4 квітня у «Львівській газеті» опубліковано матеріал «Земельні війни на Львівщині. Перезавантаження». Тема, якій присвячена ця стаття, давно вже набила оскому. Два угруповання борються за те, хто буде керувати процесом розподілу земельних ресурсів на Львівщині. Одні других варті. Різниця полягає тільки в тому, що «нашоукраїнці» вдалися до їхньої традиційної тактики, яку влучно характеризує прислів’я: «Сама свиня міхи дре і сама ж кричить».
Якщо конкретніше, то «нашоукраїнці», як це вони звикли ще з часів Майдану, напирають на те, що вони і тільки вони є високоморальними, а тому землю і всі активи належить ділити саме їм, тільки їм і нікому крім них.
«Вголос», якщо чесно, не бачить особливої різниці між нинішнім начальником управління земельних ресурсів та його попередником. Так само як не бачимо принципової різниці, наприклад, між Кучмою і Ющенком. Хіба що останній віддає перевагу національному декору – що приємно. Але зате Кучма все таки не ігнорував закони так очевидно, як Ющенко, а що найголовніше – не вилазив на амвон і не вчив нас бути високоморальними. Останнє, чесно кажучи, найбільше дратує. Я готовий пробачити Ющенкові багато чого, майже все, але коли я чую з його уст слово «моральність», моя рука тягнеться до кнопки «викл».
Але ближче до діла. В даному випадку йдеться про те, як «нашоукраїнці» сьогодні використовують методи, якими вони боролися свого часу за владу, проти Кучми, проти своїх же соратників – БЮТівців.
Перше. Матеріал «Земельні війни на Львівщині. Перезавантаження» опубліковано тільки у паперовому варіанті «Львівської газети». В електронній версії його немає. Відомо, що «ЛГ» не подає у своїй електронній версії замовних матеріалів.
Друге. Матеріал, про який йдеться, це - фотографія сторінки з якогось блокнота, на якій є записи з оцінкою начальникам управлінь земельних ресурсів у районах та містах Львівської області із пам’ятними помітками на зразок того, з ким з них можна працювати, і які до кого застосовувати підходи.
Ці записи ніби-то належать перуі нинішнього начальника управління земельних ресурсів Львівщини Д. Завтура.. Тут виникає запитання до «новогаличан»: звідки ви взяли цей папірець, любі друзі? Знайшли? То де гарантія, що його загубив власне Завтур? Знайшли у кабінеті нового начальника на його робочому столі? Тоді це вже називається інакшим словом: «вкрали». А як же бути з доктриною про те, що красти - гріх?
Ще одне. Навіть якщо ви стовідсотково переконані, що ці записи зроблені рукою Завтура. Чому б не припустити, що пан Пшевлоцький (або пан Петро Олійник), вирішили увести нову людину у курс справи, посадили його перед собою і сказали: «Я тобі коротко охарактеризую працівників, розповім хто чого вартий і як найефективніше використати їхній творчий потенціал. А ти собі занотовуй». Може таке бути? Чому б і ні?
Третє. Депутатська група «Нова Галичина» вискочила із заявою у до прокурора, начальника міліції та керівника СБУ у Львівській області, а також до усіх ЗМІ Львівщини. У цій заяві «Нова Галичина» вимагає провести експертизу із визначення автентичності документу. Представники депутатської групи готові надати оригінал при належному офіційному зверненні.
Звідки в них оригінал? Вкрали? Знають того, хто вкрав? «Нова Галичина» - це депгрупа облради, до якої входять переважно чиновники ОДА, голови РДА та інша малоповажна братія. Це ті люди, під безпосереднім керівництвом яких ми з вами так "процвітаємо". І вони щось там кажуть про моральність? Якщо вони вже звернулися до прокуратури та СБУ, то непогано було б, аби ці компетентні органи насамперед співставили офіційні доходи і видатки шановних «новогаличан». А потім поговоримо про мораль. Якщо захочете..
ІА "Вголос": НОВИНИ