
Втім, Кристофер Сводер вважає, що у розлучень є і переваги. «У багатьох жінок можуть з'явитися нові можливості», - вказує соціолог, не уточнюючи, що саме він має на увазі. А ось Якоб Фрухтман з Бременського університету не настільки оптимістичний: «Високий рівень розлучень, якщо врахувати ситуацію на ринку праці та житлові проблеми в цих країнах, призведе до подальшого погіршення соціального становища жінок».
Джерело: Німецька хвиля
ІА "Вголос": НОВИНИ