Український уряд створює єдиний державний реєстр боржників усіх банків – днями він вже ухвалив відповідний законопроект, повідомляє DW.
Створення такого реєстру є умовою подальшої співпраці України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та Європейським Союзом для отримання фінансування. Згідно з меморандумом з МВФ, уже у вересні усі банки, у тому числі і збанкрутілі, мають вносити до реєстру інформацію про своїх боржників. Повноцінно система має запрацювати до кінця цього року.
Цей реєстр дозволить банкам бачити, хто з потенційних позичальників вже мав проблеми з погашенням минулих боргів, і відповідно оцінювати у майбутньому ризики їх кредитування. «Це робиться для уникнення банками ризиків під час надання кредитів, а також на проведення адекватної оцінки розміру кредитного ризику за наданими кредитами. Це сприятиме підвищенню надійності банківської системи, посиленню захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків», – пояснили у Національному банку України, який управлятиме цим реєстром. Дані про позичальників мають включати інформацію про їхній фінансовий стан, застави та поручителів. У Нацбанку запевнили, що українці зможуть мати доступ до інформації про себе в реєстрі і вимагати внесення змін у разі незгоди з її змістом.
Збір інформації про позичальників є поширеною у світі практикою. Державні кредитні реєстри існують в 16-ти країнах ЄС, наприклад, в Австрії, Болгарії, Чехії, Румунії, Португалії, а ще в шести країнах вони створюються зараз. У Німеччині «кредитними історіями» займається бюро Schutzgemeinschaft für allgemeine Kreditsicherung (Schufa), яке існує з 1927 року і зараз зберігає інформацію про п'ять мільйонів компаній та 66 мільйонів людей. Бюро аналізує дані не лише про банківські борги, а й про сплату комунальних послуг, телефонних платежів, податків та інших рахунків. Наявність сертифікату Schufa є необхідним не тільки при отриманні кредиту, але іноді навіть при оренді житла, оскільки дозволяє оцінити платоспроможність людини.
Крім того, збирає інформацію про позичальників і Федеральний банк Німеччини. «У Бундесбанку ми маємо кредитний реєстр для всіх кредитів від одного мільйона євро. Також ми є частиною європейської бази AnaCredit, де з 2018 року збиратимуться дані про позики, надані юридичним особам на суму понад 25 тисяч євро», – розповіли в прес-службі центробанку ФРН.
В Україні проблема неповернутих боргів зараз є дуже великою. За даними Національного банку, більше 55 відсотків усіх кредитів в країні не обслуговується - заборгованість підприємств і громадян перед банками складає понад 560 мільярдів гривень. Причин для виникнення настільки великої заборгованості було декілька. «За 2014-2015 роки ВВП України падав, а національна валюта девальвувала в три рази. Коштів для виконання зобов'язань перед банками стало значно менше. Це закономірний наслідок кризи в економіці, військових дій і втрати частини територій країни», – пояснює голова правління «Ощадбанку» Андрій Пишний.
Фінансисти вважають, що наявність єдиного списку боржників, які не виконують свої зобов'язання, дозволить їм вирішити питання проблемних кредитів. «Наявність єдиного реєстру забезпечить банкам доступ до більшого обсягу інформації з обслуговування позичальниками кредитів. Це допоможе правильному прийняттю рішень при наданні банками позик», – говорить директорка кредитного департаменту банку «Південний» Вікторія Скоч. Банкіри також пропонують передавати інформацію в цей реєстр з державного реєстру банкрутів та судових рішень, щоб мати більше даних про платоспроможність потенційних клієнтів.
До цього часу в Україні функціонували приватні бюро кредитних історій, які збирали інформацію про боржників. Але їх робота була не надто ефективною, оскільки вони не покривали усіх позичальників і збирали інформацію не у всіх банках. «Зараз в бюро кредитних історій немає інформації по кредитах клієнтів ліквідованих банків. Тому потрібен єдиний реєстр і наявність однієї бази для отримання інформації щодо фінансової дисципліни позичальників», - говорить Вікторія Скоч.
В Нацбанку повідомили, що мають право отримувати від банків інформацію про кредитні операції. Водночас юристи, які спеціалізуються на банківському праві, говорять, що закон «Про захист персональних даних» дозволяє банкам передавати комусь інформацію про позичальника лише за його згодою, або ж винятково в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав осіб. «Просто вказівки на право НБУ отримувати від банків інформацію, що становить банківську таємницю, мало для формування реєстру позичальників, зокрема за чинними кредитними договорами. Тому це питання вимагає окремого врегулювання на рівні закону», - пояснив DW керуючий партнер юридичної компанії «Волхв» Олександр Навальнев.
ІА "Вголос": НОВИНИ