Як пише dw.com, про це стверджується у матеріалі німецького тижневика Der Spiegel, оприлюдненому в суботу, 19 грудня.
Як зазначає видання, контакти з лобістами у Берліні встановлював тодішній партійний соратник Тимошенко Арсен Аваков. Лобісти повинні були допомогти витягнути Тимошенко з в'язниці. Серед тих, хто погодився допомогти, – останній очільник уряду НДР Лотар де Мезьєр та берлінська лобістська фірма German PR and consulting group (GPRC).
Кампанія розпочалася 12 грудня 2011 року з інтерв'ю Євгенії Тимошенко у виданні Bild під заголовком: «Моя мама помре, якщо їй ніхто не допоможе!». Інтерв'ю було оцінене як «великий успіх», який повинен був викликати резонанс в інших ЗМІ. У розпорядженні журналістів Der Spiegel є цілий стос документів, в яких описується кампанія в ФРН під назвою «Свободу Юлії Тимошенко».
Ця кампанія значною мірою сприяла тому, що питанню звільнення Тимошенко приділялося багато уваги і воно зрештою стало «доленосним» для Віктора Януковича.
Як зазначає видання, домогтися привернення уваги до звільнення Юлії Тимошенко берлінським лобістам було нелегко, оскільки в 2011 році тема України не була важливою, а втечу Януковича і конфлікт на Донбасі тоді мало хто міг собі уявити.
20 грудня 2011 фірма Investor Italia, яка, за інформацією видання, тривалий час належала Арсену Авакову, переказала 250 тисяч євро на рахунок у німецькому Commerzbank, ще 250 тисяч, за договором, мали надійти пізніше. Отримувачем коштів була фірма GPRC, яку очолюють Константін Пановко та Ігор Побережський.
Великі надії у кампанії покладали на Лотара де Мезьєра, обличчям кампанії стала Євгенія Тимошенко, яка повинна була персоніфікувати «гуманітарні та емоційні аспекти», а також викликати в ЗМІ співчуття. За мету організатори кампанії поставили звільненя Тимошенко з в'язниці до виборів у жовтні 2012 року. Після інтерв'ю у Bild Євгенія Тимошенко виступила на телебаченні, згодом з нею зустрілася канцлерка Анґела Меркель.
Лотар де Мезьєр діяв у справі Тимошенко з «санкції» федерального уряду, він також літав у Київ та вів переговори про долю Тимошенко із тодішнім заступником генпрокурора Ренатом Кузьміним. Де Мезьєр також допоміг встановити контакт з берлінською клінікою Charite, лікарі якої їздили в Харків та констатували, що Юлія Тимошенко «серйозно хвора». На захист Тимошенко тоді також стала делегація Ради Європи та міністри закордонних справ багатьох країн ЄС.
У березні 2012 року організатори кампанії – фірма GPRC – констатувала її успіх, оскільки питання звільнення Юлії Тимошенко ставилося на всіх переговорах між Києвом та ЄС. Згодом, коли весною 2012 року Тимошенко оголосила голодування, президент країни Йоахім Ґаук скасував візит до Києва, а Анґела Меркель натякнула, що не поїде на Євро-2012, якщо Тимошенко залишатиметься у в'язниці.
Утім, домогтися звільнення Тимошенко до виборів 2012 року все ж не вдалося, однак європейські політики висували його в якості умови щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Однак Віктор Янукович у листопаді 2013 року відмовився від підписання угоди.
Як зазначає Der Spiegel, речник уряду заперечив вплив фірми GPRC та Лотара де Мезьєра на «політику федерального уряду щодо України» та на дії Берліна «у випадку тоді ув'язненої Юлії Тимошенко». Юлія Тимошенко та Арсен Аваков не відповіли на запити видання.
ІА "Вголос": НОВИНИ