Біг Мак не збреше
Для більшості українців, навіть попри телевізійну пропаганду олігархічних медіа, зрозуміло, що ніякі світові економічні тенденції, міжнародні котирування валют та ціна на нафту не є справжньою причиною трикратного збідніння та погіршення життя українців. Непрофесійна команда управлінців Турчинова, Яценюка, Порошенка, Кубіва, Гонтарєвої, бездарно, а можливо й цілеспрямовано, опустили курс гривні нижче курсів багатьох африканських країн третього світу, а середня зарплата українців стала нижчою ніж в Гондурасі та Замбії, вже не кажучи про Китай. На штучність заниженого курсу гривні щодо долара вказує також популярний у світі «Індекс Біг Мака», який проводить журнал The Economist. Цей індекс заснований на теорії паритету купівельної спроможності (співвідношення національної валюти до того, які товари можна на неї купити).
В якості мірила береться вартість гамбургера в ресторанах McDonald's в різних країнах світу. Біг Мак містить достатню кількість продовольчих компонентів (хліб, сир, м'ясо та овочі), що дозволяє вважати його універсальним орієнтиром який виготовляється за однаковим рецептом по всьому світу. За основу береться ціна бургера в США, і якщо в якійсь країні він дешевший, то валюта цієї країни вважається недооціненою, відповідно, курс долара в ній має бути нижчим.За підрахунками впливового світового видання, курс української гривні занижений приблизно на 69% а українська валюта стала найбільш недооціненою валютою у світі. За інформацією журналу, в Україні Біг Мак коштує 39 грн (1,57$), в той час як в США цей бутерброд можна придбати за 5,04$. Тобто, щоб в Україні той же Біг Мак коштував 5,04$, як у Штатах, долар у нас має вартувати 7,7 грн. На перший погляд індекс Біг Мака виглядає досить несерйозно та навіть жартівливо. Тим не менш є певні серйозні тенденції, на які він вказує. Адже навіть фахівцям до кінця незрозуміло, через які такі масштабні фактори долар в Україні з 8 грн. стрибав до 40 грн, а потім до 26.
Хоча, для олігархів та можновладців часто може бути вигідним низький курс національної валюти. Така країна стає привабливим місцем для організації виробництв з дешевою робочою силою і низькою собівартістю продукції, й відповідно - більшою її конкурентоздатністю на світовому ринку. Завдяки дешевим грошам олігархам вигідно експортувати із країни товари і продавати за долари чи євро. Інтереси простих людей тут просто приносяться в жертву інтересам великих підприємств та їх власників.
Штучні злидні
Після Євромайдану, українці стали однією з найбідніших націй у Європі, а рівень життя значно поступається навіть задавленій санкціями РФ. І це при тому, що Україна вважається партнером США, ЄС, МВФ та одержує міжнародні кредити. Українці на зарплату не можуть собі дозволити навіть за ціле життя купити квартиру, якісний автомобіль, оплатити дорогу операцію. Щоб вижити, українці змушені поневірятися по закордонних заробітках в країнах, в яких оплата праці здійснюється за принципами людяності. Або ж зубожілі українці, особливо бюджетники для виживання змушені брати дрібні подачки та хабарі, що робить їх ще більш залежними від держави.
Прикладом, як українська держава не дозволяє своїм громадянам жити по-європейськи, та й зрештою по-людськи, є штучно завищена ціна на автомобілі. В той час, як у Європі автомобіль є доступним навіть для студентів та старшокласників, а стареньке авто німецького чи італійського виробництва можна придбати навіть на 300-400 доларів, в Україні те ж саме старе авто вже коштуватиме 3 000-5000 тисяч доларів. Позахмарний акциз на старі іномарки свого часу в нашій було державі запроваджено нібито заради підтримки вітчизняного автопрому, який на практиці створю українцям більше проблем, аніж користі. На догоду рентабельності бізнесу нуворишів жителі, м'яко кажучи, далеко не найбагатшої країни Європи переплачують за авто втричі-вчетверо більше, порівняно навіть з найбагатшими європейськими країнами.
Комунальні послуги по картках
Найбільш показовим прикладом масового зубожіння українського населення стали так звані субсидії, які де-факто є аналогом карткової системи, але поки що не на продукти, а лише на електрику, опалення й комунальні послуги. Так як у складні воєнні та голодні роки продукти видавали по карткам, так і в ХХІ столітті мільйони українців неспроможні оплатити повну вартість компослуг, тому отримують їх по пільгах від держави. Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко зазначив, що наразі 6,1 мільйона українських сімей отримали субсидії, а загальна кількість сімей, які отримують субсидії, становить 8,5 мільйона. Тобто майже третина населення країни в центрі Європи не може оплатити комуналку. Таке життя собі вибороли українці привівши до влади Яценюка, Порошенка та Гройсмана. Та й навіть задля цих субсидій українці змушені цілими днями вистоювати в чергах держустанов, заповнювати безліч паперів та документів, і слідкувати щоб їхні доходи завжди залишалися на низькому рівні - інакше субсидія буде втрачена у випадку збільшення офіційних доходів. Наприклад, сім’я, яка через Інтернет продала старий диван, і отримала на платіжну карточку 2000-3000 грн. - вже втрачає право на субсидію, позаяк вважається, що це вже не пільгова, а забезпечена категорія населення. І це відбувається після Революції гідності, коли українці повстали проти злодійської влади заради реформ та змін на краще.
Натомість нова влада, яка зайняла найвищі посади шляхом кулуарних домовленостей з регіоналами, під шумок, коли увага народу була відвернена втечею Януковича, похороном Небесної сотні та російською анексією Криму, лише погіршила життя українців, багато з яких тепер кажуть, що навіть в часи Януковича та Азарова уряд жити було краще. Політика виплат субсидій громадянам була введена в Україні 2014 року поряд з політикою підвищення тарифів які започаткував уряд Яценюка, для вирівнювання вартості енергоносіїв для всіх споживачів - тобто щоб прості громадяни платили порівну з підприємствами олігархів.
Тепер підбурені кремлівською пропагандою росіяни та родичі в РФ глузливо запитують українців: чому після перемоги революції, та приходу нових проєвропейських «демократичних» політиків ви живете гірше аніж за тупого злодія та зека Януковича? І часто, українцям дедалі важче знайти адекватну відповідь, особливо, після приходу нових платіжок за комунальні послуги та зростання цін.
Повстати не можна терпіти?
На сьогодні чи не 90 % українців переконані, що діюча владна команда Порошенка, Гройсмана, Гонтарєвої не здатна провести реформи та покращити життя українців. Навпаки - ці політики довели народ до злиденності, до карткової системи, до принизливих субсидій, і грабують державу не менше, аніж попередній режим Януковича. А процвітаюча у владних кабінетах корупція, призначення на посади в міністерствах підозріло молодих дівчат створюють враження відчуття вседозволеності нуворишів, які себе вважають власниками цієї країни.
Де-факто, єдиним стримуючим фактором розгортання хвилі антивладних протестів та Третього Майдану, умови для якого давно визрівають, є широко розафішована владою загроза російського вторгнення, яке обов’язково відбудеться, як тільки в Україні почнеться революція та повалення уряду. Цілком ймовірно, що Кремль обов’язково скористається дестабілізацією України і спробує захопити Харків, Одесу, південно-східні області, паралельно лякаючи російськомовних українців загрозою «бандерівського фашизму». Адже саме під час революції, розвалу вертикалі влади та дезорієнтації силових служб росіяни захопили Крим. Однак для багатьох очевидно, що вже два роки як російська агресія перебуває в замороженому стані, що Путін далі наступати наразі не збирається позаяк боїться санкцій. Натомість пропаганда загрози російської інтервенції сьогодні найбільш вигідна діючій українській владі, яка вже третій рік продовжує доводити до зубожіння населення і при цьому прикривається зовнішньою воєнною загрозою. Всіх, хто сьогодні закликає до Майдану, влада оголошує провокатором і агентом Кремля. Хоча українцям стає дедалі очевидніше, що діюча влада загрожує Україні не менше, аніж путінська Росія.
Ймовірно, коли економічна політика Порошенка, безупинне підвищення цін, карткова система і подальше падіння курсу гривні призведуть зрівняння рівня життя України до окупованих Росією ДНР-ЛНР, коли російська окупація виглядатиме не гіршою за правління Гройсмана, тоді українці вже вийдуть на Майдан. Проте, судячи з темпів розширення кадрового та економічного впливу цієї фінансово-олігархічної групи, час наразі зараз грає не на користь народу.
Валерій Майданюк, політолог, спеціально для «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ