Тарасюка криє. Але його дипломатична свіжість не дозволяє йому виплескувати на присутніх усі принади передвиборного бризу. За нього це робить Кендзьор. В його барсєтці, ніби знаходиться увесь валютний запас України і він, як русскій барін, наказує своєму помічнику обережно покласти її йому на стіл. А пізніше загрузить обласного депутата від „Свободи” своїм незрівнянним фізіо-культурним спічем.
Тарасюк бере слово і починає гнати про старообрядницькі ритуали. Про порядних і професійних рухівців, націонал-демократів, які будуть нести мораль в маси в період загрозі української державності. Про мораль вони говорять останні 15 років, а результатів – не існує ні в природі, ні в космосі, ніде.
Високоморальний Кендзьор нервується, як дєвушка на виданні, грається ключами від машини. Від нової? Старої? Майбутньої?
Борис Іванович Тарасюк ображений на Юльку, яка не захотіла вливатись у мегаблок. Бо їм потрібна перемога над синє-червоною коаліцією, яка привела країну до кризи. Треба бути оптимістами. Це їх новий слоган. Слова в його руках крутяться на місці: все прогнозовано, обтічно, нецікаво і нудно. Він пропонує порівняти статути Руху та Нашої України і подивитись, де більше демократії. З його слів зрозуміло, що в Нашій Україні демократії немає.
Її немає ніде. Тільки в Русі, який зрадив пан Давимука, який відтепер буде сублімувати свої потенції в іншому, менш моральному місці.
Ярослав Кендзьор також ображається на нашоукраїнців, які відштовхнули своїх партнерів від корита. І тому у рухівців тепер дискомфорт, неспокій у шлунку та нервовий тік, як наслідки поганого харчування.
Мораль припливає лише тоді, коли слово бере у свої вільні руки депутат облради, соратник Тягнибока і головний редактор свободівської газети Олексій Кайда. Шо називається, пішла жара. Член „Свободи” хотів загрузити спокійний поступ рухівців своїми гнівними тирадами про їх безхребетність, безвольність та страх перед „Свободою”.
Рухівці не хочуть брати „Свободу” до своєї правиці. „Свобода” диктує Руху свої умови. Всі хочуть дорватись до парламенту, але місць лише 450. Тому абсолютна парламентська свобода, тобто недоторканність, існуватиме, лише після правильного руху по трупах.
Олексій Кайда ніяк не може уявити лідера „Свободи” Тягнибока безпартійним членом у списках Правиці. Уявити таке дуже легко. То був би прикол ще той. Imegine і ти в парламенті. Тому Тарасюк дипломатично перевів стрілу переговорів з Тягнибоком на нещасного Костенка.
Кендзьор помітив, що у Кайди великі очі і порадив йому почитати Конституцію. Ще б трохи і він би почав кидатись своїми окулярами. Сумніваюсь, що він би поліз у бійку. Не та конституція і мораль. Він радить „Свободі” почати люстрацію з себе, бо не всі українці хочуть, щоб ними керували чистокровні українці. Це переконання Кендзьора, чи соціологічні дослідження?
Моральні розборки між членами правих сил – то дуже весело. Маленький скандальчик вигідний усім. Кендзьор просить Кайду не відпускати його гальма і не нариватись на ляпас. Як це мило з його боку. Кендзьор без гальм – це велика сила, що летить на крилах ночі. Бррр.
Цим правим таваріщям варто подивитись на себе з боку і зрозуміти, що вони вже пролетіли і їм нічого не світить. Я ненавиджу як голубих, так і помаранчевих, але всі знають, хто такий Янукович та його шансон-банд, а ці прикриваються патріотизмом, високоморальністю, вірою, солов’їною мовою і як пси гризуться між собою за крісла в парламенті. Яка в сраку мораль, пацани? Чим ви відрізняєтесь від донецьких? Чиє бабло, того і крісла у Верховній Раді.
P.S. Цікаво, хто намалював такий, ну дуже цікавий портрет Чорновола, що висить в офісі НРУ і цікаво, кому він подобається? Пам'ятник Чорноволу – просто, бездарний, а цей портрет – просто піпець.
ІА "Вголос": НОВИНИ